Рішення № 59846755, 18.08.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2016Справа № 917/935/16

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя", юр. адреса: 11151, Житомирська область, Овруцький район, с. Шоломки, адреса для листування: 11101 Житомирська область, Овруцький район, с. Радчиці, вул. Шевченка, 39

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", 37300, Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23

про стягнення основного боргу, інфляційних, 3% річних, пені

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 паспорт серії КН001983, виданий 18.08.1995 Кобеляцьким РВУМВС України в Полтавській області

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 06.06.2016

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором на закупівлю молока №1531/15-БМ від 22.01.2015 у розмірі 408 506,27 грн, з яких: сума основного боргу - 381161,38 грн, інфляційні втрати - 245,91 грн; 3% річних - 1973,69 грн, пеня - 25125,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору в частині оплати за поставлений Товар.

18.08.2016 від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду в частині стягнення пені в сумі 25125,29 грн.

Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що в п. 3.1.4 договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний надавати покупцю наступні супровідні документи: ветеринарну довідку або свідоцтво ФН-2, спеціалізовану товарну накладну Ф № 1 - ТН (МС) та товарно-транспортну накладну Ф1-ТН, податкову накладну, видаткову накладну. Відповідно до п. 4.2 договору, порядок здачі-приймання молока оформляється спеціалізованою товарною накладною за формою 1-ТН (МС), яка є підставою для набуття Покупцем права власності на Товар. Проте, як вважає відповідач, долучені позивачем до позовної заяви документи не відповідають вимогам допустимості та достовірності.

Крім того, відповідач зазначає, що належними доказами, що підтверджують факт поставки позивачем молочної сировини є товарні накладні за формою № 1-ТН (МС).

Однак, як вказує відповідач, спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини заповнені не належним чином, а саме: відсутні дані про особу, яка здала молочну сировину (відсутні ініціали та підпис), то факт поставки товару не можна вважати дійсним, а також у зв'язку з цим перехід до Покупця права власності на товар відсутній.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

22.01.2015 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нове життя" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" уклали договір на закупівлю молока № 1531/15-БМ.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник (позивач) зобов'язується поставляти відповідачу (Покупцю) молочну сировину (молоко коров'яче, сире, незбиране, яке піддавалося попередній фізичній обробці (фільтрації, охолодженню), далі за текстом - молоко, а відповідач - приймати й оплачувати його на умовах та в порядку визначеному цим договором

Пунктом 3.2.1 договору визначено, що Покупець має здійснювати своєчасну оплату придбаного молока, за цінами визначеними сторонами та зазначеними у додатках до цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору, порядок здачі-приймання молока оформляється спеціалізованою товарною накладною за формою 1-ТН (МС), яка є підставою для набуття Покупцем права власності на Товар.

Згідно з п. 5.4. договору, Покупець проводить оплату за придбане молоко у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту переходу права власності на молоко в порядку визначеному п. 4.3 даного договору.

Пункту 6.2. договору визначено, що при порушенні своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушення зобов'язань є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених цим договором.

Відповідно до п. 6.3. договору, якщо Покупець не сплатив суму заборгованості протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого зобов'язання за кожен календарний день платежу за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 22.01.2015 по 31.12.2015 позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 5720035,78 грн, що підтверджується наступними документами:

-приймальна квитанція № 18 за період з 01.01.2015 по 31.01.2015;

-довіреність на отримання товару № 56 від 01.01.2015;

-приймальна квитанція № 18 за період з 01.02.2015 по 28.02.2015;

-довіреність на отримання товару № 142 від 01.02.2015;

-приймальна квитанція № 19 за період з 01.03.2015 по 31.03.2015;

-довіреність на отримання товару № 243 від 01.03.2015;

-приймальна квитанція № 18 за період з 01.04.2015 по 30.04.2015;

-довіреність на отримання товару № 343 від 01.04.2015;

-приймальна квитанція № 16 за період з 01.05.2015 по 31.05.2015;

-довіреність на отримання товару № 443 від 01.05.2015;

-приймальна квитанція № 16 за період з 01.06.2015 по 30.06.2015;

-довіреність на отримання товару № 549 від 01.06.2015;

-приймальна квитанція № 14 за період з 01.07.2015 по 31.07.2015;

- довіреність № 654 від 01.07.2015;

-приймальна квитанція № 15 за період з 01.08.2015 по 31.08.2015;

-довіреність № 750 від 01.08.2015;

-приймальна квитанція № 19 за період з 01.09.2015 по 30.09.2015;

-довіреність № 835 від 01.09.2015;

-приймальна квитанція № 16 за період з 01.10.2015 по 31.10.2015;

-довіреність № 913 від 01.10.2015;

-приймальна квитанція № 16 за період з 01.11.2015 по 30.11.2015;

-довіреність № 1010 від 01.11.2015;

-приймальна квитанція № 15 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015;

-спеціалізовані товарні накладні 1-31 грудня 2015 року;

-приймальна квитанція № 11 за період з 01.01.2016 по 31.01.2016;

-спеціалізовані товарні накладні 1-31 січня 2016 року;

-приймальна квитанція № 10 за період з 01.02.2016 по 29.02.2016;

-спеціалізовані товарні накладні 1-29 лютого 2016 року;

-приймальна квитанція № 15 за період з 01.03.2016 по 31.03.2016;

-спеціалізовані товарні накладні 1-31 березня 2016 року;

Як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару здійснив частково на суму 5231818,81 грн.

Отже, заборгованість відповідача складає 381161,38 грн.

Згідно зі ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, змістом договору купівлі-продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що підписаними сторонами накладними, приймальними квитанціями та довіреностями, виданими відповідачем на отримання цінностей, підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 5720035,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором поставки виконав частково, на момент розгляду справи зобов'язання відповідача в частині сплати 381161,38 грн ним не виконані.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності з пунктом 2.1 Порядку застосування форм первинної документації з обліку закупівель сільськогосподарських продуктів та сировини, затвердженого постановою Укоопспілки від 29.05.2000 від 29.05.2000 N118 за погодженням з Держкомстатом України (далі Порядок №118), приймальні квитанції та закупівельні відомості, якими оформлюється закупівля сільськогосподарських продуктів, продуктів їх переробки та сировини - є первинними документами для ведення обліку і використовуються для складання фінансової і статистичної звітності, для аналізу обсягів обороту з закупівлі окремих видів сільськогосподарської продукції та сировини, загального обсягу заготівельного обороту тощо.

Разом з цим, згідно з пунктом 1.1 Інструкції про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини, затвердженої наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002 N 176, приймальна квитанція - це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою N 1-ТН (МС) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.

Таким чином, зі змісту вказаних норм випливає, що приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини за своєю природою є первинними документами і їх належна виписка є неможливою без попереднього складання товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою N 1-ТН (МС), на підставі яких такі приймальні квитанції складаються.

При цьому накладна товарна за своєю природою - це первинний бухгалтерський документ, призначений для оформлення операцій по відпустці і прийому товарно-матеріальних цінностей.

Отже, приймальні квитанції, накладні на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою N 1-ТН (МС) підтверджують факт здійснення операції з передачі позивачем у власність відповідача обумовленого договором товару.

Отже, вищезазначеними положеннями нормативних актів спростовуються заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 381161,38 грн є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в сумі 1973,69 грн за період з 29.03.2016 по 31.05.2016 та 245,91 грн інфляційних за березень 2016 року.

Враховуючи подану позивачем заяву, суд залишає позов без розгляду в частині вимог про стягнення пені в сумі 25125,29 грн.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 81, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", 37300, Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23 (код ЄДРПОУ 33707592) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя", юр. адреса: 11151, Житомирська область, Овруцький район, с. Шоломки, адреса для листування: 11101 Житомирська область, Овруцький район, с. Радчиці, вул. Шевченка, 39 (код ЄДРПОУ 03744037) 381161,38 грн основного боргу, 1973,69 грн 3% річних, 245,91 грн інфляційних, 5750,72 судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Залишити позов без розгляду в частині стягнення пені в розмірі 25125,29 грн.

Повне рішення складено 23.08.2016.

Суддя Д.М. Сірош