Ухвала суду № 59847155, 15.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2016 рокусправа №808/1614/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі №808/1614/16 за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 23.05.2016 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому просив визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.04.2016 року протиправними; визнати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 26.04.2016 протиправною та скасувати її.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 в інтересах позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду клопотання, яким просив розглянути справу без участі позивача та представника позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З тексту позову вбачається, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31.01.2013 року по цивільній справі №0818/7266/2012 задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3, треті особи ТОВ «Східний Союз», ТОВ «Арт Моторе», ТОВ «Атма-Преса» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №11/Zквіп-08, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли І.І. та зареєстрованим в реєстрі за №3477, а саме: на нерухоме майно - нежиле приміщення першого та проміжного поверху літ. «А-5», загальною площею 228,6 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і складається із вбиральні 1-23 площею 3,9 кв.м, коридору 23-1 площею 3,6 кв.м, торгівельного залу 1-24 площею 148,8 кв.м, торгівельного залу 1-24 площею 63,9 кв.м, тамбуру 1-25 площею 3,2 кв.м, вітрини 1-25-1 площею 5,2 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_3, для задоволення вимог ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11/КВ-07 від 26.02.2007 року на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) на загальну суму 5285219,69 грн., шляхом реалізації даного предмету іпотеки за початковою ціною реалізації даного предмету іпотеки не нижче 2203722,00 грн. відповідно до Висновку про вартість об'єкту оцінки.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 17.04.2013 року вказане вище рішення було частково змінено в частині зазначення початкової ціни, у другому абзаці резолютивної частини рішення замість слів «за початковою ціною реалізації даного предмету іпотеки не нижче 2203722,00 грн. відповідно до висновку про вартість об'єкту оцінки» зазначено: «у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, розмір якої не буде нижчим розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу». Рішення набрало законної сили 17 квітня 2013 року.

17.05.2013 року Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя видано виконавчий лист по справі №0818/7266/2012 (а.с.83-84), за яким відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відкривалось виконавче провадження та проводились певні виконавчі дії.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицького А.В. від 16.02.2015 року ВП №38741055 вказаний виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 6 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.21-22).

26.04.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Зюбрицьким А.В. винесено постанову ВП №48945169 про стягнення з боржника (ОСОБА_3) виконавчого збору у розмірі 528521,97 грн.. Вказана постанова обґрунтована невиконанням боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк для його самостійного виконання (а.с.24-25).

Не погодившись з зазначеною постановою, ОСОБА_3 оскаржив її до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції виходив з того, що переданий на вирішення суду спір є справою адміністративної юрисдикції.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України № 21-278а15 від 30.06.2015 року, №21-3404а15 від 01.12.2015 року.

За правилами статті 383 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 384 ЦПК скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК).

Оскільки у справі, що розглядається, ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу ДВС щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору, а виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя, про звернення стягнення на предмет іпотеки, то така справа має розглядатися судом за правилами цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи те, що компетентним судом для вирішення вказаних правовідносин є суд цивільної юрисдикції, розгляд справи судом першої інстанції на підставі норм КАС України суперечить ст.17 цього Кодексу, якою визначені межі компетенції адміністративних судів.

Частиною 1 ст.203 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст.155, 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі №808/1614/16 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі №808/1614/16 скасувати.

Провадження у справі №808/1614/16 за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення закрити.

Роз'яснити позивачу його право на звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак