Постанова № 59845757, 18.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2016 р. № 820/4002/16

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом громадянина Азербайджану ОСОБА_2 до Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про скасування рішення та зобов"язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення про заборону в'їзду в Україну на 3 (три) роки громадянина Азербайджану ОСОБА_2 (ОСОБА_2 - лат.), ІНФОРМАЦІЯ_1, від 22 вересня 2015 року, винесене начальником Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України;

- зобов'язати Харківський прикордонний загін Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо видалення інформації про громадянина Азербайджану ОСОБА_2 (ОСОБА_2 - лат.) ІНФОРМАЦІЯ_1, з бази даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" (інтегрована інформаційно-телекомунікаційна система "Гарт").

Позивач обгрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, оскаржуване рішення прийняте всупереч положенням чинного законодавства України, чим порушуються його права, свободи та інтереси і потребують судового захисту.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув без повідомлення про причини неприбуття, не надавши заперечення проти позову.

Суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності вказаних осіб, на підставі наявних у ній доказів, відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Встановлено, що 06.11.2015 року при спробі перетину державного кордону України в пункту контролю «Куп'янськ - Вузловий» з метою продовження навчання та перевірки документів співробітниками Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України позивачу було вручено рішення від 06.11.2015 року про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства про заборону на в'їзд та про скасування візи України на підставі ст. 8 Закону України "Про прикордонний контроль" з причин наявності в БД інформації про заборону в"їзду в Україну.

Такою інформацією було рішення про заборону в'їзду в Україну на 3 (три) роки громадянина Азербайджану ОСОБА_2 (ОСОБА_2 - лат.), ІНФОРМАЦІЯ_1, від 22 вересня 2015 року, затверджене начальником Харківського прикордонного загону охорони державного кордону Вавринюк В.П.

Підставою для винесення такого рішення стало те, що позивач вчасно не сплатив адміністративний штраф в розмірі 510,00 грн., накладений на нього постановою від 01 вересня 2015 року за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Із зазначеним рішенням суб"єкта владних повноважень, суд не погоджується, з огляду на таке.

При судовому розгляді встановлено, що зазначений штраф позивачем було сплачено несвоєчасно у зв"язку з відсутністю у постанові реквізитів щодо його сплати. який ним було сплачено 02.06.2016 року, про що свідчить квитанція про сплату штрафу від 02.06.2016 року та про що 14.06.2016 року був повідомлений відповідач.

А від так, факт виконання позивачем своїх зобов'язань перед Державою Україна має місце на час розгляду справи.

При вирішенні даного спору, суд враховує наступні нормативні обставини.

Так, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 року № 3773-VI ( Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну) встановлено вичерпний перелік підстав для заборони в'їзду іноземців в Україну, зокрема абзацом 6 передбачено заборону для особи, якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну. Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначено статтею 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», згідно з ч.1 якої в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється:

в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку;

якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;

якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;

якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;

якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;

якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну.

Таким чином, оскільки позивач надав суду докази виконання свого зобов'язання щодо погашення штрафу відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.09.2015 року за ч. 2 ст. 203 КУпАП, прийнятої відділом прикордонної служби "Куп"янськ", то вважається, що більше не існує підстав, передбачених ст. 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 року № 3773-VI для заборони йому в'їзду в Україну.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що під час винесення оскаржуваного рішення про заборону в'їзду позивачеві в Україну порушено вимоги частини 5 Інструкції «Про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства», затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 року за № 946 у частині дотримання процедури винесення рішення про заборону в'їзду в Україну, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 5 Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 р. №946, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за №1564/20302, «Особливості прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям за поданням державного виконавця або іноземцям, які не виконали рішення органу (підрозділу) охорони державного кордону про накладання штрафу»:

5.2. Постанова (про заборону в'їзду в Україну) у разі невиконання рішень про накладання штрафу готується підрозділом по роботі з іноземцями та адміністративного провадження відповідного органу (підрозділу) охорони державного кордону, Морської охорони не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розгляд матеріалів і затвердження постанови здійснюються у порядку, виз ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

5.3. Рішення про заборону в'їзду в Україну приймається уповноваженою посадовою особою на строк до виконання зобов'язань, покладених на іноземця рішеннями судів та інших органів (посадових осіб), не пізніше ніж протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідного подання.

Згідно з п. п. 3.3., 3.6. Інструкції на підставі відомостей, викладених у довідці, старшим зміни готується постанова про заборону в'їзду в Україну (далі - постанова). Постанова складається у двох примірниках, які підписуються старшим зміни. Уповноважена посадова особа зобов'язана протягом трьох годин після доповіді розглянути отримані матеріали та: а) за наявності підстав прийняти шляхом затвердження обох примірників постанови рішення про заборону іноземцю в'їзду в Україну. Затверджені примірники постанови передаються начальнику зміни;

б) за відсутності достатніх підстав утриматися від прийняття рішення, наклавши на постанові відповідну резолюцію. Незатверджені примірники постанови передаються начальнику зміни.

Відповідно до вимог п. 3.9 Інструкції, після отримання в установленому порядку від начальника зміни інформації про прийняте уповноваженою посадовою особою рішення старший зміни: оголошує рішення органу охорони державного кордону, мовою якою володіє іноземець;

проставляє у паспортному документі іноземця відмітку "Заборонено в'їзд в Україну терміном на...", засвідчує її підписом та печаткою; записує рішення про заборону в'їзду в Україну до журналу обліку іноземців, яким заборонено в'їзд в Україну.

Суд зазначає, що згідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАСУ, обов"язок щодо доказування законності прийнятого рішення лежить на відповідачеві, як суб"єкті владних повноважень. В даному випадку відповідач не надав до суду таких доказів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було прийнято рішення про заборону в'їзду позивачеві в Україну за відсутності підстав, передбачених статтею 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та при недотриманні процедури його прийняття, визначеної в Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, у зв"язку з чим в розумінні приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушенні права позивача підлягають судовому захисту шляхом скасування виспорюваного рішення та зобов"язання відповідача вчинити дії по поновленню порушених прав позивача шляхом видалення інформації про нього з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» (інтегрована інформаційно-телекомунікаційна система «Гарт»).

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджану ОСОБА_2 (ОСОБА_2 - лат.), ІНФОРМАЦІЯ_1, від 22 вересня 2015 року строком на 3 (три) роки, прийняте Харківським прикордонним загоном Державної прикордонної служби України.

Зобов'язати Харківський прикордонний загін Державної прикордонної служби України вжити заходи щодо видалення інформації про громадянина Азербайджану ОСОБА_2 (ОСОБА_2 - лат.), ІНФОРМАЦІЯ_1, з бази даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" (інтегрована інформаційно-телекомунікаційна система "Гарт").

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь громадянина Азербайджану ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Самойлова В.В.