Ухвала суду № 59828700, 16.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №638/7871/15-к Головуючий 1-ої інстанції: Грищенко І.О.

Провадження № 11-кп/790/822/16 Доповідач: Очеретний С.С.

Категорія ч.2 ст.286 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Очеретного С.С.,

суддів Задніпровського І.І., Люшні А.І.,

секретаря Полтораднього О.А.,

за участю прокурора Кадигроб В.О.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представника потерпілої Козленко А.Ю.,

представника цивільного позивача ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_7, його захисника ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_1 представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката Олійника О.А. та представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Козленко А.Ю. на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 січня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, з середньою освітою, одружений, з 01.03.2007 року працює на посаді виконавчого директора Обслуговуючого кооперативу «Газопровід-Салтів», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий:

засуджений за ч.2 ст.286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 встановлено рахувати з дня затримання, а саме з 31.01.2015 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного покарання зараховано строк попереднього ув'язнення, вираховуючи його до моменту постановлення вироку.

Міра запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишена без змін.

Стягнено з ОСОБА_7:

- на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування матеріальної шкоди в сумі 133 592,52грн., в якості відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000грн.

- на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди в сумі 59 346,69грн., в якості відшкодування моральної шкоди в сумі 250 000грн.

- на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди в сумі 76 389,31грн., в якості відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000грн.

- на користь ТОВ «Інтерхім» в якості відшкодування матеріальної шкоди в сумі 610 124,26грн.

- на користь ОСОБА_9 в якості відшкодування матеріальної шкоди в сумі 16 645,85грн., в якості відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000грн.

- на користь ОСОБА_10 в якості відшкодування матеріальної шкоди в сумі 20 359,34грн., в якості відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000грн.

- на користь ОСОБА_11 в якості відшкодування матеріальної шкоди в сумі 41 050,50грн., в якості відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000грн.

- на користь місцевого бюджету витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 15 400,90грн.

- на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 45 212грн.

Як встановив суд, 30.01.2015 року о 22-30 год. ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем Range Rover державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Єнвера Ахсарова зі сторони пр. Леніна в напрямку вул. Целіноградська, в районі б. 30 пр. ОСОБА_12 не впоровся з керуванням та виїхав на полосу зустрічного руху, чим порушив вимоги п.10.1., п.11.2. та п.2.9.А Правил дорожнього руху України (відповідно до п.10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасником руху; п.11.2. Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися, як найближче до правого краю проїзної частини; п.2.9. Водію забороняється: а) керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або знаходитись під впливом дії наркотичних та токсичних речовин), в результаті чого скоїв дорожньо-транспортну подію. В результаті якої водій автомобіля ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1, згідно даних висновку судово-медичної експертизи №92-А/15 від 25.02.2015 року , отримав: садна обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; вивих нігтьової фаланги 1-го пальця правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закритий перелом лівого надколінника без зсуву, закритий перелом кісточок правої великогомілкової кістки без зсуву, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості; пасажир ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2, згідно даних висновку судово-медичної експертизи №90-А/15 від 02.03.2015 року, отримала: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами, садна голови, забійна рана обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закриту травму грудної клітини: перелом 6-го ребра з права, перелом сідничної кістки з права, закриті переломи обох стегон, закритий перелом обох кісток лівої гомілки у нижній третини, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості; закриту травму живота, розрив 6-го сегменту печінки, декапсуляція 6-7 сегментів печінки, розрив кисти лівого яєшника, яка супроводжувалася внутрішньочеревним крововиливом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки до життя; пасажир ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3, згідно даних висновку судово-медичної експертизи №91-А/15 від 25.02.2015 року, отримала: закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами, скальпована рана правої чолової області, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; закритий перелом обох кісток правого передпліччя у середній третині із зсувом, закритий уламковий перелом правої стегнової кістки у середній третини із зсувом, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; водій автомобіля ВАЗ - 2106, державний номерний знак НОМЕР_3, ОСОБА_10, згідно даних висновку судово-медичної експертизи №354-ая/15 від 09.02.2015 року, отримав садна на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 виразилося у тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним транспортним засобом, перед зміною напрямку руху не переконався, що даний маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілями: ВАЗ - 2106, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_13; ВАЗ - 21103, державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_14; ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1; які рухались у зустрічному напрямку, та з автомобілями: Ауді - 100, державний номерний знак НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_15; Шкода-Октавія, державний номерний знак НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_9; ДЕУ- Ланос, державний номерний знак НОМЕР_7, під керуванням водія ОСОБА_11, які стояли на узбіччі проїзної частини, внаслідок якого водій автомобіля ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, пасажир автомобілю ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження та пасажир автомобілю ДЖИЛІ СК, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В апеляційних скаргах:

- обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції змінити у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості та призначити більш м'яке покарання ніж передбачено санкцією ч.2 ст.286 КК України, а саме із застосуванням ст.75 КК України.

Так, обвинувачений послався на те, що суд першої інстанції при призначенні покарання не в повній мірі врахував, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, офіційно працював, частково відшкодував завдану шкоду, вибачився перед потерпілими, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, оскільки дружина знаходиться у декретній відпустці, а також має на утриманні маму, яка є особою пенсійного віку.

- захисник ОСОБА_6 просить суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання, пом'якшити призначене покарання та застосувати до ОСОБА_7 вимоги передбачені ст.75 КК України, зменшити суми цивільних позовів, що підлягають стягненню з ОСОБА_7, а також відмовити в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за недоведеністю та необґрунтованості позовних вимог.

Також захисника зазначив, що стягненні з ОСОБА_7 суми на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_16 є необґрунтованими, оскільки не відповідають висновкам товарознавчих експертиз та є завищеними.

Так, захисник послався на те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання і роботи, має двох малолітніх дітей, дружину, що не працює у зв'язку з доглядом за дітьми та маму непрацездатного віку, а тому на думку захисника, ОСОБА_7 можливо призначити покарання не пов'язане з позбавлення волі та застосувати вимоги ст.75 КК України.

- прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.286 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Так прокурор послався на те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що ОСОБА_7 на досудовому слідстві свою вину не визнавав та заперечував свою причетність та знаходження за кермом, зазначений злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння, позицію потерпілих, а також те, що ОСОБА_7 відшкодована незначна частина завданої шкоди.

Крім того, прокурор вказав, що судом першої інстанції невмотивовано частково задоволенні позови, оскільки позови були подані до суду з належним обґрунтуванням цивільних вимог та підлягають задоволенню у повному обсязі.

- потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_7 та з ТОВ «Інтерхім» в солідарному порядку, 116 232грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100 000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Так, потерпілий послався на те, що судом першої інстанції необґрунтовано було зменшено суму стягнення матеріальної шкоди, оскільки суд першої інстанції не врахував той факт, що його автомобіль і досі не відремонтовано, а курс долара виріс, а тому сума вартості ремонту автомобіля також виросла. Також судом необґрунтовано було відмовлено у відшкодуванні витрат на придбання лікарських засобів та матеріалів медичного забезпечення, а також витрат пов'язаних з перебуванням його автомобіля на спеціальному майданчику після дорожньо-транспортної пригоди.

Окрім того, потерпілий зазначив, що завдані збитки повинні бути стягненні з ОСОБА_7 та ТОВ «Інтерхім» в солідарному порядку, оскільки володільцем автомобіля є ТОВ «Інтерхім», а обвинувачений ОСОБА_7 не мав права управляти транспортним засобом Range Rover державний номер НОМЕР_1, оскільки згідно чинного законодавства договір про оренду транспортного засобу має бути обов'язково нотаріально посвідчений, що не було зроблено ТОВ «Інтерхім» та ОСОБА_7 при укладенні договору оренди транспортного засобу, у зв'язку з чим, цей договір є нікчемним.

Також на думку потерпілого ОСОБА_1 сума моральної шкоди, судом першої інстанції була необґрунтовано зменшена, оскільки судом не в повній мірі було враховано, що він в результаті дорожньо-транспортної пригоди тривалий час лікувався в різних лікувальних закладах, в результаті чого був позбавлений можливості утримувати сім'ю, яка опинилася в скрутному становищі, а також той факт, що у зв'язку з отриманими ушкодженнями під час дорожньо-транспортної пригоди, він втратив роботу, а також на теперішній час позбавлений можливості отримати роботу у патрульній службі, а тому вважає, що розмір моральної шкоди має бути збільшений до 100 000грн.

- представник потерпілої ОСОБА_17 - адвокат Олійник О.А. просить залучити ТОВ «Інтерхім» в якості співвідповідача, вирок суду першої інстанції в частині стягнення з засудженого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди змінити, стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ТОВ «Інтерхім» на користь ОСОБА_3 завдану їй майнову шкоду в сумі 133 592,52грн., яка складає загальну вартість придбання потерпілою лікарських засобів, препаратів та матеріалів медичного характеру, а також моральну шкоду в сумі 207 008грн.

Так, представник потерпілої Олійник О.А. зазначив, що власником джерела підвищеної небезпеки автомобілем Range Rover державний номер НОМЕР_1, є безпосередньо ТОВ «Інтерхім», оскільки договір оренди транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, що не було зроблено при укладенні договору оренди транспортного засобу між ОСОБА_7 та ТОВ «Інтерхім», а тому цей договір, на думку представник потерпілої, є нікчемним.

Окрім того, представник потерпілої Олійник О.А. зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано лише частково задовольнив позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачка після отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди травм тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні в різних лікувальних закладах, крім того на потерпілу чекає довгий курс реабілітації, для відновлення від пережитих нею моральних та фізичних страждань, які в свою чергу потребують значних матеріальних витрат. Також, по сьогоднішній день потерпіла зазнає значних душевних страждань, оскільки її щоденно переслідують жахливі спогади тієї дорожньо-транспортної пригоди, а також спогади тих днів, коли вона перебувала у безпорадному стані у лікарні та не могла самостійно задовольняти елементарні фізичні потреби.

- представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Козленко А.Ю. просить залучити ТОВ «Інтерхім» в якості співвідповідача, вирок суду першої станції в частині стягнення з засудженого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 змінити, стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ТОВ «Інтерхім» на користь ОСОБА_2 завдану їй майнову шкоду в розмірі 95 846,69грн. та 1 500 000грн. моральної шкоди.

Так, представник потерпілої Козленко А.Ю. зазначила, що власником джерела підвищеної небезпеки автомобілем Range Rover державний номер НОМЕР_1, є безпосередньо ТОВ «Інтерхім», оскільки договір оренди транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, що не було зроблено при укладенні договору оренди транспортного засобу між ОСОБА_7 та ТОВ «Інтерхім», а тому цей договір, на думку представника потерпілої, є нікчемним.

Окрім того, представник потерпілої Козленко А.Ю. вказала, що суд першої інстанції невмотивовано лише частково задовольнив позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2, оскільки вона тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні, під час лікування потерпілої та її сім'єю було витрачено значну суму грошових коштів на лікування, протезування, реабілітацію. Також суд не прийняв до уваги той факт, що потерпілій потрібно бути пройти курс реабілітації, який коштує 41 500грн., а тому загалом матеріальна шкода становить 95 846,69 грн.

Також потерпіла внаслідок отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, зазнала значних душевних та фізичних страждань через неможливість нормального пересування та спілкування з оточуючими, а також не враховано той факт, що потерпіла ОСОБА_2 по сьогоднішній день переслідують жахливі спогади з тієї страшної дорожньо-транспортної пригоди, а також спогади про той час, коли вона перебувала у безпорадному стані та не мала можливості самостійно задовольняти елементарні фізичні потреби. Через постійне нервове напруження в потерпілої виникли проблеми зі здоров'ям та нормальним сном, через що вона приймає заспокійливі засоби, снодійні та знеболювальні препарати.

Разом з цим, на думку представника потерпілої, необхідно врахувати й те, що потерпіла втратила роботу, а також втратила можливість прийняти участь у наборі у патрульну службу, у зв'язку з чим, її трудова діяльність, на даний час невідома. А також слід врахувати, що згідно усних рекомендацій лікарів потерпіла на протязі трьох років не зможе мати дітей у зв'язку з отриманими травмами внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу та апеляційні скарги потерпілого та представників потерпілих, заперечував проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити їхні апеляційні скарги, а апеляційні скарги прокурора, потерпілого та представників потерпілих залишити без задоволення, потерпілих та їх представників, які просили задовольнити їхні апеляційні скарги, та заперечували проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, представника цивільного позивача, який просив задовольнити апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника, заперечував проти задоволення апеляційних скарг прокурора, потерпілого та представників потерпілих, дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_7, його захисника ОСОБА_6, представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката Олійника О.А. та представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Козленко А.Ю. не підлягають задоволенню, а апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданих апеляційних скарг.

Кримінальне провадження судом першої інстанції розглянуто в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження, а сам обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою провину у вчиненому злочині, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, а тому вирок в частині фактичних обставин справи, правильності кваліфікації дій обвинуваченого не перевіряється.

Зазначеним діям ОСОБА_7 суд дав належну правову оцінку та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.286 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог зазначеного закону.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції врахував ступень тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, а також враховано й дані про його особу, який раніше не судимий, одружений, у якого під час попереднього ув'язнення 15.05.2015 року народилися діти ОСОБА_18 та ОСОБА_19, до затримання був працевлаштований, має постійне місце проживання, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, визнав свою вину, приніс вибачення потерпілим та їх рідним, частково відшкодував шкоду потерпілим. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом визнано - щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст.ст.65, 66 КК України, є законним і обґрунтованим, а тому підстав вважати покарання призначене обвинуваченому несправедливим внаслідок м'якості, як це просить прокурор та потерпілий ОСОБА_1, або внаслідок суворості, як про це зазначають обвинувачений та його захисники, колегія суддів не вбачає.

Посилання обвинуваченого та його захисника щодо можливості призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст.75 КК України, то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, з урахуванням всіх обставин, в тому числі на які посилаються обвинувачений та його захисник в апеляційних скаргах, обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_7 у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

Доводи захисника про те, що стягненні з ОСОБА_7 суми на користь ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_16 є необґрунтованими, оскільки не відповідають висновкам авто-товарознавчих експертиз та є завищеними, колегія суддів вважає, що аони позбавлені підстав. Так, відповідно до висновкам авто-товарознавчих експертиз №1659 від 03.04.2015 року, вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу ОСОБА_9 складає 16 645,85 грн., №1664 від 12.03.2015 року вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу ОСОБА_10 складає 20 359,34грн., №1666 від 11.03.2015 року вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу ОСОБА_11 складає 41 050,50грн.

Даючи оцінку доводам апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_1 та представників потерпілих Олійника О.А., Козленко А.Ю. в частині необхідності залучення ТОВ «Інтерхім» в якості співвідповідача, то колегія суддів зазначає, що шкода потерпілим завдана саме в наслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю та з вини ОСОБА_7, який на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Інтерхім» згідно додаткової угоди до контракту №1 від 26.01.2015 року, а неналежність оформлення договору оренди транспортного засобу між ТОВ «Інтерхім» та ОСОБА_7, не спричинила і не могла спричинити матеріальні збитки потерпілим, а тому доводи в цій частині є необґрунтованими.

Доводи представника потерпілої Козленко А.Ю. щодо необхідності відшкодування матеріальних збитків, які потерпіла ОСОБА_2 понесе в майбутньому під час проходження курсу реабілітації, то колегія суддів зазначає, що за рішенням суду можуть бути відшкодовані тільки фактично понесені витрати, відшкодування на майбутнє не проводиться. Послідуючі витрати на реабілітацію та на продовження лікування можуть бути відшкодовані після надання доказів на підтвердження їх оплати, шляхом подачі позову до суду.

Доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_1 щодо необхідності відшкодування збитків пов'язаних з перебуванням його автомобіля на спеціальному майданчику по тимчасовому зберіганню транспортних засобів в сумі 5040 грн., то колегія суддів приходить до висновку, що вони підлягають стягненню, оскільки потерпілим надано докази на підтвердження цих витрат, а саме копії чеків на вказану суму.

Щодо доводів потерпілого ОСОБА_1 про необхідність стягнення 2 868грн., які потерпілий витратив на придбання лікарських засобів, то колегія суддів зазначає, що потерпілим ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження цих витрат, тобто він не надав суду чеків, квитанцій, які б підтверджували, що він купував ці лікарські засоби на вказану суму у розмірі 2 868грн. Також доводи щодо необхідності збільшення суми відшкодування матеріальної шкоди завданої автомобілю в результаті дорожньо-транспортної пригоди, то колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції визначено суму шкоди завданої автомобілю в результаті дорожньо-транспортної пригоди на підставі висновку судової авто-товарознавчої експертизи№1657 від 12.03.2015 року, а тому доводи потерпілого в цій частині є необґрунтованими.

Розмір грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За таких обставин, доводи потерпілого ОСОБА_1 щодо того, що судом не в повній мірі було враховано, що він в результаті дорожньо-транспортної пригоди тривалий час лікувався в різних лікувальних закладах, а також той факт, що у зв'язку з отриманими ушкодженнями під час дорожньо-транспортної пригоди, він втратив роботу, а тому, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди підлягає збільшенню з 15 000грн. до 30 000грн.

Доводи представників потерпілих Олійника О.А. та Козленко А.Ю., щодо необхідності збільшення розміру моральної шкоди, відповідно потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2, то колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції в повній мірі врахував всі обставини справи, глибину фізичних та психологічних страждань кожного потерпілого окремо та з урахуванням інших обставин, обґрунтовано частково задовольнив їхні цивільні позови в частині сум моральної шкоди, та визначив справедливі розміри відшкодування моральної шкоди завданої кожному потерпілому.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора, який підтримав доводи потерпілих, обвинуваченого, його захисника та представників потерпілих задоволенню не підлягають, апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає зміні в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1

Оскільки судом першої інстанції на підставі ч.5 ст.72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_7 зараховано в строк відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення з моменту його фактичного затримання, а саме з 31 січня 2015 року по день постановлення вироку, а саме по 15 січня 2016 року, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення, з 16 січня 2016 року по день набрання вироком чинності, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_7, його захисника ОСОБА_6, представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката Олійника О.А. та представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Козленко А.Ю., залишити - без задоволення.

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 січня 2016 року щодо ОСОБА_7 в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди - змінити.

Збільшити розмір матеріальної шкоди з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 з 76 389,31грн. до 81 429 (вісімдесяти одної тисяча чотирьохсот двадцяти дев'яти) гривень 31 копійки, а також збільшити відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 з 15 000грн. до 30 000 (тридцяти тисяч) гривень.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення з 16 січня 2016 року по 16 серпня 2016 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В решті вирок від 15 січня 2016 року залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а обвинуваченим ОСОБА_7 у той же самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді: