Постанова № 59845201, 18.08.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 р. Справа №805/1633/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Лазник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Старо-Кримський карєр»

до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання незаконної бездіяльності та визнання незаконними дій

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 16.06.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 24.09.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Старо-Кримський карєр» заявлено позов до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності щодо невстановлення дійсної вартості майна - початкової ціни продажу екскаватора ЕКГ-5А-У, 1988 р.в., державний номер Т8159ДЦ, для його продажу в порядку статті 95 Податкового кодексу України, визнання незаконними дій щодо передачі екскаватора ЕКГ-5А-У, 1988 р.в., державний номер Т8159ДЦ, на продаж в порядку статті 95 Податкового кодексу України без визначення дійсної вартості майна початкової ціни його продажу (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог).

Позивач при обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до статей 19-1, 21, 95 Податкового кодексу України, статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» податковий орган повідомлений про невідповідність оцінки заставленого майна, що реалізується для погашення податкового боргу, з метою виконання своїх функцій та захисту інтересів держави має в обовязковому порядку замовити рецензування акут оцінки майна, що має забезпечити неупереджене визначення вартості заставленого майна та дозволити позивачу у повному обсязі погасити податковий борг, оскільки майно буде реалізоване не менш ніж за 1000000 грн.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову, посилаючись на те, що контролюючим органом усі дії щодо здійснення оцінки майна та його подальшої реалізації здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Старо-Кримський карєр» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00292215, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрований як платник податків з 4 липня 1994 року.

Судом встановлено, що станом на 1 липня 2016 року за позивачем рахується податковий борг у розмірі 2572942 грн. 88 коп.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податковим органом з метою стягнення до бюджету суми податкового боргу була направлена позивачу податкова вимога від 4 лютого 2014 року № 5-11, яка була отримана відповідачем та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувались. Факт наявності податкового боргу позивачем не оскаржується, та підтверджується обліковою карткою платника податків наявною у матеріалах справи.

10 квітня 2014 року відповідачем на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 24 лютого 2014 року був складений акт про опис майна № 6/25, а саме був описаний екскаватор ЕКГ-5А-Y, 1988 року випуску, державний номер Т8159ЦД. Наявність майна у податковій заставі підтверджується записом про публічне обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить витяг, долучений до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року в адміністративній справі № 808/7686/14 позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області задоволено та стягнуто кошти з рахунків в банківськихй установах, які обслуговують Приватне акціонерного товариства «Старо-Кримський карєр», податковий борг на загальну суму 591259 грн. 72 коп.

Згідно з пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Суд встановив, як зазначає відповідач у своїх запереченнях, після отримання зазначеного судового рішення, ним неодноразово направлялись до банківських установ інкасові доручення, проте вони повертались до відповідача з відмітками про відсутність коштів на рахунках у платника податків. Дані обставини не заперечувалися представником позивача.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року в адміністративній справі № 805/2787/15-а адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Старо-Кримський карєр» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника задоволено та надано Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів Донецької області дозвіл на погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 269826 (двісті шістдесят дев'ять тисяч) гривні 42 копійки за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Старо-Кримський карєр» (код ЄДРПОУ 00292215, адреса: 87591, Донецька область, м. Маріуполь, смт. Старий Крим), що перебуває у податковій заставі, а також надано Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів Донецької області дозвіл на погашення суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 531688 (пятсот тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) гривні 78 копійок за рахунок майна Приватного акціонерного товариства «Старо-Кримський карєр» (код ЄДРПОУ 00292215, адреса: 87591, Донецька область, м. Маріуполь, смт. Старий Крим), що перебуває у податковій заставі.

7 жовтня 2015 року податковим органом було прийняте рішення про погашення усієї суми податкового боргу № 1/05-82-23, шляхом продажу майна платника податку, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.10 статті 95 ПК України з метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 95.12 статті 95 ПК України платник податків має право самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Якщо платник податків самостійно не здійснює оцінку протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна.

12 жовтня 2015 року відповідач на адресу позивача направив лист з пропозицією про самостійне здійснення оцінки майна, що перебуває у податковій заставі, на яку відповідач не отримав відповіді, тому 25 грудня 2015 року відповідач уклав договір з Донбаською товарною біржею про проведення незалежної оцінки, про що було повідомлено позивача листом від 14 грудня 2015 року. 31 грудня 2015 року Донбаською товарною біржею складений звіт про незалежну оцінку майна - екскаватор ЕКГ-5А-Y, 1988 року випуску, державний номер Т8159ЦД.

Відповідно до норм статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-III рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників(платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим. Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

Суд встановив, що відповідач уклав договір з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на проведення рецензування звітів про незалежну оцінку заставного майна, яке проведено Донбаською товарною біржею, за підсумками якого була складена рецензія від 28 січня 2016 року на звіт про оцінку, у тому числі екскаватор ЕКГ-5А-Y, 1988 року випуску, державний номер Т8159ЦД.

Судом встановлено, що 6 червня 2016 року позивач до відповідача направив лист № 21 про незгоду з проведенням оцінки заставленого майна в частині оцінки Екскаватора ЕКГ-5А-Y, 1988 року випуску, державний номер Т8159ЦД. 15 червня 2016 року за № 18837/17 відповідач направив до позивача відповідь на лист від 6 червня 2016 року, в якому повідомив про те, що від підприємства протягом двох місяців з дня прийняття рішення про реалізацію майна не надійшла інформація про самостійне здійснення оцінки такого майна, тому податковим органом, відповідно до норм податкового законодавства, було самостійно укладено договір про проведення оцінки майна, яке перебуває у податковій заставі, про що повідомлялось листом від 14 грудня 2015 року, а тому вимоги щодо необхідності проведення рецензування звіту про оцінку майна, у тому числі Екскаватора ЕКГ-5А-Y, 1988 року випуску, державний номер Т8159ЦД, виконані у повному обсязі.

Суд не приймає посилання позивача на звіт про незалежну оцінку майна, здійснений 2 червня 2016 року на замовлення позивача, з огляду на те, що у позивача було достатньо часу (два місяці) для того, щоб дотриматися вимог пункту 95.12 статті 95 ПК України, позивач був належним чином повідомлений відповідачем про його право самостійно здійснити оцінку, та податковим органом дотримані вимоги та строки, визначені пунктом 95.12 статті 95 ПК України щодо самостійного укладення договору про проведення оцінки майна. Крім того, даний звіт не свідчить про незаконність дій саме відповідача. Фактично всі доводи позивача у спірних правовідносинах стосуються дій експертів щодо проведення оцінки майна, однак дані особи не є відповідачами у справі, та не можуть ними бути в адміністративній справі, оскільки не є субєктами владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи всі докази за їх сукупністю, дійшов до висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, дотримання ним вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позивачу у задоволенні позовних вимог відмовляє у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Старо-Кримський карєр» до Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності щодо невстановлення дійсної вартості майна - початкової ціни продажу екскаватора ЕКГ-5А-У, 1988 р.в., державний номер Т8159ДЦ, для його продажу в порядку статті 95 Податкового кодексу України, визнання незаконними дій щодо передачі екскаватора ЕКГ-5А-У, 1988 р.в., державний номер Т8159ДЦ, на продаж в порядку статті 95 Податкового кодексу України без визначення дійсної вартості майна початкової ціни його продажу, відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 серпня 2016 року. Постанова у повному обсязі складена 22 серпня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.