Рішення № 59846735, 22.08.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" серпня 2016 р.Справа № 916/1223/15-гГосподарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чітаковій В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Семененко Н.С. (довіреність б/н від 01.02.2016р.),

від третьої особи - ДП „Маккенлі" - не з'явився,

третя особа - ОСОБА_2 (особисто, паспорт серії НОМЕР_1),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - публічного акціонерного товариства акціонерного банку „ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ „ПОРТО-ФРАНКО"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „НОТЛЕКСІНВЕСТ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - дочірнього підприємства „Маккенлі", ОСОБА_2

про застосування наслідків недійсності нікчемного договору, -

встановив:

В травні 2015р. публічне акціонерне товариство акціонерного банку „ПОРТО-ФРАНКО" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ „ПОРТО-ФРАНКО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „НОТЛЕКСІНВЕСТ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - дочірнього підприємства „Маккенлі" , в якій просило суд:

- застосувати наслідки недійсності нікчемного договору від 12.03.2014 р., реєстровий номер 475, про розірвання (відмову) від іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 27.12.2011 р., реєстровий № 4437, повернувши сторони у первісний стан;

- визначити спосіб виконання рішення суду шляхом встановлення, що воно є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на наступний об'єкт: майнові права, які випливають з договору купівлі-продажу майнових прав від 23.12.2011 р. № 3/Н/5, укладеного між ДП „Маккенлі" та іпотекодавцем, згідно якого іпотекодавець за рахунок своїх коштів фінансує, а ДП „Маккенлі" здійснює будівництво житлового приміщення (квартири) під будівельним № 3 на поверсі 5 орієнтовною загальною площею 38,2 кв.м. у житловому будинку за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Фонтанка, вул. Центральна, 25, корп.2.

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" посилалось, зокрема, на положення ст.ст.215,216 ЦК України та ст.ст.1,37,38, 46,48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та зазначає, що правочин, про застосування наслідків недійсності якого заявлено позов, визнано нікчемним наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ „ПОРТО-ФРАНКО" від 17.11.2014р. № 52, у зв'язку з тим, що банк безпідставно відмовився від власних майнових прав, що передбачені іпотечним договором. За таких обставин, позивач вважає, що сторони мають бути повернуті у стан, який існував до укладання угоди про розірвання (відмову) від іпотечного договору. Додатково позивач звертає увагу суду на те, що станом на 16.03.2015 р. заборгованість Іпотекодавця перед банком складає 26 314 766,86 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2015р. (суддя Лічман Л.В.) порушено провадження у справі №916/1223/15-г за даним позовом, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - дочірнє підприємство „Маккенлі".

18.05.2015р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12611/15), згідно якого останній наполягав на тому, що договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору не суперечить вимогам закону, водночас, містить всі істотні умови для угод такого типу, та не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Крім того, на думку відповідача, приписи ч.3 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у частині можливості уповноваженої особи фонду визнавати нікчемними угоди, за якими банк відмовився від власних майнових вимог, набрали чинності з 11.07.2014 р., у той час, як договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору укладено раніше, тому вказана норма не підлягає застосуванню з урахуванням конституційного принципу щодо неможливості наділення законів зворотною дією у часі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.05.2015р. (суддя Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2015р. по справі № 916/1223/15-г, позов задоволено частково: застосовано наслідки недійсності нікчемного договору від 12.03.2014 р., реєстровий № 475, про розірвання (відмову) від іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 27.12.2011 р. за реєстровим № 4437, поверненням сторін у стан, який існував до укладання нікчемного правочин; в задоволенні вимоги про визначення способу виконання цього рішення відмовлено, стягнуто з ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ" на користь Державного бюджету України 1 218 грн. - судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 р. по справі № 916/1223/15-г рішення господарського суду Одеської області від 18.05.2015р. та постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 25.06.2015р. у справі № 916/1223/15-г скасовано частково в частині задоволення позову, справу № 916/1223/15-г в скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області, в решті рішення та постанову залишено без змін.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області № 1455 від 01.10.2015 р. та відповідно до п. 3.13 рішення Зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-9/2015 від 03.06.2015р.), п. 2.3.52. Положення про автоматичну систему документообігу суду, по справі № 916/1223/15-г призначено повторний автоматичний розподіл справи, згідно якого справу № 916/1223/15-г передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2015р. справу №916/1223/15-г прийнято суддею Мостепаненко Ю.І. до свого провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_2, розгляд справи призначено на 28.10.2015р

22.10.2015р. до господарського суду від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення (вх. № 26363/15), відповідно до яких остання зазначає, що згідно договору купівлі-продажу майнових прав №23/Н/5 від 11.03.2013р. і угоди №1 до договору купівлі-продажу майнових прав 3/Н/5 від 23.12.2011 р., укладених між нею, ДП "Маккенлі" і ТОВ "Нотлексінвест", та укладеного між нею та ТОВ "Нотлексінвест" договору про відступлення права вимоги №23/Н/5 від 11.03.2013 р., вона придбала майнові права на житлове приміщення, розташоване на 5 поверсі будинку № 25, корпус 2, по вулиці Центральній, село Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, з огляду на що просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2015р. розгляд справи відкладено на 11.11.2015р. - згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 11.11.2015р. представником позивача надано суду заяву (вх. № 2-6199/15), згідно якої останній просив суд зупинити провадження у справі №916/1223/15-г до закінчення розгляду Київським апеляційним господарським судом справи №910/27914/14 за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" до товариства з обмеженою відповідальністю „ТОП Фінанси" та товариства з обмеженою відповідальністю „Блек Сі Партнерс" про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Ухвалою суду від 11.11.2015р. задоволено заяву позивача про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі №916/1223/15-г до закінчення розгляду Київським апеляційним господарським судом пов`язаної з нею справи № 910/27914/14.

Ухвалою суду від 02.08.2016р., з огляду на усунення обставин, які спричинили зупинення провадження у справі, а саме закінчення розгляду справи №910/27914/14, провадження у справі № 916/1223/15-г було поновлено із призначенням розгляду в засіданні суду на 22.08.2016р.

У судове засідання 22.08.2016р. з'явились:

- представник відповідача, який заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні;

- третя особа - ОСОБА_2, яка заперечувала проти позову, просила суд відмовити в його задоволенні

Представники позивача та третьої особи - ДП „Маккенлі" в засідання суду 22.08.2016р. не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали суду про поновлення провадження у справі від 02.08.2016р.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 22.08.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 27.12.2011р. між ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" (Іпотекодержатель) та ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ" (Іпотекодавець) з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (відзивна реверсивна кредитна лінія) від 20.12.2011р. №573/1-11 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. та зареєстрований за № 4438.

Згідно п. 1.2. вказаного договору предмет іпотеки за цим договором складається з усіх майнових прав Іпотекодавця, які існують на момент укладання цього договору. Майнові права, що зазначені в цьому договорі - це ті майнові права, які випливають з договору купівлі-продажу майнових прав № 3/Н/5 від 23.12.2011р., укладеного між дочірнім підприємством „Маккенлі" та Іпотекодавцем, згідно якого Іпотекодавець за рахунок своїх коштів фінансує, а дочірнє підприємство "Маккенлі" здійснює будівництво нежитлового приміщення під будівельним № 3 на 5 поверсі, орієнтованою загальною площею 38,2 кв.м. у житловому будинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Центральна, буд. 25, корпус 2, що стане власністю Іпотекодавця після відбудування будинку, а саме: з моменту одержання Іпотекодавцем свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення та його державної реєстрації в КП „БТІ" та РОН Комінтернівського району Одеської області. Право Іпотекодавця на набуття ним у власність вищезазначеного нежитлового приміщення підтверджується договором купівлі-продажу майнових прав № 3/Н/5 від 23.12.2011р.

12.03.2014 року між ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" (Іпотекодержатель) та ТОВ „НОТЛЕКСІНВЕСТ" (Іпотекодавець) був укладений Договір (реєстровий номер 475) про розірвання (відмову) від іпотечного договору, посвідченого Задорожнюк В.К., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 27.12.2011 року за реєстровим № 4437.

Позивач вважає зазначений договір від 12.03.2014р. про розірвання (відмову) від іпотечного договору - нікчемним і просить застосувати наслідки недійсності цього нікчемного договору шляхом повернення сторін у первісний стан.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Правління Національного банку України від 30.01.2015р. № 67 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "ПОРТО-ФРАНКО" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 30.01.2015р. № 19 "Про початок процедури ліквідації АБ "ПОРТО-ФРАНКО" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "ПОРТО-ФРАНКО" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ "ПОРТО-ФРАНКО" Красюка Ігоря Івановича строком на 1 рік з 30.01.2015р. по 29.01.2016р. включно.

Відповідно до ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; виконує повноваження, які визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Наказом № 52 від 17.11.2014 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ "ПОРТО-ФРАНКО", серед інших, було визнано нікчемним договір реєстровий номер 475 про розірвання (відмову) від іпотечного договору, укладеного 12 березня 2014 року між ПАТ АБ „Порто-Франко" та ТОВ „Нотлексінвест".

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) є нікчемними, зокрема, у випадку, коли банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Тобто, нікчемність Договору від 12.03.2014 р., на думку позивача, полягає в тому, що, ПАТ АБ „Порто-Франко", уклавши даний правочин, відмовилось від власних майнових вимог, що були передбачені вищевказаним Іпотечним договором.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та наявності передбачених законом підстав для визнання договору недійсним, а спірний договір було укладено за згодою сторін, у відповідності до вимог чинного законодавства щодо свободи договору та відсутності законодавчих заборон щодо можливості укладення такого договору.

Також, відповідач вважає, що позивачем не надано доказів того, що спірним договором передбачалась відмова ПАТ АБ „Порто-Франко" від майнових вимог.

Крім того, відповідач стверджує, що положення ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на яких ґрунтуються позовні вимоги, набрали чинності з 11.07.2014 р., тобто після укладення спірного договору, і не можуть бути застосовані при вирішенні спору, оскільки не мають зворотної сили.

Як зазначалось вище, пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції закону № 1586-VII від 04.07.2014 р. встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав того, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Відповідно до ст. 546 ЦК України застава є одним з видів забезпечення зобов`язання.

Частиною 1 статті 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Як передбачено абзацом другим статті 1 Закону України „Про іпотеку", іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Основне зобов'язання, відповідно до абзацу четвертого вказаної статті - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

За змістом абзаців третього та четвертого статті 3 Закону „Про іпотеку" предметом іпотеки можу бути майнові права на об'єкт незавершеного будівництва та нею може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Як зазначалось вище, предметом Іпотечного договору від 27.12.2011 р., укладеного між позивачем та відповідачем по справі, були майнові права Іпотекодавця (ТОВ „Нотлексінвест"), які випливають з Договору купівлі-продажу майнових прав № 3/Н/5 від 23.12.2011 р., укладеного між дочірнім підприємством "Маккенлі" та Іпотекодавцем.

Вказаною іпотекою було забезпечено виконання зобов`язань ТОВ „Нотлексінвест" за кредитним договором (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 573/1-11 від 20.12.2011р.

Абзацами 5, 6 статті 3 Закону України „Про іпотеку" встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Позивач стверджує, що спірним договором від 12.03.2014 р. про розірвання (відмову) від вищевказаного іпотечного договору, ПАТ АБ „Порто-Франко" відмовилось від власних майнових вимог по цьому договору, що свідчить про нікчемність такого правочину, з огляду на положення п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд не погоджується з такими висновками позивача, оскільки, як зазначалось вище, іпотекою є вид забезпечення зобов`язання і право на задоволення, забезпечених нею вимог у іпотекодержателя виникає у разі невиконання основного зобов`язання.

Тобто, станом на дату укладення між сторонами спірного договору від 12.03.2014 р. про розірвання (відмову) від іпотечного договору, майнові вимоги до відповідача, в розумінні вищевказаної норми Закону, у позивача існували лише по основному договору (Кредитному договору № 573/1-11 від 20.12.201 р.).

При цьому, додатковими угодами № 10, 11, 12, 13 до кредитного договору (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 573/1-11 від 20.12.2011 р., строки на який надавався кредит встановлювались, відповідно, до 18.03.2014 р., 18.06.2014 р., 17.07.2014 р. та 15.08.2014р.

Станом на 12.03.2014 р. ПАТ АБ „Порто-Франко" не заявляло претензій до відповідача з приводу порушення останнім основного зобов`язання і не ставило питань щодо задоволення своїх майнових вимог по погашенню кредиту та процентів по ньому за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, у т.ч. шляхом надання до суду відповідної позовної заяви.

Таким чином, на вищезазначену дату у позивача не існувало майнових вимог до відповідача по іпотечному договору від 27.12.2011р.

Тому, при укладенні спірного договору від 12.03.2014 р. про розірвання (відмову) від іпотечного договору не могло мати місце здійснення відмови позивача від власних майнових вимог, оскільки неможливо відмовитись від того, чого не існує.

Крім того, в позовній заяві вказується на нікчемність договору від 12.03.2014 р. про розірвання (відмову) від іпотечного договору за дефектом його змісту, у зв'язку із незаконністю договору згідно з п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону № 1586-VII від 04.07.2014 р.

На дату укладання договору про розірвання (відмову) від іпотечного договору стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містила положення, яке вказувало на некчемність такого договору, а сторони вільні в укладанні та розірванні договорів в межах діючого законодавства на момент їх вчинення.

Що стосується Наказу №52 від 17.11.2014 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ "ПОРТО-ФРАНКО", яким, серед інших, було визнано нікчемним договір реєстровий номер 475 про розірвання (відмову) від іпотечного договору, укладений 12 березня 2014 року між ПАТ АБ „Порто-Франко" та ТОВ „Нотлексінвест", то для суду цей наказ не є обов`язковим, оскільки є внутрішнім документом, складеним під час здійснення вищевказаною Уповноваженою особою функцій тимчасової адміністрації в ПАТ АБ „Порто-Франко".

Крім того, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти на відповідають законодавству України.

За таких обставин, суд доходить до висновку про відсутність підстав вважати, що вищевказаний договір від 12.03.2014 р. про розірвання (відмову) від іпотечного договору є нікчемним, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав застосувати наслідки недійсності цього нікчемного договору шляхом повернення сторін у попередній стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „ПОРТО-ФРАНКО" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ „ПОРТО-ФРАНКО", судові витрати, згідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України, за рахунок відповідача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22 серпня 2016 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко