Ухвала суду № 59823572, 15.08.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.08.2016

Номер провадження № 2/331/1366/2016

ЄУН № 335/8838/16-ц

УХВАЛА

15 серпня 2016 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Антоненко М.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, діючого в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, ОСОБА_5, треті особи: РНБО України, Уповноважена ВР України з прав людини, Генеральний прокурор України, Організація з безпеки і співробітництва в Європі в особі Координатора Організації з безпеки і співробітництва в Європі в Україні, Венеціанська комісія, Вища рада юстиції, Міністерство юстиції України про відновлення порушеного права,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, діючий в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, ОСОБА_5, треті особи: РНБО України, Уповноважена ВР України з прав людини, Генеральний прокурор України, Організація з безпеки і співробітництва в Європі в особі Координатора Організації з безпеки і співробітництва в Європі в Україні, Венеціанська комісія, Вища рада юстиції, Міністерство юстиції України про відновлення порушеного права, в якому просить визнати бездіяльність ОСОБА_4щодо несвоєчасного виклику міліції та швидкої для позивача, а також відсутностю дій щодо повернення його онука ОСОБА_2 13.02.2015 року; встановити та визнати самоуправство в протиправних діях гр. ОСОБА_3, які склалися в самовільному викрадені малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з постійного місця проживання у м. Запоріжжя та самовільне протиправне невиконання ОСОБА_3 умов шлюбного договору від 02.08.08 року; зобовязати ОСОБА_3 повернути на місце постійного проживання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя (АДРЕСА_1, 69005); стягнути з ОСОБА_3 100000 грн. моральної шкоди та кошти передбачені умовами шлюбного контракту з умови розірвання шлюбного договору; визнати, що держава України в особі судді Рибалко Н.І. іменем України відверто псувала положення Конвенції про права інвалідів за наслідком розгляду цієї справи, визнати державу Україну в особі судді Рибалко Н.І. державою ідеології нацизму здійснення правосуддя.

Із змісту позову вбачається, що суддею Рибалко Н.І., на думку позивача, порушуються його права при розгляді цивільної справи, оскільки суддею по даній справі було постановлено кілька ухвал, які були скасовані в апеляційній інстанції.

У низці рішень Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним ( у рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «ОСОБА_6 де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Проте в зазначеному вище випадку між позивачем та суддею ( відповідачем) такі правовідносини не виникають, а тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.

Відповідно до статті 125 Основного закону України і Україні діють місцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України.

Особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавства. Питання притягнення судді до відповідальності врегульовано законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції».

Таким чином, чинне законодавство дає можливість громадянину повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя й посяганням на процесуальну незалежність (статті 126 і 129 Конституції України). Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2008 року (справа № 21-319 во 07).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі у відповідності до п.1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, в частині вимог до ОСОБА_5 не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Крім того, позивач у позові зазначає в якості 3-х осіб РНБО України, Уповноважена ВР України з прав людини, Генеральний прокурор України, Організація з безпеки і співробітництва в Європі в особі Координатора Організації з безпеки і співробітництва в Європі в Україні, Венеціанська комісія, Вища рада юстиції, Міністерство юстиції України.

Згідно зі ст. 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обовязки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд не вбачає, яким чином рішення в справі може вплинути на права та обовязки цих осіб, тому підстав для їх притягнення до участі в справі немає.

Керуючись ст. 35, 118-122 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, діючого в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 в частині предявлених вимог до Держави в особі судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І.

В залучені в якості 3-х осіб РНБО України, Уповноважена ВР України з прав людини, Генеральний прокурор України, Організація з безпеки і співробітництва в Європі в особі Координатора Організації з безпеки і співробітництва в Європі в Україні, Венеціанська комісія, Вища рада юстиції, Міністерство юстиції України - відмовити.

Відкрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1, діючого в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відновлення порушеного права.

Судове засідання призначити на 16 вересня 2016 року об 10-00 год.

Надіслати копію цієї ухвали учасникам процесу, відповідачам копії позову та копії доданих до нього документів

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в пятиденний строк з дня отримання ухвали суду апеляційної скарги.

Суддя: М.В. Антоненко