Постанова № 598511, 26.04.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.04.07р.

Справа № А37/164-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпронафтопродукт", м.Дніпропетровськ

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м.Дніпропетровська

про визнання нечинним та скасування рішення №2-08-16 від 20.03.2007року

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від позивача: Нікітіна І.Л. дов № 1 від 03.01.2007 року

Від відповідача: Іващенко В.О. дов № 9111/10/08-10/1-15 від 28.03.2007 року

Від відповідача: Мироненко О.С. дов № 3119/10/08-09-25 від 01.02.2007 року

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Дніпронафтопродукт" (далі –позивач) звернвся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровська (далі –відповідач) і просить суд визнати нечинним та скасувати рішення відповідача від 20.03.2007року №2-08-16 про застосування адміністративного арешту активів платника податків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення прийнято при наявності неузгодженості податкового боргу у зв’язку з оскарженням судового рішення у Вищому адміністративному суді про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а також при наявності заборони судом вчиняти певні дії щодо вказаного податкового повідомлення-рішення. Крім того, в спірному рішення відповідач посилається на норму, яка відсутня в чинному законодавстві.

Відповідач письмові заперечення на позов не надав, в судовому засідання заперечував проти позову, посилаючись на те, що спірне рішення не могло бути реалізованим, у зв’язку із забороною судом здійснювати опис активів підприємства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши м матеріали справи, суд

В с т а н о в и в :

Відповідачем прийнято рішення від 20.03.2007року №2-08-16 про застосування повного адміністративного арешту активів платника податків - ВАТ „Дніпронафтопродукт”, що перебувають (розміщені, зберігаються) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Океанська,11, ВАТ „Дніпронафтопродукт” тимчасово заборонити відчуження активів. Фактичними обставинами в зазначеному рішенні зазначаються обставини, які передбачені абз.е) підпункту 9.1.2 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме платник податків - ВАТ „Дніпронафтопродукт”, що отримав податкове повідомлення, здійснює дії з активами по передачі іншим особам. Також спірним рішенням зазначається про виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.1..2005року по справі №36/192(27/178). Спірне рішення прийнято на підставі підпункту 9.3.1 ст.9 вищевказаного Закону.

Ухвалою суду від 20.06.2006року по справі№А37/180 за позовом ВАТ „Дніпронафтопродукт” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м .Дніпропетровська про визнання нечинною податкової вимоги відповідачу заборонено вчиняти дії щодо накладення та реєстрації майна ВАТ „Дніпронафтопродукт” під податкову заставу та опис активів підприємства на суму податкового боргу 32459052,21 грн., заборонено приймати та направляти податкові повідомлення –рішення та податкові вимоги на суму податкового боргу 32459052,21 грн., а також заборонено визначення податкового зобов’язання по особовому рахунку ВАТ „Дніпронафтопродукт” за актом перевірки №328/08-03/4-63-03481879 від 22.12.2003р.

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Підпунктом „е” підпункту 9.1.2 п.9.1, підпункту 9.3.1, 9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам. За поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів. Арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Матеріали справи, а саме копія рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2005року по справі №36/192(27/178), копія ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2006року по справі№А37/180 та від 29.03.2007року у справі №А37/180-06 свідчать про те, що:

на момент прийняття спірного рішення існував факт отримання позивачем податкових повідомлень-рішень про донарахування податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій,

судова заборона вчиняти дії за результатами перевірки діяльності позивача не передбачали заборону накладати адміністративний арешт на активи підприємства,

ухвалою суду про скасування зазначеної заборони визнано обґрунтованим клопотання податкової інспекції про скасування заходів щодо забезпечення позову у зв’язку з багаторазовими фактами відчуження підприємством майна на значну суму,

спірне рішення не діє на момент подачі позову у зв’язку закінченням строком його дії.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідало вимогам чинного законодавства, а на момент подачі позову вказаний предмет спору відсутній. Наведене є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст. 94, 160-163, п.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд-

П О С Т А Н О В И В:

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Б.Кеся

Постанову підписано у повному обсязі 26.04.2007року