Ухвала суду № 59842268, 22.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/2145/16-к

Номер провадження 11-кп/775/908/2016

УХВАЛА

Іменем України

17 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді: Ковалюмнус Е.Л.,

суддів: Самойленка А.І., Гаврилової М.В.,

при секретарі: Гуляєві М.В.,

за участю

прокурора Вєтрова Д.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області матеріали кримінального провадження № 12016050380000414 відносно ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою та апеляційною скаргою прокурора Медяника С.В. на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року, яким

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Костянтинівка Донецької області, росіянина, громадянина України, з середньо освітою, офіційно не працюючого, працездатного, неодруженого, мешкаючого у АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 05.05.1997 р. Костянтинівським міським судом за ст..229-6 ч.1 КК України до 2 р. позбавлення волі;

- 07,06,2000 р. Костянтинівським міським судом за ст..206 ч.2, 43 КК України до 3 р. 6 міс. позбавлення волі;

- 18.01.2003 р. Костянтинівським міським судом за ст..309 ч.2, 71 КК України до 2 р. 6 міс. позбавлення волі;

- 10.12.2010 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна. 09.12.2013 року звільнений умовно-достроково на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 29.11.2013 року, не відбутий строк - 1 рік 11 місяців 18 днів, судимість не знята та не погашена,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 317 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року, 25.03.2016 року приблизно о 11 годині, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, у приміщенні кухні квартири виготовив у невстановленій кількості, шляхом хімічних реакцій, з інгредієнтів, які були у нього за місцем мешкання, психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, яка була розділена між собою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приблизно на рівні дози. Після виготовлення психотропної речовини, ОСОБА_1 умисно, безоплатно, надав приміщення квартири за вказаною вище адресою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для незаконного вживання, за допомогою одноразових медичних шприців, шляхом внутрішньовенних ін'єкцій, психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну в невстановленій в ході досудового розслідування кількості.

25.03.2016 року, в період часу з 11 години 30 хвилин до 12 години 50 хвилин у ході огляду квартири за адресою: АДРЕСА_1 за місцем мешкання ОСОБА_1, працівниками поліції, у встановленому законом порядку виявлено та вилучено:

- у приміщенні кухні - одноразовий медичний шприц з градуюванням 2 мл ймовірною наявністю крові; керамічну тарілку, на внутрішній поверхні якої є мікрокількості психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, прозорий скляний флакон, на внутрішній поверхні якого виявлені мікрокількості психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін; фрагмент футляра від ін'єкційної голки; у приміщенні зальної кімнати - одноразовий медичний шприц з градуюванням 5 мл («наконечник» закритий медичною голкою в пластмасовому футлярі), на внутрішній поверхні якого, ймовірна наявність крові; одноразовий медичний шприц з градуюванням 2 мл («наконечник» закритий медичною голкою в пластмасовому футлярі), на внутрішній поверхні якого ймовірна наявність крові - об'єкта біологічної експертизи. 25.03.2016 року приблизно о 11.00 годині, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні кухні за місцем свого мешкання за вказаною вище адресою, виготовив психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, в невстановленій під час досудового розслідування кількості, для особистого вживання, без мети збуту.

На вказаний вирок суду обвинуваченим ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року скасувати частково та призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України. Зазначає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку вказав, що його виправлення та перевиховування можливе без ізоляції від суспільства та вирішив на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити його від призначеного покарання з іспитовим строком. Проте в резолютивній частині вироку суд не звільнив його від призначеного покарання у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України.

Також на вказаний вирок суду прокурором Медяником С.В. була подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року скасувати в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 317 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. Доводи апеляційної скарги прокурора аналогічні доводам апеляційної скарги обвинуваченого.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, та заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень ніким не оспорюється, колегія суддів перевіряє законність вироку тільки в межах апеляційної скарги.

На думку колегії суддів міра покарання ОСОБА_1 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості злочину, конкретних обставин справи, даних про його особу, який раніш судимий, в тому числі за ч. 2 ст. 309 КК України, ніяких висновків для себе не зробив, знов скоїв кримінальне правопорушення, рецидив злочину, за місцем проживання характеризується позитивно, також пом'якшуючи обставини - провину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину.

Оскільки за вимогами ст. 65 КК України покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, колегія суддів вважає, що призначене покарання у вигляді 4 років позбавлення волі є саме таким.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обґрунтовано прийняті до уваги всі зазначені обставини, в тому числі пом'якшуючі. Всі обставини, зазначені в апеляційної скарги обвинуваченого, повно та обґрунтовано викладені у вироку судом першої інстанції та враховані при обранні міри покарання.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції при призначенні покарання обґрунтовано прийняті до уваги всі обставини справи, ступень тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, ступінь суспільної небезпеки, всі обставини, зазначені в апеляційних скаргах обвинуваченого та прокурора, повно та обґрунтовано виклавши їх у вироку.

Колегія суддів вважає, що доводи про визнання обвинуваченим вини, щиро каяття та сприяння розкриттю злочину, не є безумовною підставою для застосування ст. 75 КК України. Зазначені доводи апеляційної скарги про можливість застосування вказаної вимоги є безпідставними, оскільки вже враховані судом.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора Медяника С.В. про те, що судом першої інстанції в мотивувальній частині вироку були вказані посилання на ст.ст. 75, 76 КК України, а в резолютивній частині зазначено про призначення обвинуваченому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, спростовуються наступним.

Відповідно до вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року, ані в мотивувальній частині, ані в резолютивній частині вироку не вбачається посилань на ст.ст. 75, 76 КК України.

Під час прослуховування колегією суддів технічного запису, на якому міститься запис вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року, також не вбачається посилань на ст.ст. 75, 76 КК України.

В єдиному державному реєстрі судових рішень вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року аналогічний вироку, який міститься в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до пункту 13.7. інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, копії судових рішень мають бути належним чином оформлені та засвідчені відбитком гербової печатки суду. Якщо копія судового рішення складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на п'ять проколів, а на зворотному боці останнього аркуша - скріплена підписом судді, працівника апарату суду, засвідчена відбитком гербової печатки суду, із зазначенням кількості зшитих аркушів.

Як вбачається з наданих копій вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року прокурором Медяником та обвинуваченим ОСОБА_1, вони взагалі не відповідають вимогам п. 13.7. зазначеної Інструкції з діловодства, оскільки не містять ознак належно оформлених копій, ніким не завірені та не засвідчені гербовою печаткою суду. Ні обвинувачений, ні прокурор, не надали підтвердження, що надані копії отримані ними офіційно в суді. Оскільки не надано ніяких підтверджень, що судом був оголошений інший вирок, в якому би йшлося про застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 75, 76 КК України, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено таких порушень КПК або КК України, які б тяглі за собою скасування вироку та зміну міри покарання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора Медяника Сергія Вікторовича - залишити без задоволення.

Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 червня 2016 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді