Ухвала суду № 59829471, 18.08.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16744/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Гринь О.М. Провадження № 22-ц/773/1027/16 Категорія: 27 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Русинчука М. М., Матвійчук Л. В.,

з участю:

секретаря - Губарик К. А.,

представника позивача - Жельчика І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс - Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс - Банк" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс - Банк" (далі - ПАТ КБ "Правекс - Банк") звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 19.11.2008 року між АКБ "Правекс - Банк", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ КБ "Правекс - Банк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1159-094/08Р, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 111538,00 грн. для своєчасної оплати останнім вартості автомобіля, що купується за договором купівлі-продажу автомобіля від 18.11.2008 року, та сплати страхових платежів за договором страхування автомобіля.

З метою забезпечення виконання зобовязань відповідачем ОСОБА_3 за кредитним договором 19.11.2008 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 1159-094/08Р.

В порушення умов договору відповідачі зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконали, у зв'язку з чим станом на 28.05.2015 року у них виникла заборгованість перед ПАТ КБ "Правекс - Банк" в сумі 563047,26 гривень, яку позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ "Правекс - Банк", а також судові витрати. Заборгованість за кредитним договором в сумі 563047,26 грн. складається з 91617,70 грн. заборгованості за кредитом, 143283,11 грн. заборгованості за процентами, 109068,26 грн. неустойки (пені) за кредитом, 219078,19 грн. неустойки (пені) за процентами.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача Жельчик І. В. підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.

Інші особи в судове засідання не з'явились, хоч належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Представником відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_6 подано письмові заперечення на апеляційну скаргу позивача.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції взяв до уваги те, що відповідачами подано клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, в зв'язку з чим відмовив в задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено з матеріалів справи, пояснень сторін наступне.

19.11.2008 року між АКБ "Правекс - Банк", правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ КБ "Правекс - Банк", та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 1159-094/08Р, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 111538,00 грн. терміном з 11 листопада 2008 року до 19 листопада 2015 року зі сплатою 30% річних для своєчасної оплати останнім вартості автомобіля, що купується за договором купівлі-продажу автомобіля від 18.11.2008 року, та сплати страхових платежів за договором страхування автомобіля (а.с. 6-11). Позивач 19 листопада 2008 року надав відповідачу ОСОБА_3 вказані кошти, що підтверджується заявою про видачу готівки № 1 від 19.11.2008 року (а.с. 13). З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_3 за кредитним договором, 19.11.2008 року між позивачем та ОСОБА_4укладено договір поруки № 1159-094/08Р (а.с. 12).

Пунктом 4.4. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 1328,00 грн. щомісяця до 10-го числа наступного місяця.

Пунктом 4.5. кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у термін до 10 числа місяця наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії договору, вказаного у п. 1.2. даного договору.

Відповідно до пункту 4.4. позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 1328,00 грн. щомісяця до 10-го числа наступного місяця.

Згідно п. 9.2. Кредитного договору, сторони шляхом підписання даного договору дійшли згоди про те, що у випадку виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та (або) сплатою відсотків за користування кредитом строк користування кредитом, зазначений у п. 1.2. даного Договору, припиняється достроково на 10 день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення.

За даними розрахунку заборгованості наданого позивачем, погашення боргу за кредитним договором останній раз проводилося 18 березня 2010 року, а отже до 10 квітня 2010 року відповідач черговий щомісячний платіж не здійснив, а тому початком перебігу строку позовної давності необхідно вважати 11 квітня 2010 року (а.с. 14-17).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При вирішенні справи суд першої інстанції підставно взяв до уваги те, що відповідачами подано клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (а.с. 76). З врахуванням строку дії кредитного договору, вимог його пункту 9.2., дати останнього внесення коштів на погашення кредитного боргу, висновок суду про те, що строк позовної давності в даному випадку закінчився є правильним.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюються тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно постанови Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-20цс14 позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, має обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

За даними розрахунку заборгованості погашення боргу за кредитним договором останній раз проводилося 18 березня 2010 року, а отже до 10 квітня 2010 року відповідач черговий щомісячний платіж не здійснив, а тому початком перебігу строку позовної давності необхідно вважати 11 квітня 2010 року.

На підставі викладеного, перебіг позовної давності за вимогами кредитора розпочався з квітня 2010 року і до моменту звернення до суду з позовними вимогами 29 жовтня 2015 року такий строк сплив.

Посилання позивача в апеляційній скарзі про відсутність підстав вважати, що договір припинив свою дію достроково, а саме з 10 квітня 2010 року, є безпідставним, оскільки зміст п. 9.2. кредитного договору носить імперативний, зобов'язальний характер для його сторін. Вказівка позивача про те, що ця норма надає йому право дострокового припинення строку користування кредитом, яким він не скористався, оскільки не надіслав позичальнику письмового повідомлення про це, безпідставна, не ґрунтується на вимогах закону та договору.

Оскільки вищезазначений пункт договору є обов'язковим для його сторін, тому перебіг строку позовної давності в цьому випадку слід рахувати на десятий день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення сплати заборгованості за кредитом та/або сплатою відсотків за користування кредитом.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги, вони були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги не вбачається, а тому колегія суддів дійшла висновку відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс - Банк" відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 квітня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ впродовж двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: