ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 серпня 2016 р.Справа №804/4940/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Степаненко В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання відповіді неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди , -
ВСТАНОВИВ:
04 серпня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання відповіді неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог статей 106, 107 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Вказану Ухвалу отримано позивачем особисто 13.08.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яка міститься у матеріалах справи.
16 серпня 2016 року від позивача надійшла заява та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглядаючи подане позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Поряд із цим, частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина 2 вказаної статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, але позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.
З аналізу вказаних норм вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Однак, суд дійшов висновку, що вказане клопотання позивача щодо відсутності коштів не підтверджено належними доказами, а довідка про розмір пенсії є недостатнім доказом тяжкого матеріального становища позивача, оскільки особа може мати інші джерела доходу. Щодо наданих копій ухвал інших судів про звільнення позивача від сплати судового збору за іншими позовами, суд зазначає, що звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача, оскільки позивачем не додано жодних доказів тяжкого майнового стану та не наведено обґрунтованих обставин для звільнення чи зменшення розміру сплати судового збору.
В той же час, суд зазначає, що позивачем на виконання ухвали від 05.08.2016 року не надано уточнення позовних вимог з урахуванням приписів статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд доходить висновку, що станом на 22 серпня 2016 року позивач не виконав вимоги Ухвали суду, клопотання про продовження строку для усунення недоліків до суду не подав.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106-108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
УХВАЛИВ:
У задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви до Антимонопольного комітету України про визнання відповіді неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання відповіді неправомірною, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Степаненко
Судове рішення № 59852271, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 22.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/4940/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: