Ухвала суду № 59842192, 22.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/6979/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1541/2016

головуючий в I інстанції Каліуш О.В. єдиний унікальний номер 233/6979/15-ц

суддя доповідач Мальований Ю.М. номер провадження 22-ц/775/1541/2016

категорія 27

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Азевича В.Б., Агєєва О.В.

за участю секретаря: Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1, на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 8 липня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому зазначило, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н від 5 травня 2009 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 1010 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, станом на 30 листопада 2015 року відповідач має заборгованість у розмірі 25 887 грн. 38 коп., яка складається з наступного: 8131 грн. 30 коп. - заборгованість за кредитом, 14 745 грн. 31 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1539 грн. 94 коп. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи: 250 грн. - фіксована частина, 1220 грн. 83 коп. - процентна складова, яку просив стягнути з боржника.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 8 липня 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено часткового. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 5 травня 2009 року в сумі 15 609 грн. 22 коп., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 8131 грн. 30 коп. -, 7478 грн. 69 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На вказане рішення представник відповідача ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд постановив незаконне, безпідставне та несправедливе рішення, оскільки між позивачем та відповідачем не укладався кредитний договір у письмовій формі відповідно до ст. 1055 ЦК України. Позивач безпідставно зазначив, і з цим погодився суд першої інстанції, що фактично з відповідачем було укладено договір приєднання. Зазначає, що кредитний договір, який укладений з недотриманням письмової форми, є нікчемним. Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, які мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вислухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які наполягали на доводах апеляційної скарги, просили скасувати рішення та відмовити у задоволенні заявленого позову, представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Бикову М.А., яка проти скарги заперечувала, просила рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом установлено, що 5 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою, на підставі якої йому було надано кредит у розмірі 1010.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36% річних та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.6).

Відповідач свої обов'язки по сплаті кредиту та процентів за користування коштами належним чином не виконав і станом на 30 листопада 2015 року має заборгованість у розмірі 25 887 грн. 38 коп., яка складається з наступного: 8131 грн. 30 коп. - заборгованість за кредитом, 14 745 грн. 31 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1539 грн. 94 коп. - заборгованість за пенею та комісією, штрафи: 250 грн. - фіксована частина, 1220 грн. 83 коп. - процентна складова (а.с. 4-5).

З матеріалів справи вбачається, що підписанням заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідач виявив бажання про оформлення на своє ім'я банківської послуги Кредитка «Універсальна», у якій зазначив свої персональні дані. У заяві погоджено вид кредитки - Кредитка «Універсальна», 30 днів пільгового періоду, кредитний ліміт 1010 грн. (який може бути змінено), базову процентну ставку кредиту 3% на місяць на залишок заборгованості, щомісячну комісію 0%. У заяві, підписаній відповідачем останній підтвердив факт ознайомлення і згоди з умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді, а також підтвердив факт отримання ним інформації про умови кредитування в ПриватБанку. Крім того, у заяві відповідач погодився з тим, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. (а.с. 104).

Тому посилання в апеляційній скарзі представника відповідача на те, що відповідач ОСОБА_1 не був ознайомлений з Правилами та Умовами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» є безпідставними.

Відповідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає з суті кредитного договору.

Рішення суду в частині розміру стягнутої заборгованості за кредитним договором б/н від 5 травня 2009 року сторонами не оскаржується і колегією суддів, відповідно до положень ст.303 ЦПК України в цій частині не переглядається.

Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності з нормами матеріального і цивільно-процесуального законодавства.

Довід апеляційної скарги про те, що банком не надано відповідачу у письмовому вигляді Правила та умови надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» є необґрунтованим, оскільки згідно з підписом відповідача під абзацом заяви позичальника: «Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді», свідчить про отримання ним оригіналу договору.

Згідно із частиною 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Підстав для скасування рішення суду в межах вимог заявлених в апеляційній скарзі не встановлено.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 8 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: