Ухвала суду № 59849457, 22.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 810/926/16

У Х В А Л А

22 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф» (далі – Позивач, ТОВ «Тріумф») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі – Відповідач, Броварська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2016 року №0000031501 та податкової вимоги від 01.03.2016 року №809-23.

Крім того, у квітні 2016 року Позивачем було подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Відповідачу вчиняти дії щодо розповсюдження податкової застави на будь-яке майно Позивача до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 року задоволено клопотання ТОВ «Тріумф» та заборонено Броварській ОДПІ вчиняти дії щодо погашення податкового боргу Позивача, визначеного у податковій вимозі від 01.03.2016 року №809-23, у тому числі щодо стягнення коштів та продажу майна, що перебуває у податковій заставі, до набрання законної сили рішенням у справі №810/926/16.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні клопотання відмовити.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 23.06.2016 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 186, 187, 189 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що Апелянтом не було вказано найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається апеляційна скарга, а також до неї не додано документ про сплату судового збору та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апелянту було надано строк для усунення недоліків – двадцять днів з моменту отримання копії ухвали від 23.06.2016 року. Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано Відповідачем 01.07.2016 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Броварською ОДПІ направлено 15.07.2016 року на адресу суду клопотання про усунення недоліків, в якому було зазначено правильне найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається апеляційна скарга, та до якого було додано копії апеляційної скарги у відповідності до кількості сторін, які беруть участь у справі. Крім того, у наведеному клопотанні містилося прохання про звільнення від сплати судового збору, оскільки видатки на його сплату органам ДФС станом на 2016 рік не передбачено, а чинне законодавство визначає, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду.

Надаючи оцінку такому твердженню Апелянта, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов’язком суду, можливість реалізації якого пов’язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Крім того, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Зі змісту листа Державної судової адміністрації України від 11.08.2016 року №10-5761/16 вбачається, що обсяг видатків з Державного бюджету України на 2016 року органам ДФС України на сплату судового збору запланований у розмірі 711 млн. грн.. У той час як станом на 31.07.2016 року було використано лише 8,1 % від запланованих асигнувань, що свідчить про передчасність твердження Апелянта про неможливість забезпечення сплати судового збору.

При цьому, судом враховується, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відтак посилання Апелянта на те, що відсутність на момент подання апеляційної скарги у Броварської ОДПІ як неприбуткової організації коштів на сплату судового збору є перешкодою для доступу у правосудді, є помилковим, оскільки, як вже було зазначено вище, обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в ухвалах від 08.09.2015 року у справі №21-5496а15, від 29.02.2016 року у справі №810/1495/15, від 01.03.2016 року у справі № 810/1674/15.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 212 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги – повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Суддя Степанюк А.Г.