Рішення № 59845866, 16.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.16р. Справа № 904/5659/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко", м. Дніпро

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпро

про стягнення 49869грн.58коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 21.06.2016р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіко" звернулось до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з позовом про стягнення суми основного боргу за виконані роботи в розмірі 49612грн.57коп., 3% річних в розмірі 207грн.40коп. та суми інфляційної складової в розмірі 49грн.61коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №29/03 від 01.04.2016р., в частині розрахунків за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 02.08.2016р. та 16.08.2016р.

02.08.2016р. відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своєму відзиві відповідач зазначає, що є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України.

В судове засідання від 16.08.2016р., відповідач не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900504818689 (а.с. - 48). Згідно зазначеного повідомлення ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016р., була отримана відповідачем 08.08.2016р., про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

01.04.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіко" (далі - виконавець) та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська (далі - замовник) підписаний договір №29/03 (далі - договір) на послуги по поточному ремонту будівлі за адресою: просп. Миру, 19 м. Дніпропетровськ (кв. №№4,51,58).

Відповідно до пункту 1.2 договору виконавець виконує власними силами і засобами всі послуги відповідно до вимог проектно - кошторисної документації, усуває недоробки, що виникли протягом гарантійного строку експлуатації об'єкта через неякісне виконання послуг.

Згідно з пунктом 2.1 договору, загальна сума договору складає 49612грн.57коп., в тому числі ПДВ.

За приписами пункту 4.1 договору замовник здійснює розрахунок за виконані послуги з виконавцем після підписання акту виконаних робіт. Замовник має отримати остаточні розрахунки до усунення дефектів і недоробок, виявлених при прийманні об'єкта в експлуатацію.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що здача - приймання послуг після закінчення робіт проводить відповідно до чинних норм і правил, і оформлюється актом виконаних робіт.

Сторони визнають, що всі імовірні претензії за даним договором повинні бути розглянуті протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії (пункт 12.3 договору).

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи загальною вартість 49612грн.57коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2016р. від 10.05.2016р. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

З наведеного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіко" належним чином виконало свої зобов'язання за договором №29/03 від 01.04.2016р., виконавши роботи на загальну суму 49612грн.57коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію №61 від 13.05.2016р., з вимогою сплатити вартість виконаних робіт на суму 49612грн.57коп., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 17.05.2016р. та фіскальним чеком підприємства зв'язку №4908105132219 від 17.05.2016р.

Згідно з інформацією сервісу відстеження пересилання поштових відправлень сайту Укрпошти, претензія позивача №61 від 13.05.2016р., була отримана відповідачем 23.05.2016р.

Положеннями частини 1 та 2 статті 530 Цивільного кодексу України предбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою

Таким чином, з урахуванням викладеного та положень пункту 12.3 договору, відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу грошові кошти за виконані роботи на суму 49612грн.57коп., в строк до 02.06.2016р. (включно).

З огляду на наведене, строк виконання Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська своїх грошових зобов'язань за договором №29/03 від 01.04.2016р. є таким, що настав.

Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування, то суд вважає їх безпідставним тому, що така обставина не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання. Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 49612грн.57коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 49грн.61коп. за період з 11.05.2016р. по 30.06.2016р. та 3% річних в розмірі 207грн.40коп. за період з 11.05.2016р. по 30.06.2016р.

Позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційної складової в розмірі 49грн.61коп., не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Враховуючи те, що зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виникло у відповідача 03.06.2016р., індекс інфляції на суму боргу підлягав нарахуванню з липня 2016р. Оскільки позивач нарахував інфляцію з червня 2016р., суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення суми 3% річних, нарахованих за несплату суми боргу в розмірі 49612грн.57коп. за період з 03.06.2016р. по 30.06.2016р. в розмірі 113грн.86коп. У задоволенні вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 93грн.54коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про стягнення суми основного боргу за виконані роботи в розмірі 49612грн.57коп., 3% річних в розмірі 207грн.40коп. та суми інфляційної складової в розмірі 49грн.61коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська (ідентифікаційний код: 08004581; місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, вул. Феодосіївська, будинок 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіко" (ідентифікаційний код: 36207114; місцезнаходження: 49034, м. Дніпро, вул. Білостоцького, буд. 123-А) суму основного боргу за виконані роботи в розмірі 49612грн.57коп., 3% річних в розмірі 113грн.86коп. та судовий збір в розмірі 1374грн.04коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 16.08.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 22.08.2016р.

Суддя ОСОБА_2