Рішення № 59846472, 16.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2016Справа №910/3962/16За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»

до 1) Державної казначейської служби України

2) Дочірня компанія «ГАЗ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про стягнення 11 434,47 грн.

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача Шевченко Т.В. (дов. №312 від 26.04.16);

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 Шарков О.О. (дов. №176/16 від 27.04.16).

встановив :

09.03.2016 Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення помилкового банківського переказу у сумі 10 394,97 грн. та пені у розмірі 1 039,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на рахунок Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з рахунків ПАТ «Одеська ТЕЦ», відкритих у філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», було здійснено помилковий переказ коштів у загальній сумі 10 394,97 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2016 порушено провадження у справі №910/3962/16, розгляд справи призначено на 24.03.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2016 у зв'язку із заявленими представниками позивача та відповідача клопотаннями про відкладення розгляду справи, а також враховуючи необхідність витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 05.04.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2016 у зв'язку із необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 19.04.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2016 у зв'язку із перебуванням судді Демидова В.О. у відрядженні, розгляд справи призначено на 25.04.2016.

22.04.2016 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Судове засідання призначене на 25.04.2016 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2016 у зв'язку із виходом судді Демидова В.О. з лікарняного, розгляд справи №910/3962/16 призначено на 31.05.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2016 здійснено заміну неналежного відповідача - Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, на належного відповідача - Державну казначейську службу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірню компанію "ГАЗ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", розгляд справи відкладено на 05.07.2016.

05.07.2016 третьою особою та позивачем через загальний відділ діловодства суду подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2016 залучено до участі у розгляді справи №910/3962/16 в якості відповідача 2 - Дочірню компанію «ГАЗ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та відкладено розгляд справи на 26.07.2016.

26.07.2016 відповідачем-2 на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2016 через загальний відділ суду було подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено на 16.08.2016.

01.08.2016 відпоаідачем-1 через загальний відділ діловодства суду подано додаткові докази по справі.

15.08.2016 позивачем через загальний відділ діловодства суду подано пояснення по суті справи.

У судове засідання 16.08.2016 з'явилися представники позивача та відповідача-2, надали пояснення по суті справи.

Відповідач-1 у судове засідання 16.08.2016 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений

В судовому засіданні 16.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

22.09.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України») в особі філії - Одеське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» (Банк), та Відкритим акціонерним товариством «Одеська ТЕЦ» (клієнт) укладено договір банківського рахунку №1570, за умовами п. 1.1 якого у відповідності із діючим законодавством України, Банк зобов'язується надавати клієнту послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього Клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає Банку право користуватися тимчасово вільними коштами Клієнта на власний розсуд.

Відповідно до п. 2.1 договору банк протягом трьох робочих днів після надання всіх необхідних документів зобов'язується відкрити Клієнту поточні рахунки: №№ 2600830102105 та 260413202105.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 у справі №5017/2373/2012 стягнуто з ПАТ «Одеська ТЕЦ» на користь ДК «ГАЗ України» НАК «Нафтогаз України» 16 296 391,12 грн. основного боргу, 494 689,18 грн. збитків від інфляції, 685 482,74 грн. - 3% річних, 1 227 055,93 грн. пені та 64 347,81 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаної постанови видано наказ №5017/2373/2012 від 04.03.2013, який пред'явлено на виконання до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13.05.2013 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5017/2373/2012 від 04.03.2013 та надано боржнику строк на самостійне виконання рішення суду в семиденний строк з моменту винесення (отримання) цієї постанови.

15.04.2014 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, керуючись ст. ст. 11, 52, 57, 65 Закону України «Про виконавче провадження», направлено на адресу філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» для виконання платіжні вимоги №№ 320/13-1, 320/13-2 від 03.04.2014 про стягнення з ПАТ «Одеська ТЕЦ» на користь ДК «ГАЗ України» НАК «Нафтогаз України» боргу у розмірі 18 767 966,78 грн. згідно наказу господарського суду Одеської області №5017/2373/2012 від 04.03.2013.

21.05.2014 Банком отримано вказані платіжні вимоги №№ 320/13-1, 320/13-2 від 03.04.2014, та цього ж дня (21.05.2014) було проведено примусове списання коштів у розмірі 10 336,54 грн. з рахунку №2600830102105 (меморіальний ордер №55282859 від 21.05.2014) та 58,43 грн. з рахунку №2604130202105 (меморіальний ордер №55282999 від 21.05.2014).

Державною виконавчою службою України, згідно із розпорядженням №37886976/13, затвердженим 30.05.2014 в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кузьменко О.С., грошові кошти в сумі 58,43 грн. та 10 336,54 грн., які надійшли 21.05.2014 на депозитний рахунок Державної виконавчої служби України при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області №5017/2373/2012 від 04.03.2013, перераховано: на користь ДК «ГАЗ України» НАК «Нафтогаз України» 8 855,11 грн., як погашення боргу згідно з наказом №5017/2373/2012 від 04.03.2013, що підтверджується платіжним дорученням №2748 від 03.06.2014; на користь ДВС України - витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 555,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2747 від 03.06.2014, та на користь УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва - 983,90 грн. виконавчого збору, що підтверджується платіжним дорученням №2749 від 03.06.2014.

Матеріали справи містять вимоги позивача від 25.06.2014 №26-2/1921/1/13937 та віл 22.08.2014 №26-2/16854, направлені на адресу Відділу примусового виконання рішень ДВС України, про повернення неналежно отриманих коштів у розмірі 10 394,97 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що грошові кошти у загальному розмірі 10 394,97 грн. були помилково перераховані на рахунок відповідача, у зв'язку із чим 26.08.2014 позивач за рахунок власних коштів зарахував грошові кошти у вказаному розмірі на рахунки ПАТ «Одеська ТЕЦ», що стало підставою виникнення у Банку станом на 26.08.2014 дебіторської заборгованості на загальну суму 10 394,97 грн.

Зважаючи на вищевикладене, Банк просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму помилкового банківського переказу у розмірі 10 394,97 грн. та пеню у розмірі 1 039,50 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.

Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з тим, позивачем не зазначено сутність помилки, за наслідками якої на користь відповідача здійснено примусове списання коштів у розмірі 10 336,54 грн. з рахунку №2600830102105 (меморіальний ордер №55282859 від 21.05.2014) та 58,43 грн. з рахунку №2604130202105 (меморіальний ордер №55282999 від 21.05.2014).

Крім того, враховуючи вищевикладені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що Державна виконавча служба України є неналежним отримувачем грошових коштів у розумінні п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а власник рахунків №№ 2600830102105 та 2604130202105 є неналежним платником грошових коштів за платіжними вимогами від 03.04.2014 №№ 320/13-1 та №320/13-2.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи відсутність підстав для висновку про помилковість перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 10 394,97 грн. на користь Державної виконавчої служби України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з покладенням судових витрат в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Повне рішення складене та підписане 22.08.2016

Суддя В.О. Демидов