Рішення № 59844191, 21.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/9783/15 Головуючий у 1 інстанції: Котельва К.О.

Провадження № 22-ц/783/3791/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. В.

Категорія: 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

за участі секретаря: Куцика І.Б.,

з участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника Львівського державного університету фізичної культури ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського державного університету фізичної культури про визнання недійсним результату конкурсу, скасування рішення Вченої ради факультету фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

07 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що з 2004 року він працював на посаді доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор у Львівському державному університеті фізичної культури.

15 травня відбулося засідання кафедри де 12 членів кафедри проти 1 проголосували за рекомендацію його на заміщення вакантної посади доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор.

28 травня 2015 року відбулося засідання Вченої ради факультету фізичного виховання університету, де більшістю голосів його не було рекомендовано на заміщення зазначеної вакантної посади.

Наказом ректора Львівського державного університету фізичної культури №181-вк від 06 липня 2015 року його було звільнено з 27 липня 2015 року з посади доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор у зв'язку із закінченням строку трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України.

Своє звільнення з роботи позивач вважав незаконним, так як вирішення його питання, згідно норм нового закону України «Про вищу освіту», а саме: проведення конкурсу на заміщення вакантної посади, мало відбуватися на засіданні Вченої ради університету а не факультету, крім того, не всі члени Вченої ради факультету були повідомлені про засідання, а розгляд його кандидатури проходив без фактичного обговорення.

З урахуванням зазначених обставин та уточнених вимог позивач просив:

визнати недійсним та скасувати результат конкурсу на заміщення вакантної посади доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури, який відбувся 28 травня 2015 року, у відповідності до якого йому було відмовлено у заміщенні вакантної посади доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури;

визнати недійсним та скасувати рішення Вченої ради факультету фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури від 28 травня 2015 року про не обрання його на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури;

визнати незаконним та скасувати наказ ректора Львівського державного університету фізичної культури ОСОБА_5 № 181-вк від 6 липня 2015 року про звільнення його з роботи за п.2 ст.36 КЗпП України;

поновити його на посаді доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури з 28 липня 2015 року;

стягнути з Львівського державного університету фізичної культури на його користь 64 616 (шістдесят чотири тисячі шістсот шістнадцять) гривень 76 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням за період з 28 липня 2015 року по 21 липня 2016 року та 556 грн. 90 коп. витрат на правову допомогу.

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі посилається на те, що у ч. 2 статті 36 ЗУ «Про вищу освіту» міститься вичерпний перелік повноважень Вченої ради вищого навчального закладу, серед яких, зокрема, обрання за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій.

Частиною 7 статті 36 ЗУ «Про вищу освіту» визначено, що у вищому навчальному закладі можуть бути утворені вчені ради структурних підрозділів, повноваження яких визначаються вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу. Вчена рада вищого навчального закладу може делегувати частину своїх повноважень вченим радам структурних підрозділів.

У п. 4.5.1 Статуту ЛДУФК визначено повноваження Вченої ради Університету, до яких, зокрема, входить подання пропозицій щодо обрання на посаду таємним голосуванням завідувачів кафедр, професорів, та зазначено, що Вчена рада має право на делегування певного обсягу своїх повноважень іншим колегіальним або робочим органам.

Пунктом 4.5.3 Статуту ЛДУФК встановлено, що Вчена рада факультету, як колегіальний орган, розглядає, зокрема, за дорученням Вченої ради університету питання про обрання на посаду таємним голосуванням викладачів, старших викладачів, доцентів, деканів.

Однак, судом було проігноровано той факт, що відповідно до листа-відповіді Міністерства освіти і науки України № 1/11-11962 від 14.08.2015 року, Вчена рада вищого навчального закладу обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій і дані повноваження відповідно до більшості статутів вищих навчальних закладів України не підлягають делегуванню вченим радам факультетів.

Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, на підтримання апеляційної скарги, представника Львівського державного університету фізичної культури ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2016 року скасуванню на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Вченої ради факультету фізичного виховання ЛДУФК від 28 травня 2015 року, згідно якого було вирішено не рекомендувати ректору університету кандидатуру ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор, є правосильним, оскільки у засіданні брало участь 2/3 її членів, а відсутність інших членів не впливає на законність прийнятого рішення.

Вчена рада університету 26 травня 2015 року делегувала повноваження вченій раді факультету фізичного виховання ЛДУФК щодо обрання за конкурсом таємним голосуванням на посади доцентів відповідно до ч.7 ст.36 Закону України «Про вищу освіту» та п.4.5.1 Статуту.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна виходячи із наступних підстав.

Як зазначено у у ч.5 ст.33 Закону України «Про вищу освіту» - кафедра - це базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менше пяти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання.

Відповідно до частини сьомої пункту 2 статті 36 Закону України «Про вищу освіту» вчена рада вищого навчального закладу обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій.

У п.7 ст.36 Закону України «Про вищу освіту» зазначено, що у вищому навчальному закладі можуть бути утворені вчені ради структурних підрозділів, повноваження яких визначаються вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу. Вчена рада вищого навчального закладу може делегувати частину своїх повноважень вченим радам структурних підрозділів.

У п.4.5.1. статуту ЛДУФК, який був прийнятий конференцією трудового колективу 27 січня 2011 року та затверджений міністерством освіти і науки молоді і спору України 29 червня 2011 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачено право Вченої ради університету делегувати певний обсяг своїх повноважень іншим колегіальним або робочим органам.

Обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників станом на 28 травня 2015 року здійснювалося відповідно до Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 24 грудня 2002 року №744 надалі «Положення».

Як зазначено у п.8 «Положення» обрання науково-педагогічних працівників Вченою радою вищого навчального закладу (факультету) проводиться таємним голосуванням. Перед голосуванням щодо кожної кандидатури претендентів на відповідну посаду оголошується висновок кафедри і проводиться обговорення в їх присутності.

Рішення Вченої ради вищого навчального закладу (факультету) при проведенні конкурсу вважається дійсним, якщо в голосуванні брало участь не менше 2/3 членів Вченої ради. Обраним уважається претендент, який здобув більше 50% голосів присутніх членів Вченої ради.

Судом та матеріалами справи установлено, що ОСОБА_2 з 2004 року працював на посаді доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор факультету фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури.

Витягом з протоколу №11 від 15 травня 2015 року засідання кафедри спортивних та рекреаційних ігор факультету фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури стверджується, що у цей день на засіданні кафедри слухався звіт ОСОБА_2 про його навчальну, навчально-методичну, науково -дослідну, спортивну та виховну роботу за термін попереднього трудового договору.

Виступили: завідувач кафедри ОСОБА_6 та члени кафедри - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які дали оцінку роботи доцента ОСОБА_2 і рекомендували на продовження роботи на даній посаді.

Після виступів викладачів було проведено голосування щодо продовження роботи ОСОБА_2 на посаді доцента кафедри спортивних і рекреаційних ігор.

Голосували: «за» - 12 чоловік, «проти» - 1 чол., «утримався» - 1 чол.

Ухвалили: рекомендувати ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор факультету фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури (а.с. 222).

26 травня 2015 року на засіданні Вченої ради Львівського державного університету фізичної культури постановили доручити обрання за конкурсом на посаду таємним голосуванням викладачів, старших викладачів, доцентів, деканів Вченим радам відповідного факультету (а.с.53).

Наказом ректора Львівського державного університету фізичної культури ОСОБА_5 від 15 липня 2013 року затверджено склад Вченої ради факультету фізичного виховання на 2013-2018 роки у кількості 20 чоловік (а.с.178).

28 травня 2015 року на засіданні Вченої ради факультету фізичного виховання розглядалося питання обрання на посади доцентів, ст. викладачів та викладачів кафедр факультету фізичного виховання, в тому числі обрання на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор ОСОБА_2

Із протоколу №4 засідання Вченої ради факультету фізичного виховання від 28 травня 2015 року убачається, що на засіданні у той день були відсутні:

ОСОБА_13 член ради, зав.кафедри легкої атлетики;

ОСОБА_14 - член ради, доцент кафедри гімнастики;

ОСОБА_15 - член ради, аспірант кафедри гімнастики;

ОСОБА_16 член ради, студентка 41 ФЗ;

ОСОБА_17- член ради, студентка 41 ФВ;

ОСОБА_18 член ради, студент 32 ФВ.

При розгляді питання, слухали декана факультету фізичного виховання ОСОБА_19, який представив кандидатуру кандидата наук з фізичного виховання та спорту доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор.

Виступили: завідувач кафедри спортивних та рекреаційних ігор ОСОБА_6, який зазначив, що ОСОБА_2 працює на кафедрі 11 років на посаді доцента. За весь час підготував матеріали дисципліни «рекреаційні ігри». Очолював на кафедрі наукову роботу. На жаль, за три роки доцент ОСОБА_2 підготував лише п'ять наукових праць. Кафедра проголосувала таким чином: 1- проти, 1- утримався, решта за.

Результати голосування: «за» -5; «проти» - 8; «не дійсний» - 1.

Ухвалили затвердити результати голосування.

Не рекомендувати ректору ЛДУФК професору ОСОБА_5 кандидатуру доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор (а.с.79-81).

У той же час, як установлено в суді апеляційної інстанції, обговорення кандидатури ОСОБА_2, щодо обрання його на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор на засіданні Вченої ради факультету не було.

Завідувач кафедри спортивних та рекреаційних ігор факультету фізичного виховання ОСОБА_6 подав викривлену інформацію членам Вченої ради факультету про ОСОБА_2, щодо його роботи на кафедрі. Підготовка ОСОБА_2 п'яти друкованих праць подана як недолік у його роботі. У той же час, завідувач кафедри ОСОБА_6 не зазначив, хто із членів кафедри за той період підготовив більше наукових статей за ОСОБА_2, чи виконував останній план роботи затверджений кафедрою, на якому рівні читає лекції претендент та проводить практичні заняття.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що сам завідувач кафедри ОСОБА_6 підготував менше наукових статей і невідомо хто більше із членів кафедри це зробив.

У викривленому аспекті подана інформація ОСОБА_6 щодо результатів голосування на кафедрі за ОСОБА_2 15 травня 2015 року.

Наголошено, скільки «проти» та «утримався», однак не вказано скільки чоловік проголосувало «за», і яку оцінку роботи ОСОБА_2 дали його колеги по роботі -викладачі - члени кафедри спортивних та рекреаційних ігор.

Ніхто з членів Вченої ради факультету не брав участі в обговоренні кандидатури ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор. Не надавалось слово самому ОСОБА_2 на підтвердження чи спростування інформації завідувача кафедри спортивних та рекреаційних ігор факультету фізичного виховання ОСОБА_6 щодо його роботи.

Не доведено до членів Вченої ради факультету даних про сімейний стан ОСОБА_2, який проживає у гуртожитку університету. Він один працюючий у сім'ї з чотирьох чоловік. На його утриманні дочка інвалід з дитинства підгрупи А 1 групи, опікуном якої є дружина ОСОБА_20 (а.с. 219)

Звільнення з роботи ОСОБА_2 залишає на вулиці його сім'ю з дитиною -інвалідом.

13 червня 2015 року на адресу ОСОБА_2 надіслано попередження №1 за підписом В.о. ректора університету ОСОБА_21 про необхідність у двотижневий строк звільнити кімнати №405-406 у гуртожитку №3 по вул. Підголоском,25 у м. Львові у зв'язку із звільненням з роботи (а.с. 221).

На засіданні Вченої ради факультету 28 травня 2015 року були відсутні шість її членів, у тому числі єдиний аспірант та всі студенти факультету і даних про їх запрошення на засідання у матеріалах справи не має.

Дійсно, відсутність зазначених членів Вченої ради факультету давала право приймати кадрові рішення, однак інтереси студентів та молодих науковців, при розгляді кадрових питань не були враховані.

У наказі Міністерства освіти і науки України №1005 від 05 жовтня 2015 року «Про порядок затвердження рекомендацій щодо проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників та укладення з ними трудових договорів (контрактів), рекомендується мати на увазі, що Кодекс законів про працю України встановлює, що держава гарантує громадянам правовий захист як від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу, так і від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Дані «ключові» рекомендації Міністерства освіти і науки України не були враховані при розгляді 28 травня 2015 року питання про обрання ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор факультету фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури.

Системний аналіз зазначених доказів в їх сукупності дають підстави для висновку про порушення процедури обрання ОСОБА_2 на посаду завідувача кафедри спортивних та рекреаційних ігор факультету фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури на засіданні Вченої ради факультету 28 травня 2015 року передбаченої п.8 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 24 грудня 2002 року №744р., а відтак, дають підстави для визнання недійсним та скасування результату конкурсу на заміщення вакантної посади доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури, у відповідності до якого ОСОБА_2 було відмовлено у заміщенні вакантної посади доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури, визнання недійсним та скасування рішення Вченої ради факультету фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури від 28 травня 2015 року про не обрання ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури, визнання незаконним та скасування наказу ректора Львівського державного університету фізичної культури ОСОБА_5 № 181-вк від 6 липня 2015 року про звільнення з роботи ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строкового трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України та поновлення його на посаді доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури з 28 липня 2015 року.

Як зазначено у п.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарі місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата (п.2 Порядку).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів які, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановлених з дотриманням вимог законодавства (п.8 Порядку).

ОСОБА_2 звільнено із займаної посади з 27 липня 2015 року, відтак для розрахунку беруться виплати за травень та червень 2015 року.

Згідно довідки про доходи заробітна плата ОСОБА_2 за травень 2015 року становила - 5261,96 гривень, за червень 2015 року - 5608,78 гривень.

Середньомісячна зарплата (5261,95 грн.+5608,78грн. ):2 =5435,37 гривень.

Кількість робочих днів періоду 273. Кількість робочих днів за час вимушеного прогулу 248.

Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу по місяцях:

Липень 2015р.- 945,28 грн.; серпень 2015 року 5435,37 грн.; вересень 2015 року 5435,37 грн.; жовтень 2015 року 5435,37 грн.; листопад 2015 року 5435,37 грн.; грудень 2015 року 5435,37 грн.; січень 2016 року 5435,37 грн.; лютий 2016 року 5435,37 грн.; березень 2016 року 5435,37 грн.; квітень 2016 року 5435,37 грн.; травень 2016 року 5435,37 грн.; червень 2016 року 5435,37 грн.; липень 2016 року 3882,41 грн., а разом 64 616,76 гривень.

В тій частині позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення.

У позовних вимогах ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу щодо складання позовної заяви, підготовку адвокатських запитів на суму 556,90 гривень.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно із ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Вона допускається до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Дані про те, ОСОБА_2 поніс такі витрати у матеріалах справи відсутні.

На підтвердження надання правової допомоги та понесених витрат ОСОБА_2 не представлено документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Тому, в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволеними.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову та апеляційної скарги у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, судові витрати в сумі 2 107,76 грн. та 2143 грн. 68 коп. слід покласти на Львівський державний університет фізичної культури виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 ЗаконуУкраїни Про судовий збір за подання позовної заяви, яка має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно пп. 1 пункту 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», чинного на момент подачі позову, розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати;

Відповідно до пп. 2 п.1 ч. 2 ст.4 Закону України Про судовий збір, у редакції чинній на момент подання позову, розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, встановлюється 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

В абз. 1 п. 13 Постанови від 17.10.2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розяснив, що, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до пп. 6 п.1 ч. 2 ст.4 Закону України Про судовий збір, у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, розмір судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи наведене, за подання позовної заяви слід було оплатити: 646,16+487,2 х 3 = 2107, 76 грн.

За подання апеляційної скарги : 487,2 х 4 х 110% = 2143,68 грн.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково, рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2016 року скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст. ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати результат конкурсу на заміщення вакантної посади доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури, який відбувся 28 травня 2015 року, у відповідності до якого ОСОБА_2 було відмовлено у заміщенні вакантної посади доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури.

Визнати недійсним та скасувати рішення Вченої ради факультету фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури від 28 травня 2015 року про необрання ОСОБА_2 на посаду доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури.

Визнати незаконним та скасувати наказ ректора Львівського державного університету фізичної культури ОСОБА_5 № 181-вк від 6 липня 2015 року про звільнення з роботи ОСОБА_2.

Поновити ОСОБА_2 на посаді доцента кафедри спортивних та рекреаційних ігор Львівського державного університету фізичної культури з 28 липня 2015 року.

Стягнути з Львівського державного університету фізичної культури на користь ОСОБА_2 64 616 (шістдесят чотири тисячі шістсот шістнадцять) гривень 76 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням за період з 28 липня 2015 року по 21 липня 2016 року без врахування податків та інших обов'язкових платежів.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Львівського державного університету фізичної культури 2 107 (дві тисячі сто сім) гривень 76 копійок судових витрат в дохід держави.

Стягнути з Львівського державного університету фізичної культури на користь ОСОБА_2 2143 (дві тисячі сто сорок три) гривні 68 копійок судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

ОСОБА_22