Постанова № 59831148, 17.08.2016, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2521/16-а

Провадження № 2-а/553/77/2016

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17.08.2016м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Чистик І.О.,

при секретарі - Коломієць А.О.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сторожилова О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсі йного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах позивача ОСОБА_3 з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що 01.06.1986 року ОСОБА_3 був зарахований до особового складу військової частини 61511, яка дислокувалась у м. Лубни Полтавської області. Згідно з наказом командира в/ч 61511 по особовому складу № 8 від 05.06.1986 року, він в складі військової частини відбув в район проведення спеціальних робіт. З 9.06.1986 року в/ч 61511 дислокувалась у с. Сувіди, а з 18.06.1986 року у с. Целуйки. У виданій на його ім'я довідці № 1062 від 9.12.1992 року зазначено, що позивач брав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС з 5.06.1986 року по 04.09.1986 року, та що він працював в зоні відчуження у червні - 25 днів, у липні 31 день, у серпні - 31 день. По причині значного опромінення журнал доз опромінення і книги алфавітного обліку особового складу (ЧАЕС) в/ч 61511 за період з червня 1986 року по вересень 1986 року були знищені у військовій частині, про що було складено ліквідаційний акт. У зв'язку з цим знищена інформація щодо тривалості робочих днів, кратності оплати праці та щодо отриманих доз опромінення. 25 квітня 1991 року ОСОБА_3 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: серія НОМЕР_2 і зазначена категорія 2. В той же час відповідачем було відмовлено у призначенні йому пенсії за віком у зв'язку з відсутністю відомостей про населений пункт та застосовану кратність. Згідно з Переліком військових частин, закладів, підприємств та організацій Збройних Сил СРСР і КДБ СРСР особистий склад яких приймав участь в роботах (виконував службові обов'язки) з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у 1986-1990 роках, в/ч № 61511 дислокувалась в зоні відчуження, а саме в с. Сувіди в період з 31.05.1986 року по 4.09.1986 року. Даним переліком також підтверджується, що с. Сувіди відноситься до зони відчуження. З наведених підстав просила суд задовольнити позов, визнати незаконним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві № 56 від 16.02.2016 р. про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави призначити ОСОБА_3 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з дня звернення, з 28 листопада 2015 року..

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду в судове засідання не з'явився. Відповідно до вимог ст. 33, 35, 122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача ОСОБА_3 за участю в судовому засіданні його представника - ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з викладених в позові та уточненні до позову підстав (а.с. 1-5, 19-24, 33-35).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях (а.с. 27, 44), у зв'язку з тим, що для органу Пенсійного фонду серед інших ключовим є питання підтвердження періоду роботи і населеного пункту, в якому проводилися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Неодноразові виїзди до м. Прип'ять, що належить до зони відчуження, не дають можливість чітко встановити період роботи в зоні відчуження, а визначення періоду є визначальним для встановлення права особи на пенсію по ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Надані позивачем документи не містять точної інформації щодо періоду позивача роботи в зоні відчуження. У зв'язку з недостатністю наданої позивачем інформації, вважаємо, що Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області правомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах адміністративної справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 22.04.1993 року (а.с. 11).

Згідно ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до категорії 2 віднесено, зокрема, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік підлягає зменшенню на 10 років. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Таким чином, з урахуванням наявності у позивача посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, враховуючи положення ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_3 є особою, яка підпадає під дію ч.ч.1,3 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 08.06.1986 року по 04.09.1986 року в складі військової частини № 61511, що підтверджується копією військового квитка (а.с. 8).

Згідно довідки командира військової частини 61511 № 1062 від 09.12.1992 року ОСОБА_3 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 05.06.1986 року по 04.09.1986 року в складі в/ч 61511, яка дислокувалась в с. Савичі Брагинського району Гомельської області та відпрацював в зоні відчуження в червні - 25 днів, в липні - 31 день, в серпні - 31 день (а.с. 9).

Також судом встановлено, що згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 170/1/13100 від 01.12.2015 року за архівними документами військової частини 61511 встановлено, що ОСОБА_4 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 01.06.1986 року. В наказі командира в/ч 61511 по стройовій частині від 05.06.1986 року №8 зазначено: «Вважати таким, що вибув в район проведення спеціальних робіт /населений пункт не зазначений/ підрозділу частини в складі: … 120. ОСОБА_4 В наказах командира в/ч 61511 по стройовій частині за період з 18.06.1986 року по 01.09.1986 року відображені неодноразові виїзди команд військовослужбовців частини кількісно (поіменні переліки не додані) на виконання робіт в зону № 3 та в особливу зону м. Прип'ять Чорнобильського району. Відомості про тривалість робочого дня та кратність оплати не зазначені. У вказаній довідці також зазначені відомості щодо місця дислокації частини за вказаний період: м. Лубни, з 09.06.1986 року - «с. Сувиди», з 18.06.1986 року - «д. Целуйки», з 04.09.1986 року - м. Лубни. Згідно ліквідаційного акту в/ч 61511 журнал обліку доз опромінення та книги алфавітного обліку особового складу (ЧАЕС) в/ч 61511 за період червень 1986 року-вересень 1986 року були знищені через велику зараженість (а.с. 10).

Зазначені обставини також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які разом з ОСОБА_3 приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та проживали з позивачем в одному таборі, проходячи службу в зазначений період часу у тій самій в/ч 61511, що окрім пояснень свідків підтверджується долученими до справи копіями військових квитків зазначених осіб.

Таким чином, суд вважає встановленим факт того, що ОСОБА_3 підпадає під дію ч.ч.1,3 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і є собою, яка має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на 10 років.

При цьому відсутність у державних органів первинних документів для оформлення позивачу довідки встановленого зразка не є підставою для висновку про відсутність у ОСОБА_3 права на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років та для висновку про відсутність у пенсіонера права на належну реалізацію положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В той же час судом встановлено, що рішенням органу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві від 16.02.2016 року № 56 відмовлено ОСОБА_3 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю підтвердженого у встановленому порядку періоду роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 12).

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народився 27.11.1965 року, що підтверджується копією його паспорту (а.с. 6). Таким чином право на отримання пенсії із зменшенням на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на 10 років, виникло у позивача з 28.11.2015 року.

З наведених підстав суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині призначення позивачеві пенсії, починаючи з 28.11.2015 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час в наданих суду письмових запереченнях не навів достатні доводи в обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, в тому числі представнику відповідача, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо необхідності надання доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову, сторонам були надані всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не надав доказів правомірності відмови в призначенні пенсії позивачу ОСОБА_3

Враховуючи відсутність будь-яких законних підстав для відмови у позові, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що вимоги позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.14, ч.ч. 1,3 ст. 55, ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 26, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст.11, 71, 72, 159-163, 171-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві № 56 від 16.02.2016 року про відмову ОСОБА_3 в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Полтавської області з 28.11.2015 року призначити пенсію ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, із зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести відповідні виплати пенсії за минулий період, починаючи з 28.11.2015 року.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави І. О. Чистик