Ухвала суду № 59852184, 10.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 серпня 2016 р. Справа №804/5018/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Степаненко В.В. при секретарі за участю: представника позивача Зоідзе Т. А. ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання ОСОБА_4 про забезпечення доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Серед позовних вимог позивачем також заявлено клопотання про забезпечення доказів у адміністративній справі шляхом зобов'язання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надати до суду податкові повідомлення-рішення про нарахування орендної плати за землю з фізичних осіб за 3 роки.

В обґрунтування заяви зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивачем не отримано, оскільки позивач перебував у довготривалому від'їзді, а при зверненні до податкового органу вказане рішення не було видане позивачу, у зв'язку з чим позивач просить суд витребувати податкове рішення про нарахування орендної плати за землю з фізичних осіб за 2013-2015 роки.

Представник заявника в судовому засіданні заяву про забезпечення доказів підтримав, просив вжити заходи забезпечення доказів.

Представник податкової інспекції у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, правом на надання пояснень чи заперечень не скористався.

Розглянувши вказану заяву, заслухавши представника заявника, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів після її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.

Частиною 2 статті 75 цього Кодексу передбачено, що заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.

Згідно положень статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

При цьому, частиною 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме такі обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони могли бути використані при розгляді справи, та відрізняють заяву про забезпечення доказів від клопотання про витребування доказів.

Заявником у заяві та у судовому засіданні не наведено та не обґрунтовано належними доказами наявність обставин, які свідчили б про те, що надання вказаних в заяві доказів стане згодом неможливим або ускладненим.

Крім того, у заяві також не зазначено, що перешкоджає позивачу при розгляді позовної заяви звернутись до суду із клопотання про витребування доказів.

Ототожнення заявником понять «витребування доказів» та «забезпечення доказів» в даному випадку є помилковим, оскільки обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 про забезпечення доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11, 69, 73 - 75, 79, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про забезпечення доказів у адміністративній справі - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко