Ухвала суду № 59839361, 16.08.2016, Приморський районний суд м. Одеси

16.08.2016

Справа 522/9336/16-К

Провадження № 1-КС/522/9983/16

У Х В А Л А

16 серпня 2016 року

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Пислар В.П.

за участю секретаря Аксенової С.В.

прокурора Корнієнко Є.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Журавльова Артура Олександровича, погоджене з прокурором Кос І.В. по кримінальному провадженні № 42014161010000068 від 04.07.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 3 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Визирка Комінтернівського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, неодруженого, дизелист-електрика військової частини А2800, солдата, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1

-підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні військової прокуратури Одеського гарнізону перебувають матеріали досудового розслідування №42014161010000068 від 04.07.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 3 КК України, за наступних обставин.

21.01.2015 року ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з червня 2013 року солдат ОСОБА_3 проходить військову службу за контрактом у військовій частині А2800, яка дислокується за адресою: Одеська обл., с. Жовтень.

Наказом командира військової частини А2800 в червні 2014 року, солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу зазначеного військового нормування, поставлено на всі види забезпечення.

Згідно положень ч. 1 п. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відтак, з червня 2014 року, тобто з моменту зарахування ОСОБА_3 до :писків особового складу військової частини А2800 він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.

Згідно із вимогами п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного к омандира (начальника).

15 березня 2014 року солдата ОСОБА_3 направлено до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, що розташоване за адресою: V Одеса, вул. Пироговська, 2 із строком повернення 16 березня 2014 року, а у подальшому строк повернення було продовжено до 24 березня 2014 року.

Проте, солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи службу на посаді дизелиста-електрика військової частини А2800, яка розташована за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, : Жовтень, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, 24 березня 2014 року, самовільно залишив місце служби без поважних причин та незаконно відсутній за місцем проходження військової служби по теперішній час.

За викладених вище обставин дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. З ст. 407 КК України, - самовільне залишення місця служби без поважних причин та ухилення від проходження військової служби тривалістю понад один місяць.

Вжитими заходами розшуку, встановити місцезнаходження ОСОБА_3 до цього часу не надалося можливим.

04 липня 2014 року за даним фактом військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України розпочато досудове розслідування відповідно до вимог КПК України в чинній редакції, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014161010000068 від 04.07.2014 року внесені відповідні відомості про вчинені кримінальні правопорушення.

15 серпня 2016 року ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

В той же день, 15 серпня 2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.

16 серпня 2016 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати злочинну діяльність та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити ці дії.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому, захисник вказав, що висунута підозра є необґрунтованою, його підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Розглянувши клопотання слідчого та вивчивши надані суду матеріали, допитавши підозрюваного, а також вислухавши прокурора, захисника, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наданих суду матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, передбаченого ст.407 ч.3 КК України, за яке законом передбачено позбавлення волі від 2 до 5 років.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

«Для обґрунтованої підозри у значенні пп. с. п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюється однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності».

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3може незаконно впливати на свідків і потерпілих та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення та може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_3, більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки наявні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. У зв'язку з чим є достатні підстави вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу у подальшому дасть можливість останньому спроби незаконно впливати на осіб, які допитані як свідки та осіб, які можуть бути допитані як свідки, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд також вважає, що надані слідчим матеріали (докази) є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також враховує обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, тобто наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд приходить до висновку, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, а тому вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного та його майновий стан, суд вважає за необхідне визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Журавльова Артура Олександровича, погоджене з прокурором Кос І.В. - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті Південного територіального управління військової служби правопорядку.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 27560 гривень, яку дозволити внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області /ТУ ДСА України в Одеській області/, призначення платежу - застава за ОСОБА_3.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.

При внесені застави, покласти на ОСОБА_3, обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із Одеської області та м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

Роз'яснити ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 /шістдесят днів/ і обчислюється з 16 серпня 2016 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Приморського

районного суду м. Одеси Пислар В.П.

Копію ухвали отримав : _________