Ухвала суду № 59822253, 17.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 876/3714/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,

представника позивача Синеджук С.І.,

представника відповідача Краснопольської Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року про закриття провадження в адміністративній справі № 813/1042/16 за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Львівської митниці ДФС про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив стягнути з відповідача кошти в розмірі 22 494,21 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року провадження у справі закрито та роз'яснено позивачу, що справу належить розглядати в порядку господарського (цивільного) судочинства.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який вважає, що при прийнятті цього рішення допущено неправильне застосування норм процесуального права щодо предметної підсудності адміністративних справ, що призвело до неправильного вирішення питання.

Апелянт просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення суду, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України, а також спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

А відповідно до статті 50 КАС України громадяни України, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Наведені підстави є виключними, коли юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, тобто лише у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади, які при реалізації своїх владних управлінських повноважень можуть порушити права чи свободи фізичних чи юридичних осіб.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 червня 2013 року № 21-204а13, від 22 вересня 2015 року № П/811/3781/14.

Судом встановлено, що Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся з позовом про стягнення з Львівської митниці ДФС коштів в розмірі 22 494,21 грн на відшкодування виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному у зв'язку із поновленням його на роботі за рішенням суду.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем у цій справі виступає Львівська митниця ДФС не як суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції у спірних правовідносинах, а як роботодавець, з якого стягується вартість наданих соціальних послуг безробітному, поновленому на роботі, то суд першої інстанції правомірно зазначив, що такий спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а слід розглядати за правилами господарського (цивільного) судочинства.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Також, відповідно до статті 94 КАС України та клопотання апелянта суд вважає за необхідне повернути апелянту 137 грн 80 коп надлишково сплаченого при подачі апеляційної скарги судового збору.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 199 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року про закриття провадження в адміністративній справі № 813/1042/16 - без змін.

Стягнути на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття залишити з Державного бюджету України 137 (сто тридцять сім) грн 80 коп судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді Л.Я.Гудим

В.В.Святецький

Ухвалу складено в повному обсязі 19 серпня 2016 року.