Постанова № 59845687, 18.08.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року м. Полтава Справа № 816/460/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

прокурорів - Сорочинської О.М., Лисенко Н.М.,

представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області - Миськів В.М.,

представника відповідача - Дзюбла О.І.,

представника Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради - Ткаченко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області до Полтавської міської ради, треті особи: Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міської ради, треті особи: Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" про:

- визнання протиправною бездіяльності Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності міста територіальної громади гуртожитку по вул. Пушкіна, 108 у м.Полтаві;

- зобов'язання Полтавської міської ради забезпечити прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Полтави гуртожитку по вул. Пушкіна, 108 у м.Полтаві, ринковою вартістю 16644840,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Полтавською міською радою протиправно не вживаються заходи по прийняттю гуртожитку по вул. Пушкіна, 108 у м.Полтаві до комунальної власності територіальної громади міста Полтави, оскільки постановою Господарського суду Полтавської області від 12 серпня 2003 року у справі №10/45 визнано банкрутом Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" та зобов'язано виконавчий комітет Полтавської міської ради у відповідності до статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняти до комунальної власності без додаткових умов гуртожитки, які обліковуються на балансі Колективного підприємства "Полтавська бавовнопрядильна фабрика", тобто й гуртожиток по вул. Пушкіна, 108 у м. Полтаві. Отже, з огляду на не включення до порядку денного сесії питання про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Полтави гуртожитку по вул. Пушкіна, 108 у м. Полтаві, відсутність розгляду на пленарному засіданні Полтавської міської ради даного питання та не прийняття з цього приводу відповідного рішення, орган місцевого самоврядування допустив протиправну бездіяльність, що виразилася у не вчиненні дій по прийняттю до комунальної власності міста зазначеного гуртожитку.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року провадження у справі відкрито, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області до Полтавської міської ради про зобов'язання Полтавської міської ради забезпечити прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Полтави гуртожиток за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 108, ринковою вартістю 16644840,00 грн.

Прокурори та представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представники відповідача та Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, просили суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову. В обґрунтування своїх заперечень представники посилалися на те, що для виконання постанови Господарського суду Полтавської області від 12 серпня 2003 року та передачі гуртожитку по вул. Пушкіна, 108 у м. Полтаві в комунальну власність Полтавська міська рада та управління майном комунальної власності міста мають діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дотримуватися встановленого законом порядку передачі в комунальну власність державного житлового фонду. Разом з тим, невиконання Колективним підприємством "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" вимог Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, що виразилося, зокрема, у не наданні документа, який підтверджує право вчиняти дії щодо передачі майна, рішення уповноваженого органу про передачу нерухомого майна, правовстановлюючої документації на об'єкт нерухомого майна, засвідчених належним чином копій технічного паспорту з відміткою про проведення поточної інвентаризації, акту вводу в експлуатацію гуртожитку, інвентарної справи, схем розмежування балансової належності всіх комунальних мереж, унеможливило прийняття гуртожитку по вул. Пушкіна, 108 у м.Полтаві в комунальну власність міста. Крім того, представники зауважили, що саме на державу, як власника, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області та на Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика", як балансоутримувача, чинне законодавство України покладає обов'язок утримувати гуртожиток по вул. Пушкіна, 108 у м. Полтаві в належному стані. При цьому, відсутній безпосередній зв'язок між діями (бездіяльністю) Полтавської міської ради, як стверджує позивач, та належним збереженням державного майна (вищезазначеного гуртожитку) та можливістю реалізації законних прав мешканців даного гуртожитку на відповідні умови проживання.

Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечило будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи. 03 серпня 2016 року на адресу суду надійшла заява Колективного підприємства "Полтавська бавовнопрядильна фабрика", у якій останнє не заперечувало проти задоволення даного адміністративного позову, а також просило провести розгляд справи за відсутності представника підприємства, виходячи з наявних у матеріалах справи документів.

Заслухавши пояснення прокурорів, представників Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, відповідача та Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як свідчить наявний у матеріалах справи витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, гуртожиток №3, загальною площею 1913,2 кв.м, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 108, обліковується на балансі Колективного підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" (а.с. 102).

Перебування на балансі Колективного підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" 4-х поверхового гуртожитку, загальною площею 1913,2 кв.м, що розташований за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 108, підтверджується також довідкою ліквідатора Колективного підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" (а.с. 103).

При цьому, 12 серпня 2003 року Господарським судом Полтавської області прийнято постанову у справі №10/45, якою визнано банкрутом Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором підприємства банкрута ОСОБА_4, зобов'язано виконавчий комітет Полтавської міської ради у відповідності до статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийняти до комунальної власності без додаткових умов гуртожитки, які обліковуються на балансі Колективного підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика", ліквідатора зобов'язано представити повний звіт про проведену роботу до 15 грудня 2003 року (а.с. 94).

З метою виконання вказаного судового рішення Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" неодноразово зверталося до Полтавської міської ради з проханням прийняти у комунальну власність територіальної громади міста Полтави об'єкти соціальної сфери, серед яких й гуртожиток по вул. Пушкіна, 108 у м. Полтаві, про що свідчать наявні у матеріалах справи листи підприємства за вих.№02-01/246 від 06.07.2015 та за вих.№02-02/358 від 04.11.2015 (а.с. 91-92).

У відповідь на звернення Колективного підприємства "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" Полтавська міська рада листом від 23.11.2015 вих.№04.2-28/1/10248 повідомила підприємство про необхідність надання визначеного діючим законодавством пакету документів для проведення передачі у комунальну власність територіальної громади міста Полтави об'єктів соціальної сфери, серед яких й гуртожиток по вул. Пушкіна, 108 у м.Полтаві, а саме, необхідність представлення підприємством клопотання про передачу об'єктів житлового фонду, документу, що підтверджує право вчиняти дії по передачі майна, рішення уповноваженого органу про передачу нерухомого майна, правовстановлюючу документацію на кожний з об'єктів, засвідчені належним чином копії технічних паспортів з відміткою про проведення поточної інвентаризації, акти вводу в експлуатацію будинків, інвентарні справи, схеми розмежування балансової належності всіх комунальних мереж, землевпорядну документацію (а.с. 93).

Не погодившись із такою відповіддю Полтавської міської ради Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" звернулося з листом від 29.01.2016 вих.№02-01/26 до прокурора міста Полтави, у якому просило прокурора, з огляду на відсутність у підприємства коштів для звернення до суду, в судовому порядку зобов'язати Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності міста три житлові будинки та два гуртожитки, серед яких й гуртожиток по вул. Пушкіна, 108 у м. Полтаві (а.с. 90).

Як вказує керівник Полтавської місцевої прокуратури, Полтавською міською радою вчинено бездіяльність щодо неприйняття до комунальної власності міста гуртожитку за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 108, а відповідно до інформації Фонду державного майна України по Полтавській області вказане майно не перебуває на обліку в Фонді.

Дані обставини стали підставою для звернення керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області до адміністративного суду з позовом.

Надаючи правову оцінку вимогам керівника Полтавської місцевої прокуратури про визнання протиправною бездіяльності Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності міста територіальної громади гуртожитку по вул. Пушкіна, 108 у м.Полтаві, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. І тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, у межах провадження справи, у якій вони ухвалені.

Згідно зі статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Отже, з урахуванням вищенаведеного та виходячи зі змісту статей 1 та 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження та контроль за примусовим виконанням судових рішень покладається на державну виконавчу службу, яка в свою чергу має певні засоби примусу та у разі невиконання застосовує до відповідальних осіб штрафні санкції та інші заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки постанова Господарського суду Полтавської області від 12 серпня 2003 року у справі №10/45 фактично не виконана, суд дійшов висновку щодо доцільності оскарження неправомірних дій або бездіяльності саме органів державної виконавчої служби, які відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" здійснюють виконавче провадження, як завершальну стадію судового провадження, та контроль за примусовим виконанням рішень.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не передбачений чинним законодавством, а тому в задоволенні позовних вимог до Полтавської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності міста територіальної громади гуртожитку по вул. Пушкіна, 108 у м.Полтаві слід відмовити.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача, а відтак підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності міста територіальної громади гуртожитку по вул. Пушкіна, 108 у м.Полтаві відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області до Полтавської міської ради, треті особи: Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 серпня 2016 року.

Суддя С.О. Удовіченко