Постанова № 59827692, 19.08.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2644/16-а

провадження №2-а/619/67/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2016 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіНечипоренко І.М.за участюсекретаря судового засіданняНосачової І.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Дергачівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним рішення Дергачівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови їй в перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів»; зобов'язати Дергачівське об'єднане управління пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.07.2016 року перерахунок та виплату пенсії їй у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно зазначеної вище постанови на підставі довідки про заробітну плату, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Харкова, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям від 22.06.2016 року № 9-69/132 із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію 10 березня 2006 року; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дергачівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області на її користь 551грн.20коп. сплаченого судового збору посилаючись на те, що вона перебуває на обліку в Дергачівському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Харківської області з 10 березня 2006 року та довічно отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про Державну службу». 07 липня 2016 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям. Згідно довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено пенсію № 03-63/ 1248 від 07.07.2016 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у Ленінському районі м.Харкова, зазначено, що сума заробітної плати (відповідної посади), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, становить 4517 грн.76 коп. Відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії на підставі ст. 33 Закону України «Про Державну службу» та Постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення розміру заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року № 865. Дії відповідача, по ухваленню зазначеного рішення вважає протиправними. Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» від 09.12.2015 року №1013, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 01.12.2015 року, посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджені, зокрема, додатками постанови Кабінету Міністрів України №268, підвищуються на 25%. Згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу» ( в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. Також, відповідно до п.п.2 і 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2013 року №426, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України або у зв'язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати, заробітна плата для перерахунку пенсії, призначеної у тому числі до набрання чинності Законом, визначається в такому порядку: 2) іншим пенсіонерам - на підставі поданої заяви та необхідних документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційний клас, класний чин або спеціальне звання та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби на момент призначення (перерахунку) пенсії; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби за останньою посадою державної служби у тому державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премії до державних, професійних свят і ювілейних дат та грошова допомога, виплачені у місяці підвищення заробітної плати, враховуються в розмірі 1/12 середнього розміру таких виплат, виплачених державному службовцю, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію. Згідно ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 ст. 35, частини 2 ст.38, частиною 3 ст.42 і частиною 5 ст.48 цього Закону, проводиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Враховуючи те, що вона звернулася за перерахунком пенсії 07 липня 2016 року, то перерахунок пенсії повинен здійснюватися з липня 2016 року. Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 та ч. 1 ст. 58 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Отже, на даний час повинні застосовуватися ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії позивачу), ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-УІІІ, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій. Відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплати пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірно. Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь - яким строком.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України справа в порядку скороченого провадження розглядається без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач подав заперечення проти позову, відповідно яким просять відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що Управління Пенсійного фонду України у своїй роботі керується Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (надалі Закон №3723), Законом України "Про державну службу " від 10.12.2015 року №889-УІІІ (надалі Закон №889), Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-УІІІ від року (надалі Закон №213), постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31.05.2000 року №865 з доповненнями та змінами (надалі Постанова №865) та іншими нормативно-правовими актами. Громадянка ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні з 09.03.2006 року та отримує пенсію за віком, як державний службовець, призначену відповідно до норм Закону №3723, чинного на час призначення пенсії. 07.07.2016 року гр. ОСОБА_3 звернулась до Управління з заявою про перерахунок пенсії за довідкою управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Харкова від 07.07.2016 року №03-63/1248 про розмір посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії. 19.07.2016 року Управлінням було відмовлено в перерахунку пенсії, про що гр. ОСОБА_3 було повідомлено листом від 19.07.2016 року за №2591-02/2039. При прийнятті рішення щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії гр. ОСОБА_3 Управління керувалося виключно нормами Закону №213, Закону №3723 та Закону №889. Закон №3723-ХІІ втратив чинність на підставі Закону №889 від року, крім ст. 37, яка в свою чергу застосовується виключно для призначення пенсії особам, зазначеним в пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889 (п.2 Прикінцевих положень Закону №889). Окрім того, згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до, зокрема Закону України «Про державну службу». До теперішнього часу вище зазначеного закону прийнято не було, а тому норми щодо призначення/перерахунку «спеціальних» пенсій/щомісячного довічного грошового утримання станом на 07.07.2016 року не діяли, в зв'язку з чим позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії за довідкою від 07.07.2016 року №03-63/1248. Положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 (а саме положення про скасування з 1 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються/перераховуються відповідно до, зокрема Законів України «Про державну службу»), а також п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про державну службу" №889 (щодо втрати чинності Закону №3723), Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавались, а тому підлягають виконанню та застосуванню відповідно при призначенні та перерахунку пенсій державним службовцям. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 „Про упорядкування структури заробітної плати , особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (надалі Постанова №1013) з 1 грудня 2015 року посадові оклади працівників органів державної влади упорядковані в межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією. Вище зазначеною постановою запропоновано керівникам державних органів, у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 року розмірів посадових окладів, перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склала у грудні 2015 року з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 215 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплати у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Також, Постановою №1013 внесені зміни до порядку проведення індексації грошових доходів населення, зокрема визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Отже, підвищення посадових окладів з 01.12.2015 року є не що інше, як включення до посадових окладів працівників органів державної влади сум індексації, що накопичувалась протягом останніх років. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 „Про упорядкування структури заробітної плати , особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 „Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії". Так, пункт 4 цієї постанови з 01.12.2015 року виключено. Тобто, перерахунки пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена відповідно до Закону України „Про державну службу" №3723 не проводиться. Більш цього, на момент звернення за перерахунком пенсії Закон України „Про державну службу №3723-ХІІ втратив чинність відповідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу " від 10.12.2015 року №889-УІІІ, а відповідно ст. 90 Закону №889 пенсійне забезпечення державних службовців має здійснюватися відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи зазначене, відмова у проведенні перерахунку пенсії за довідкою, виданою управлінням Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Харкова від року №03-63/1248 є правомірною та обґрунтованою. Також Управління заперечує щодо вимоги гр. ОСОБА_3 про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради від року №03-63/1245, виходячи з розрахунку 82% від суми, вказаній в ній заробітної плати на посаді заступника начальника управління, оскільки відповідно діючого на час звернення за перерахунком пенсії (03.06.2016 року) Закону №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а пункти 10 і 12 розділу XI визначають лише право щодо призначення пенсії, як державним службовцям, певної категорії державних службовців. При цьому розмір пенсії яким визначається відповідно ст. 37 Закону №3723 в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, управління не погоджується з вимогою щодо стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок), оскільки відповідно до ч.1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Оскільки Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, призначених на цю мету, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просять звільнити управління від сплати стягнень судового збору в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок).

Суддя, оцінивши повідомлені сторонами обставини та надані докази дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 09.03.2006 року перебуває на обліку в Дергачівському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію за віком як державний службовець.

07.07.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м.Харкова від 07.07.2016 року №03-63/1248 про розмір посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років та надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії.

Рішенням Дергачівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області від 19.07.2016 року ОСОБА_3 відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що відповідно до Постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення розміру заробітку для обчислення пенсії» №865 від 31.05.2000 року не передбачено включення середнього розміру індексації заробітної плати та матеріальної допомоги для обчислення пенсії. Відповідно до Закону України «Про Державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII не передбачено проведення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на момент виходу позивача на пенсію) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

У відповідності до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" ( в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 09.03.2006 року.

До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване зазначеними нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII, положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, яка набрала чинність з 01.05.2016р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, з 01.05.2016р. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст.90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Таким чином, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016р., відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.

При цьому, суд зауважує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У п.2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України (254к/96-ВР), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України ( 384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, що він і довів суду як суб'єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 71 КАС України.

Судові витрати відповідно до ст.. 94 КАС України залишаються за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 158 - 163, 183-2 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні вимог ОСОБА_3 до Дергачівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Суддя І. М. Нечипоренко