Справа № 308/7971/16-ц
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
08 серпня 2016 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Руськокомарівської сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, Кипила Єлізавети Юріївни про визнання недійсним та скасування: розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності , -
в с т а н о в и в :
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до Руськокомарівської сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, Кипила Єлізавети Юріївни про визнання недійсним та скасування: розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області за № 439 від 19.11.2002р.н., державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності.
Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: позовна заява не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі встановленому Законом.
Відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри мінімальної заробітної плати на 2016 рік затверджено Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та на 1 січня 2016 року складає - 1378,00 грн.
Відповідно до п.2.2. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.
Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.У разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених згідно із статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позову немайнового характеру.
У п.13 зазначеної Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » вказано: якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою)
Як вбачається із змісту позовної заяви така подана чотирьма позивачами, а також в позовній заяві об'єднано дві самостійні вимоги немайнового характеру , кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою , а в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивачі не додали документи, що підтверджують сплату судового збору за кожну заявлену ними позовну вимогу, кожним із позивачів.
Разом з тим слід зазначити, що позивачами до позовної заяви приєднано документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 551,20 гривень за подання позовної заяви немайнового характеру. Проте, із змісту позовної заяви вбачається, що в позовній заяві об'єднано декілька самостійних вимог немайнового характеру кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Код класифікації доходів бюджету 22030001.
На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.
Крім того, відповідно до норм п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України - ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
З прохальної частини позову вбачається, що позивачами заявлені вимоги про визнання в рівних частках за позивачами право власності на земельну ділянку.
Від ціни позову залежить розмір судового збору, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду.
Відповідно до п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мін. заробітної плати, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду.
Таким чином, позивачам, необхідно сплатити судовий збір виходячи із розміру ціни позову.
Разом з тим, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, а в порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивачі не додали документи, що підтверджують сплату судового збору за заявлену позовну вимогу майнового характеру, відповідно до ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою.
Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст. 119, ст. 121, 208-210 ЦПК України, суддя,-
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Руськокомарівської сільської ради, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, Кипила Єлізавети Юріївни про визнання недійсним та скасування: розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності - залишити без руху.
Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк , який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачами копії ухвали.
Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_5
Судове рішення № 59842605, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 08.08.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/7971/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: