Рішення № 59846706, 17.08.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 915/799/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 дов.№100 від 01.02.2016,

представника відповідача: ОСОБА_3 дов.№47 від 04.01.2016,

присутнього начальника ІТВ Миколаївського обласного військового комісаріату: ОСОБА_4 пос.УК№127479,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком

(юридична адреса: 01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18,

поштова адреса: 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 27/3),

до відповідача: Миколаївського обласного військового комісаріату

(54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, 33),

про: стягнення 7194,28 грн. заборгованості, з яких: 6234,4 грн. основного боргу, 616,97 грн. пені, 250,16 грн. збитків від інфляції та 92,75 грн. - 3% річних, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату заборгованість за договором про надання телекомунікаційних послуг №751 від 01.11.2015 сумі 6234,4 грн. основного боргу, 616,97 грн. пені, 250,16 грн. збитків від інфляції та 92,75 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином своїх зобовязань по договору про надання телекомунікаційних послуг №751 від 01.11.2015 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував отримані за грудень 2015 року послуги звязку. Станом на день подання позову заборгованість відповідачем не погашена та становить 6234,4 грн. У звязку з неналежним виконанням умов договору, позивачем також нараховані пеня, збитки від інфляції та 3% річних.

15.08.2016 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги визнає частково в сумі основної заборгованості 6234,4 грн., а в частині стягнення пені в розмірі 616,97 грн., інфляційних в розмірі 250,16 грн., 3% річних в розмірі 92,75 грн., а також судового збору в розмірі 1378,0 грн. просить суд відмовити в їх задоволенні, з тих підстав, що відповідач є бюджетною організацією і абсолютно залежним від умов державного фінансування. Внаслідок дефіциту бюджетних коштів сплата за послуги звязку була не можлива. Всі кошти, що були затверджені кошторисом на послуги звязку в повному обсязі, були спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем, що утворилась раніше, а так як додаткового фінансування не було, сплачувати послуги звязку за поточний рік не уявлялося можливим. Зазначає, що за Законами України Про Державний бюджет України на 2013 рік, Про Державний бюджет України на 2014 рік, Про Державний бюджет України на 2015 рік передбачено, що за рахунок фінансування з Державного бюджету у поточному році проводиться оплата рахунків за отримані послуги тільки за відповідні поточні роки. Додаткових коштів, та коштів на сплату штрафних санкцій, які б було можливо спрямувати на погашення заборгованості за попередні періоди, Державним бюджетом надано не було. Відповідач, пояснив, що Миколаївський обласний військовий комісаріат є неприбутковою бюджетною установою, а кошти на оплату судових витрат з бюджету не надходили, тому можливості сплатити судові витрати у нього не має.

У судовому засіданні 15.08.2016 судом у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.

15.08.2016 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача №48с000/16-405 від 15.05.2016, в яких він заперечує проти викладених доводів відповідачем у відзиві та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 17.08.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01.11.2015 між Публічним акціонерним товариством Укртелеком та Миколаївським обласним військовим комісаріатом було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг №751 (надалі Договір №751), згідно до умов якого Укртелеком (позивач у справі) надає абоненту (відповідач у справі) загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком і в обсягах, замовлених відповідачем, за встановленими значеннями показників якості (далі - послуги), а відповідач своєчасно оплачує отримані послуги відповідно до умов цього договору та додаткові роботи (за умови їх виконання Укртелекомом згідно з додатком 1) (у відповідності до п.1.1. Договору №751).

Згідно до п.4.4. Договору №751, система розрахунків, що застосовується Укртелекомом: з надсиланням рахунків (з надсиланням рахунків у паперовому вигляді/ з надсиланням рахунків в електронному вигляді на електронну пошту абонента, зазначену в реквізитах/без надсилання рахунків).

Пунктом 4.5. Договору №751, визначено, що розрахунки за послуги здійснюється на умовах кредиту (за попередньою оплатою (внесення авансу, придбання телекомунікаційних карток тощо) або в кредит).

У відповідності до п.7.1. Договору №751, абонент своїм підписом під цим договором підтверджує, що він ознайомлений з положенням Закону України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою КМУ №295 від 11.04.2012, та Умовами, що є складовою частиною укладеного між Укртелекомом та абонентом договору.

Згідно до абз.1, 2 п.72. Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11.04.2012, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Так, позивачем надані відповідачу телекомунікаційні послуги за грудень 2015 року у розмірі 6234,4 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.26) та рахунками-актами за надані телекомунікаційні послуги, де відображається весь облік обсягу та вартості наданих послуг (за період з листопада 2015 року по червень 2016 року) (а.с.9-16), в матеріалах справи містяться докази отримання зазначених рахунків-актів відповідачем (а.с.17-23).

З метою досудового врегулювання спірних відносин позивачем направлялася претензія №48с000/15-20 від 09.06.2016 з вимогою перерахувати виниклу суму заборгованості в розмірі 7060,73 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 6234,4 грн., пені в розмірі 497,92 грн., збитків від інфляції в розмірі 256,67 грн., 3 % річних в розмірі 71,74 грн. на рахунок позивача, направлення та отримання вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком від 09.06.2016 та поштовим повідомленням про вручення відповідачу претензії 13.06.2016 (а.с.24, 25).

Вказана претензія про оплату залишилась без відповіді та виконання, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач належним чином не виконав вимоги договору, грошові кошти за телекомунікаційні послуги в повному обсязі не сплатив, згідно розрахунку позовних вимог заборгованість відповідача становить 6234,4 грн.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України, за договором послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення боргу у сумі 6234,4 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за телекомунікаційні послуги в сумі 6234,4 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з 01.02.2016 по 30.06.2016 у сумі 250,16 грн. та 3% річних за період з 21.01.2016 по 19.07.2016 у сумі 92,75 грн.

Перевіривши розрахунки нарахування збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до Розділу 5 Договору №751, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов договору.

Частинами 1, 2 ст.36 Закону України Про телекомунікації, споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У відповідності до абз.5, 6 п.72. Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11.04.2012, у разі несвоєчасної оплати за надані оператором, провайдером послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який нараховується пеня. Сплата абонентом пені, правомірне скорочення переліку послуг чи припинення їх надання не звільняє абонента від обовязку оплатити надані йому послуги.

На підставі Розділу 5 Договору №751 та ст.36 Закону України Про телекомунікації за несвоєчасну оплату отриманих телекомунікаційних послуг позивачем нарахована пеня за період з 21.01.2016 по 19.07.2016 у розмірі 616,97 грн.

Під час розгляду справи представником відповідача заявлене усне клопотання, в якому просить суд зменшити розмір неустойки, враховуючи, що Миколаївський обласний військовий комісаріат є неприбутковою бюджетною установою і фінансується виключно з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд вважає, що нарахування та стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних у певній мірі компенсує позивачу негативні наслідки повязані з порушенням відповідачем умов Договору №751.

Враховуючи ті обставини, що Миколаївський обласний військовий комісаріат є неприбутковою бюджетною установою; внаслідок дефіциту бюджетних коштів сплата за послуги звязку у визначені договором строки була не можлива, а всі кошти, що були затверджені кошторисом на послуги звязку в повному обсязі, були спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем, що утворилась раніше; термін прострочення є незначним; . додаткових коштів, та коштів на сплату штрафних санкцій, які б було можливо спрямувати на погашення заборгованості за попередні періоди, державним бюджетом відповідачу не виділено, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим і за умови існування обєктивних підстав для зменшення розміру пені, вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної пені до 1,0 грн.

На думку суду, нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції у певній мірі компенсує позивачу негативні наслідки повязані з порушенням відповідачем умов договору. Застосування такого правового наслідку, як нарахування пені, спрямовано на спонукання сторони, винної у порушенні зобовязання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не є засобом збагачення. Стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобовязання, особливо враховуючи те, що він є бюджетною неприбутковою організацією та фінансується з Державного бюджету України, що може негативно вплинути на подальшу роботу та забезпечення покладених на Миколаївський обласний військовий комісаріат завдань.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, без урахування зменшення судом суми пені в порядку п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 821, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату, 54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, 33 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 08299180) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком, юридична адреса: 01601, м.Київ, б-р Тараса Шевченка, 18; поштова адреса: 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 27/3 (отримувач: ПАТ Укртелеком/Миколаївська філія, р/р №2600973058 в АБ УКРГАЗБАНК, МФО 320478, ІПН 215607626656, код ЄДРПОУ 21560766) 6234,4 грн. основного боргу, 1,0 грн. пені, 250,16 грн. збитків від інфляції, 92,75 грн. - 3% річних та 1378,0 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 22 серпня 2016 року.

Суддя М.В.Мавродієва