Ухвала суду № 59828715, 16.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4960/16 Головуючий 1 інстанції Нев'ядомський Д.В.

Справа № 640/1203/15-ц Доповідач - Коровін С.Г.

Категория: трудові

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Бездітко В.М.,

- Овсяннікової А.І.,

При секретарі: - Чабан А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення не сплаченого при звільненні середнього заробітку та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, який уточнив під час розгляду справи і просив стягнути з відповідача несплачену при звільненні заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно укладеного трудового договору працював на різних посадах на підприємстві відповідача з 20 грудня 2004 року по 20 листопада 2014 року.

21 листопада 2014 року позивач звільнився з підприємства за ст.38 КЗпП України. На день звільнення відповідач у порушення вимог ст. 116 КЗпП України не провів повного розрахунку, не виплатив заробітну плату у розмірі 29000 грн. На підставі цього, стверджував ОСОБА_5, відповідач зобов'язаний на підставі ч.1 ст. 117 КЗпП України сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 46170 грн. 46 коп.

Позивач вважав, що зазначені суми необхідно стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені. Стягнуто з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь ОСОБА_5 несплачений при звільненні середній заробіток та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 46170 грн. 46 коп.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2015 року відмовлено у задоволені заяви Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі Харківське державне авіаційне виробниче підприємство просило рішення суду першої інстанції скасувати, і у задоволенні позову відмовити. Апелянт посилався на те, що справу розглянуто у відсутність представника відповідача і він був позбавлений можливості надати відповідні заперечення на позов та спростувати пояснення позивача. В апеляційній скарзі зазначається, що згідно довідки заборгованість по заробітній платі з серпня 2014 року по листопад 2014 року складала 18278,88 грн., а саме: за серпень 2014 року - 2277 грн., за вересень - 5002 грн., за жовтень - 5818 грн. 05 коп., за листопад 5190 грн. 83 коп.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2015 року заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2015 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_5 та скасовано рішення апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2015 року, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Представник відповідача від апеляційної скарги не відмовився, у судове засідання представник відповідача не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і завчасно, що підтверджується розпискою (а.с.117). Враховуючи вимоги ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 з 20 грудня 2004 року до 20 листопада 2014 року працював на різних посадах у Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві.

Встановлено, що з серпня 2014 року та по день звільнення позивачу не сплачувалася заробітна плата. Представник відповідачі не заперечував і не спростував наявності заборгованості перед позивачем із сплати заробітної плати на день його звільнення.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь ОСОБА_5 заборгованість у сумі 46170 грн. 46 коп. суд першої інстанції виходив з того, що згідно довідки ХДАВП від 26 січня 2015 року №107/43 середня заробітна плати ОСОБА_5 складала 6595 грн. 78 коп.

Згідно довідки державного авіаційного виробничого підприємства від 23.02.2015 року № 107/97 (а.с.38) сума заборгованості перед звільненим ОСОБА_5 складала 18287 грн. 88 коп., а саме за серпень 2014 року - 2277 грн., за вересень 2014 року - 5002 грн., за жовтень 2014 року - 5818 грн. 05 коп., за листопад 2014 року - 5190 грн. 83 коп.

Таким чином судом першої інстанції встановлено, що на час звільнення працівника з підприємства остаточний розрахунок з ОСОБА_5 проведено не було.

Середня заробітна плата за час роботи ОСОБА_5 на підприємстві складала 6595 грн.78 коп.

Згідно розрахунку заборгованості відповідача за час затримки виплати ОСОБА_5 всіх видів заробітку вона складає за період з серпня 2014 року по лютий 2015 року - 46179 грн.46 коп. (7 місяців ? 6595,78 грн. = 46170,46 грн.). Зазначений розрахунок і розмір заборгованості відповідач не спростував.

Зазначена відповідачем сума 18287 грн.88 коп., яка сплачена відповідачем позивачу не може бути врахована як виконання відповідачем своїх зобов'язань по виплаті працівнику заборгованості, оскільки зазначена сума сплачена ОСОБА_5 лише 10 квітня 2015 року тобто після ухвалення судового рішення. Зазначені обставини лише свідчать про погодження відповідачем з рішенням суду і наміром відповідача виконувати рішення суду про стягнення заборгованості. Крім того такі дії не є підставою для скасування або змінення судового рішення про стягнення заборгованості, яка існувала на час ухвалення рішення.

Посилання відвідача на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15 квітня 205 року порушено провадження у справі про банкрутство, як підставу для неможливості застосування положень ст.117 КЗпП України є безпідставними, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли у листопаді 2014 року.

При таких обставинах положення ст.117 ЦК України повинні застосовуватися та виконуватися.

Крім того слід врахувати, що заборгованість перед позивачем на час звільнення у сумі 18287 грн.88 коп. не була спірною. Відповідач не заперечував цієї заборгованості і вона повинна була бути виплачена. Але виплата неоспорюваної суми заборгованості була проведена лише 10 квітня 2015 року.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати.

Порушення процедури про банкрутство роботодавця не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних йому коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язків сплатити зазначені кошти.

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлено, що роботодавцем порушені вимоги ст.116 КЗпП України і на підставі вимог ст. 117 КЗпП України на користь позивача обґрунтовано стягнуто середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Належних доказів, щодо іншого розміру середньої заробітної плати ОСОБА_5, ті іншої заборгованості на час його звільнення відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку наданим доказам і обґрунтовано задовольнив позов. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства відхилити Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -