Вирок № 59827939, 22.08.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1918/16-к

Номер провадження 1-кп/623/170/2016

ВИРОК

іменем України

22 серпня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

секретаря Бобриш М.С.,

з участю прокурора Воробьйова І.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2,

розглянувши підготовчому у судовому засіданні обвинувальний акт із доданою до нього угодою про примирення між потерпілою та обвинуваченою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, уродженки с. Першотравневе, Борівського р-н, Харківської області, громадянка України, раніше не судима, заміжня, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, 01.05.2016 року приблизно о 16 годині, перебувала за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де розпивала спиртні напої разом зі своєю знайомою ОСОБА_1, після чого діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю уваги зі сторони останньої, таємно викрала мобільний телефон «Lenovo A316i» вартість якого відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 3515 від 23.06.2016 складає 936 грн., чим завдала потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_2, вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна.

13 липня 2016 року між потерпілою ОСОБА_1, та обвинуваченою ОСОБА_2, було досягнуто угоди про примирення.

Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачена ОСОБА_2, повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_2, за ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу у сумі 50 (п'ятдесяти ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_2, та потерпіла ОСОБА_1, розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердженням зазначеної угоди є:

- для обвинуваченої - обмеженням права на оскарження вироку згідно ст. 394 і ст. 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ст. 474 КПК України.

- для потерпілої - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обвинувачена ОСОБА_2, розуміє, що виконання зобов'язань іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання нею закону і будь-якого положення складеної угоди.

Обвинувачена ОСОБА_2, розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Lenovo A316i», повернутий потерпілій ОСОБА_1

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 468, ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_2, узгоджене в угоді покарання.

Потерпіла ОСОБА_1, та обвинувачена ОСОБА_2, в судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання для обвинуваченої та при цьому остання беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України в обсязі обвинувачення та дала згоду на застосування до неї узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_2, визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до середньої тяжкості.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена та потерпіла повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.185 КК України, ст. ст. 314, 373-376, 468, 469, 472, 473, 474, 476, КПК України суд, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду від 13 липня 2016 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у вигляді штрафу у сумі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 3515 від 23.06.2016 року в сумі 439 гривень 80 копійок на користь державного бюджету України, (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Роз`яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій, потерпілій та прокурору.

Головуючий суддя М.О. Гуренко