Ухвала суду № 59851364, 22.08.2016, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 203/3737/12

УХВАЛА

22 серпня 2016 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Гриценко І.Г.

за участі секретаря: Кіяниця А.О.

заявника (відповідача): ОСОБА_1: О.О. та його представника ОСОБА_2

(позивача): ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування заочного рішення по справі № 203/3737/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2016 року до Вінницького районного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі № 203/3737/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини. В заяві посилається на те, що необхідно заочне рішення скасувати, оскільки ОСОБА_1 жодного судового повідомлення про виклик до суду не отримував, а рекомендовані повідомлення, які повернені на адресу суду про вручення йому повісток на виклик суду до судового засідання, підписані не ним особисто.

В судовому засіданні заявник зазначає, що він особисто не отримував судові повістки про виклик до суду на судові засідання та копію заочного рішення, що він постійно зареєстрований і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьками та двома братами, але хто отримував зазначені повістки та розписувався за їх отримання, йому не відомо. Про стягнення аліментів його повідомила мама, і він їй висилав з Росії гроші для виплати аліментів. Він вважає що він повинен виплачувати аліменти по ? від зарплати, але чомусь на роботі з його зарплати утримують майже усю заробітну плату. З Росії він повернувся близько чотирьох років тому, та весь цей час виплачує аліменти на утримання дитини.

Представник заявника ОСОБА_2 підтримав заяву про скасування заочного рішення по справі № 203/3737/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, та просив відкликати виконавчи лист по даній справі з виконання.

ОСОБА_3 просила відмовити в задоволенні заяви, так як ОСОБА_1 знав про заочне рішення суду і виконував його.

Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи з огляду на вищезазначене, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 25.09.2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_4 щомісячно стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі ? частини зі всіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з 27.06.2012 року до досягнення сином повноліття.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень учасників процесу, що ОСОБА_1 до теперішнього часу виконує вказане заочне рішення суду, та сплачує аліменти на утримання сина. Також в матеріалах справи знаходиться виконавчий лист і квитанція про сплату від його імені судового збору 214 грн. 60 коп. в прибуток держави (а.с.16,19-21).

Відповідно до ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню за наявності у сукупності таких умов 1) відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки з поважних причин та 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про явку до суду, оскільки він зареєстрований і проживає з членами родини, які за законом мали право на отримання поштової кореспонденції суду, в чому і розписались та вказані повідомлення являються такими, що відповідач був належним чином повідомлений про явку до судового засідання та про отримання заочного рішення суду. Крім того в подальшому заочне рішення суду ОСОБА_1 виконується з 2012 року по теперішній час.

Також докази, на які посилається відповідач ОСОБА_1, для скасування заочного рішення суду не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки він, відповідно до його пояснень, згоден виплачувати аліменти на утримання свого сина ОСОБА_6 в розмірі ? частини від зарплати (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Тому суд вважає, що фактично правильне заочне рішення суду не може бути скасоване з підстав неотримання повідомлень із суду, але фактично на протязі 2012-2016 року ним виконується рішення про стягнення аліментів на утримання дитини.

Варте уваги і те, що про існування заочного рішення ОСОБА_1 дізнався не з дня ознайомлення із справою його представника ОСОБА_2 у 2016 році, а відразу після отримання заочного рішення суду в 2012 році, оскільки він його виконував та виплачував аліменти.

Також, суд вважає, за необхідне розяснити заявнику ОСОБА_1 що ухвала про залишення заяви його представника про перегляд заочного рішення без задоволення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від заочного рішення, оскільки така ухвала не передбачена в переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду першої інстанції, визначені ст. 293 ЦПК України. Окрім того, в контексті ч. 4 ст. 231 ЦПК України після залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач може оскаржити в апеляційному порядку не таку ухвалу суду, а саме заочне рішення.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про скасування заочного рішення по справі № 203/3737/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: