Постанова № 59821986, 02.08.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2016 року Справа № 904/9685/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Березкіна О.В., Величко Н.Л.

Секретар судового засідання: Крицька Я.Б.

За участю представників сторін:

від скаржника: Алюніна О.О., довіреність №94 від 25.01.2016 р., представник;

від Шистопал П.М.: Мирошник Є.П., довіреність №230 від 30.01.2016р., представник;

Шистопал П.М.: посвідчення №957 від 21.05.2013 р.;

від ТВ "КАТЕРИНОСЛАВСЬКА": Полякова І.В., довіреність №0108-01 від 01.08.2016р., представник;

представники інших учасників судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року у справі №904/9685/13

за заявою Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко КИЇВ", с.Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року у справі №904/9685/13 (суддя Полєв Д.М.) у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ БАНК" від 15.12.2015р. про скасування відмови у визнанні банка учасником другого повторного аукціону з продажу майна банкрута відмовлено; у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ БАНК" б/н від 03.02.2016р. про визнання недійсним результатів другого повторного аукціону від 30.12.2015р. відмовлено; у задоволенні клопотання ПАТ "ВТБ Банк" від 12.02.2016р. про заміну ліквідатора відмовлено; у задоволенні скарги ПАТ "ВТБ Банк" від 17.02.2016р. на дії ліквідатора відмовлено; у задоволенні клопотання ліквідатора від 26.01.2016р. про продовження ліквідаційної процедури відмовлено; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД"; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД"; провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу, справу передати на розгляд до господарського суду, з підстав неправильного застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було відкладено розгляд заяви банку у зв'язку з неявкою представника товарної біржі, що свідчить про затягування розгляду справи, оскільки товарна біржа як юридична особа має у штаті достатню кількість співробітників, тобто мала змогу забезпечити явку представника в судове засідання.

Скаржник стверджує, що судом не було надано оцінки доводам банку щодо зловживання товарною біржею наданих їй повноважень та створення перепон для участі банку у другому повторному аукціоні, шляхом ускладнення та скорочення строків для реєстрації на участь в аукціоні.

Крім того, скаржник вважає твердження суду щодо не зазначення в заяві банку на участь в аукціоні стосовно наявності чи відсутності заінтересованості щодо боржника, інших кредиторів, організатора та замовника аукціону, не відповідає дійсності, оскільки у відповідності до ч.2 ст.60 Закону про банкрутство, банком було зазначено, що він є кредитором боржника по даній справі.

Також скаржником зазначено, що місцевим судом не досліджено та не надано належної оцінки доказам стосовно того, що на дату проведення аукціону майно банкрута знаходилось під арештом, в тому числі і кримінальним. Про що скаржником було надано до суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Окрім іншого, скаржником зазначено, що ліквідатором не було виконано вимоги ст..41 Закону про банкрутства щодо вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Вказане не відображено у звітах ліквідатора, не надано будь-яких доказів, так само і стосовно фінансового становища, використання коштів боржника.

Банком зауважено, що в звіті ліквідатора відсутні інвентаризаційний звіт та акти, копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна, документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів, довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Судом належним чином не розглянут о та не досліджено звіт ліквідатора.

Скаржником зазначено стосовно законності прийняття правлінням банку рішення щодо придбання майна на аукціоні з посиланням на положення п.22 ч.11.6 р.11 Статуту ПАТ "ВТБ БАНК".

Відповідно до уточнень до апеляційної скарги від 06.07.2016, банк просить апеляційний суд: скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області №904/9685/13 від 24.05.2016 у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким:

- задовольнити заяву про скасування відмови у визнанні ПАТ «ВТБ БАНК»

учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" частинами з можливістю зниження початкової вартості;

- задовольнити заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД", оформлених протоколом від 30.12.2015;

- відмовити в затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД";

- задовольнити скаргу на дії ліквідатора ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" арбітражного керуючого Шистопала П.М. у повному обсязі;

- призначити ліквідатором ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" арбітражного керуючого Козирицького A.C. (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №49 видане Міністерством юстиції України від 01.02.2013.

- передати справу №904/9685/13 до господарського суду Дніпропетровської області на розгляд.

Скаржником надано лист Міністерства юстиції України №9.4-33/1271 від 29.06.2016 щодо застосування до арбітражного керуючого Шистопала П.М. дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, роздруківку з офіційного веб-сайту Державної служби інтелектуальної власності в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг щодо реєстрації за ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" два товарних знаків "Щодня масло" та "Щодня сметана".

У відзиві на апеляційну скаргу Товарна біржа "Катеринославська" просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін. Також біржею зазначено, що в заяві ПАТ "ВТБ БАНК" вказано, що останній не є заінтересованою особою відносно боржника, замовника і організатора аукціону та є кредитором у справі №904/9685/13. Відповідно до листа ліквідатора боржника Шистопала П.М. від 04.12.2015р. № 02-06/1245, крім ПАТ "ВТБ БАНК" у справі про банкрутство є в наявності інші кредитори, проте ПАТ "ВТБ БАНК" не зазначено відомості щодо наявності або відсутності заінтересованості відносно кредиторів та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.

Крім того, товарною біржею зауважено, що вищим органом управління ПАТ "ВТБ БАНК" є загальні збори акціонерів, проте банком, в супереч вимогам, встановленим в оголошенні про проведення аукціону, не наданий документ який підтверджує прийняття загальними зборами рішення про придбання майна на аукціоні, з наданням представнику або іншій уповноваженій особі банку права визначати ціну придбання майна або граничного розміру ціни придбання майна на аукціоні.

У відзиві на доповнення до апеляційної скарги біржею зауважено, що саме ліквідатор як замовник аукціону визначає умови проведення аукціону, зокрема крок аукціону, граничний термін подання заяв на участь в аукціоні та сплати гарантійних внесків, вимоги до учасників аукціону та інше, що і було ним зроблено в заяві №5 від 30.11.15р. з огляду на вказане, біржа вважає твердження скаржника щодо зловживання останньою своїх повноважень в частині встановлення додаткових вимог до учасників, а також скорочення строку подачі заяв є - безпідставними.

Також торгівельною біржею зауважено, що невірним є посилання скаржника на необхідність застосування при продажі майна боржника норм Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», зокрема про встановлення кінцевого терміну прийняття заяв на участь в аукціоні, оскільки вказаний Закон, встановлює правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Шистопал П.М. просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін. Ліквідатором зазначено, що господарським судом цілком і повністю розглянуто заяву банку на участь в другому повторному аукціоні з продажу майна боржника та закономірно відмовлено в її задоволені. Крім того, ліквідатором відмічено, що ухвалою від 29.12.15р. по даній справі постановлено скасувати арешт чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим і нерухомим майном боржника, а тому судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви банку про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону.

Щодо тверджень скаржника відносно дій ліквідатора та порушень норм законодавства, ліквідатором зазначено, що ним на момент відкриття ліквідаційної процедури банку була надана вся інформація щодо фінансового становища та майна боржника, оскільки рішення про перехід до ліквідаційної процедури приймалося ПАТ "ВТБ БАНК", яке є одноосібним учасником комітету кредиторів, під час засідання комітету кредиторів від 28.07.14р. Крім того за підсумками вказаного засідання було затверджено наданий арбітражним керуючим звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства - ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД", що підтверджується протоколом №2 засідання комітету.

Також ліквідатором зазначено щодо щомісячного направлення на адресу банку звітів ліквідатора з детальним описом діяльності ліквідатора, інформацією щодо використання коштів боржника, нарахування та виплату основної та додаткової винагороди арбітражного керуючого (відповідні звіти та докази їх відправлення надано до справи).

Окрім іншого, ліквідатором вказано, що відповідно до звіту від 10.02.16р., за рахунок коштів отриманих від продажу майна боржника та надання нерухомого майна боржника в оренду, ліквідатором повністю задоволено вимоги першої, другої, третьої черги та окремо внесені вимоги забезпечені заставою, включених до реєстру вимог кредиторів.

Ліквідатор заперечує щодо доводів апеляційної скарги з приводу порушень з боку ліквідатора, дії якого начебто суперечать добросовісності, розумності та компетентності, а також щодо не дослідження судом першої інстанції всіх документів звіту та ліквідаційного балансу, не заслуховування думки всіх кредиторів по справі, з посиланням на висновки суду першої інстанції, зазначені в оскаржуваній ухвалі.

У відзиві на апеляційну скаргу гр. ОСОБА_8 просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу господарського суду залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з огляду на викладене нижче.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній з 19.01.2013) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко КИЇВ" 10.12.13 звернулось до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД".

Ухвалою суду від 16.12.2013р. заяву підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко КИЇВ" прийнято до розгляду, 23.01.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство.

24.01.2014р. здійснено оприлюднення оголошення за номером 105 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД".

Ухвалою суду від 08.04.2014р. виправлено описку, допущену в офіційному оприлюдненні оголошенні про порушення провадження у справі про банкрутство боржника від 24.01.2014р. №105, розміщеному на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет та здійснено додаткове оголошення, згідно з яким встановлено новий строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення даного оголошення.

Ухвалою суду від 24.04.2014р. відсторонено ОСОБА_9 від виконання обов'язків директора ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" та покладено виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майном арбітражного керуючого Шистопала П.М.

Ухвалою суду від 27.05.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" з вимогами наступних кредиторів:

1. ТОВ "УніКредит Лізінг" - 1 218грн. (1 черга), 207 155,94грн. (4 черга), 96388,04грн. (6 черга).

2. ПАТ "ВТБ БАНК" - 1 218грн. (1 черга), 28 457 553грн. (забезпечені вимоги), 264 508 881,55грн. (4 черга), 17 343 364,78грн. (6 черга).

3. Підприємство з 100% іноземною інвестицією "Г.К. ХАН і Ко КИЇВ" 5 735грн. (1 черга), 452 704,61грн. (4 черга).

За результатами попереднього засідання, 13.06.2014р. проведено збори кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, до складу комітету кредиторів увійшло ПАТ "ВТБ БАНК" та складено відповідний протокол.

Постановою від 29.07.2014р. боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шистопала П.М.

31.07.2014р. здійснено оприлюднення оголошення за номером 6865 про визнання ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА РЕЙНФОРД" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою від 09.12.2014 р. поточні грошові вимоги ПАТ "ВТБ БАНК", м. Київ до ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" визнано в розмірі 1 218,00 грн. (1 черга), 29 957 351,67грн.(4 черга).

Ухвалою суду від 09.12.2014р. грошові вимоги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" визнано в розмірі 108 215,00грн. (3 черга), 16 782 058,00грн. (6 черга).

Ухвалою суду від 10.02.2015р. визнано грошові вимоги Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 2 466,67 грн. (2 черга).

Ухвалою суду від 10.02.2015р. визнано грошові вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області в розмірі - 88 759,02 грн. (2 черга).

Ухвалою суду від 17.03.2015р. визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" в розмірі 2 257 632,78 грн. (6 черга).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.2015р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015р. у справі №904/9685/13 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015р. у справі № 904/9685/13 залишено без змін.

Ухвалою суду від 23.07.2015р. визнано грошові вимоги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ в розмірі 5 106 696,00 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2015р. строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора продовжено до 29.01.2016р., зобов'язано ліквідатора завершити усі заходи ліквідаційної процедури.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.2015р. у справі №904/9685/13 залишено без змін.

Ухвалою від 24.09.2015 р. задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" арбітражного керуючого Шистопала П.М. №02-06/1163 від 17.08.2015р. про надання згоди на продаж майна боржника, що є предметом забезпечення, погоджено продаж майна банкрута ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" та є предметом забезпечення вимог ПАТ "ВТБ БАНК" на другому повторному аукціоні з продажу майна банкрута частинами зі зниженням початкової вартості в порядку та на умовах визначених ст.ст. 64, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), а саме: Лот №1 - Приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 мІ, ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д навіси (тимчасові). Місцезнаходження: АДРЕСА_1, початкову вартість продажу визначено у розмірі 10 025 495,53 грн. (десять мільйонів двадцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 53 копійки), без ПДВ.

17.12.2015р. до суду надійшла заява ПАТ "ВТБ БАНК" №11302/1-2 від 15.12.2015р. (далі - банк) про скасування відмови у визнанні банка учасником другого повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами з можливістю зниження початкової вартості; скасування другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 30.12.2015р.; у разі винесення рішення після проведення аукціону 30.12.2015р. та реалізацією майна банкрута скасувати результати другого повторного аукціону з продажу майна банкрута.

17.12.2015р. до суду надійшла заява банку б/н від 15.12.2015р. про вжиття заходів до забезпечення позову про скасування відмови у визнанні банка учасником другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, а саме про накладення арешту та заборони ТБ "Катеринославська" реалізації 30.12.2015 р. на другому повторному аукціоні майна банкрута - приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 м2, ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д навіси (тимчасові), АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 21.12.2015р. залучено ТБ "Катеринославська" до участі у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2016р. апеляційну скаргу банку задоволено частково, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р.(про задоволення клопотання ліквідатора про скасування арештів і інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута) у справі № 904/9685/13 скасовано, справу передано для розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2016р. клопотання ліквідатора (вх.№50372/15 від 03.08.15р.) про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України скасувати всі арешти, обтяження або інші обмеження щодо розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" та клопотання ліквідатора (вх. № 50478/15 від 03.08.15р.) про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області скасувати всі арешти, обтяження, податкові застави або інші обмеження щодо розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" відхилено.

26.01.2016р. до суду надійшло клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури.

До суду надійшла заява ПАТ "ВТБ БАНК" б/н від 03.02.2016р. про визнання недійсним результатів аукціону, клопотання ПАТ "ВТБ БАНК" від 12.02.2016р. про заміну ліквідатора та скарга від 17.02.2016р. на дії ліквідатора.

15.02.2016р. до суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою суду від 25.03.2016р. залучено Товарну біржу "Катеринославська" до участі у справі; залучено гр. ОСОБА_8 до участі у справі.

07.04.2016 р. від представника ПАТ "ВТБ "Банк" надійшло клопотання витребувати з покупця докази платоспроможності, а саме походження та наявність коштів на придбання спірного майна та витребувати у Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області підтвердження наявності у покупця спірного майна коштів на його придбання.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2016 року у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ БАНК" від 15.12.2015р. про скасування відмови у визнанні банка учасником другого повторного аукціону з продажу майна банкрута відмовлено; у задоволенні заяви ПАТ "ВТБ БАНК" б/н від 03.02.2016р. про визнання недійсним результатів другого повторного аукціону від 30.12.2015р. відмовлено; у задоволенні клопотання ПАТ "ВТБ БАНК" від 12.02.2016р. про заміну ліквідатора відмовлено; у задоволенні скарги ПАТ "ВТБ БАНК" від 17.02.2016р. на дії ліквідатора відмовлено; у задоволенні клопотання ліквідатора від 26.01.2016р. про продовження ліквідаційної процедури відмовлено; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора; ліквідовано юридичну особу - ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД"; провадження у справі припинено.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України ( далі - ГПК України) у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) .

Відповідно до ч.ч.1, 4-8 ст.49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор може залучати на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між ліквідатором з ТБ "Катеринославська" укладено Договір-доручення №121101МБ від 12.11.2014р. на проведення аукціону з продажу майна боржника.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.42 Закону продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Листом №9728/1-2 від 10.12.2014р. ПАТ "ВТБ БАНК" надано згоду на продаж майна боржника, яке перебуває в заставі на аукціоні з продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу, за умови подальшого погодження з Банком ціни і порядку продажу майна, яке забезпечує вимоги.

Аукціон з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу призначено на 21.04.2015 р., у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні, строк подачі яких закінчився 14.04.2015 р., аукціон з продажу майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу визнано таким, що не відбувся.

Статтею 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Рішенням комітету кредиторів (протокол №5 від 16.04.15р.) зобов'язано ліквідатора провести наступний аукціон з продажу майна банкрута частинами у вигляді чотирьох лотів без можливості зниження початкової вартості, де початкову вартість встановити на рівні експертної оцінки, визначеної незалежним оцінювачем та узгодженою з заставоутримувачем, стосовно майна яке перебуває у заставі. Крок аукціону з продажу майна частинами встановити на рівні 1% від початкової вартості лоту.

Листами №4196/1-2 від 12.05.2015р. та №4274/1-2 від 14.05.2015р. ПАТ "ВТБ БАНК" надано згоду на продаж майна банкрута, яке перебуває в заставі з зазначеною початковою вартістю зі звітами експертної оцінки, визначеної незалежним оцінювачем.

Лоти на аукціон з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" частинами, згідно рішення комітету кредиторів мали наступний вигляд:

Лот №1 - Приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 мІ, ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д - навіси (тимчасові). Місцезнаходження: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.

Лот №2 - Нерухоме майно та споруди. Місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Благоєва №31.

Лот №3 - Будівля цеху виробництва козеїна літ. О-1, загальною площею 302,4 мІ, сходи літ. о (тимчасові), навіс літ. АА-1 (тимчасовий).

Лот №4 - транспортні засоби у кількості трьох одиниць, а саме: автомобіль MERCEDES-BENZ, цистерна харчова-С, 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль ДАЙМЛЕР БЕНЦ, молцистерна, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3; автомобіль DAIMLER-BENZ, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2.

19.05.2015 р. ліквідатором надано організатору аукціону Заявку №2 на продаж майна боржника. Аукціон з продажу майна частинами призначено на 22.06.2015р. об 11 год. 00 хвил. в залі торгів ТБ "Катеринославська". Вказаний аукціон визнано таким, що не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні, строк подачі яких закінчився 11.06.2015р. о 15 год. 00 хв.

Згідно рішення комітету кредиторів, протокол № 7 від 19.06.2015 р. та протокол № 8 від 01.07.2015 р., ліквідатором 30.06.2015 р. надано організатору аукціону Заявку №3 на продаж майна боржника.

Повторний аукціон з продажу майна боржника частинами призначено на 30.07.2015р. об 11 год. 00 хвил. в залі торгів товарної біржі "Катеринославська".

На адресу ліквідатора від організатора аукціону з продажу майна боржника надійшов лист №1307-05 від 13.07.2015р., в якому зазначено, що у зв'язку з відсутністю заяв на участь в повторному аукціоні з продажу майна боржника частинами по лоту №1, кінцевий термін прийому яких сплив 10.07.2015р., повторний аукціон з продажу майна ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" частинами по лоту №1, який призначено на 30.07.2015 р., визнано таким, що не відбувся.

За результатами проведення повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" частинами по лотам №2, №3, №4, майна у складі вказаних лотів було реалізовано.

Ліквідатором з переможцями аукціону стосовно лоту №2, №3, №4, 30 липня 2015 року укладено договір купівлі-продажу по Лотам №2, №3 та №4.

У відповідності до рішення комітету кредиторів, протокол №10 від 04.08.2015 р., ліквідатором сплачено ТБ "Катеринославська" винагороду за підготовку та проведення аукціону з продажу майна боржника у розмірі 3% (три) від загальної суми коштів отриманих від реалізації майна, а саме 461 208,91 грн. та додаткову грошову винагороду арбітражному керуючому Шистопалу П.М. у розмірі 3% (три) від загальної суми коштів отриманих від реалізації майна, а саме 461 208,91 грн.

Ліквідатором боржника, у відповідності до платіжного доручення №116 від 05.08.2015р. та платіжного доручення №117 від 10.08.2015р. на користь ПАТ "ВТБ БАНК" було перераховано кошти отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення на аукціоні на загальну суму 14 194 219,79 грн. за відліком від загальної суми коштів отриманих від реалізації майна 15 102 499,18 грн. вартості споруд в сумі 2 265,37 грн., які увійшли до складу лоту та не є предметом забезпечення, та за відрахуванням сплаченої винагороди Товарній біржі "Катеринославська" 3% (три) від суми коштів отриманих від реалізації майна боржника в частині лоту №2 і додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Шистопала П.М 3% (три) від суми коштів отриманих від реалізації майна боржника в частині лоту №2.

Відповідно до листа ПАТ "ВТБ БАНК" №6434/1-2 від 31.07.2015р. надано згоду на реалізацію на другому повторному аукціоні майна боржника частинами по лоту №1, яке перебуває в заставі, за початковою вартістю лоту 10 025 495,53 грн. та на умові проведення аукціону без права зниження початкової вартості.

17.08.2015 р. ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення з можливістю зниження початкової вартості. Ухвалою суду від 24.09.2015р. клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Шистопала П.М. задоволено.

29.10.2015 р. ліквідатором надано організатору аукціону Заявку №4 на продаж майна боржника. Другий повторний аукціон з продажу майна боржника частинами призначено на 30.11.2015р. об 11 год. 00 хв.

Як передбачено ст. 60 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява на участь в аукціоні складається в довільній формі державною мовою і повинна містити зазначені в повідомленні про проведення аукціону такі відомості: найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження, поштова адреса заявника (для юридичної особи); прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані, відомості про місце проживання заявника (для фізичної особи); номер контактного телефону, адреса електронної пошти заявника. Заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності. До заяви на участь в аукціоні повинні додаватися копії документів, в тому числі документа, що підтверджує повноваження особи на здійснення дій від імені заявника. Подана організаторові аукціону заява на участь в аукціоні підлягає реєстрації в журналі заяв на участь в аукціоні із зазначенням порядкового номера, дати і точного часу її подання. Підтвердження реєстрації поданої заяви на участь в аукціоні надсилається на вказану в ній адресу електронної пошти заявника. Заявник має право змінити або відкликати свою заяву на участь в аукціоні у будь-який час до закінчення строку подання заяв на участь в аукціоні.

У відповідності до ст. 61 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", рішення організатора аукціону про допуск заявників до участі в торгах приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення торгів. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону. Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо: заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення аукціону; подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам; на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону. Організатор аукціону протягом п'яти днів з дня підписання протоколу про визначення учасників аукціонів повідомляє всіх заявників про результати розгляду представлених заяв на участь в аукціоні шляхом відправлення заявникам у письмовій чи електронній формі копій цього протоколу. Рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржене до господарського суду в порядку, встановленому цим Законом.

На підставі заяви на участь у другому повторному аукціоні з продажу майна боржника ПАТ "ВТБ БАНК", ТБ "Катеринославська" листом №1311-02 від 13.11.2015р. повідомлено про визнання банку як учасника аукціону.

18.11.2015р. ліквідатором отримано заяву від ОСОБА_11, як зареєстрованого учасника другого повторного аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" частинами з можливістю зниження початкової вартості. В вказаній заяві зазначено про розбіжність сум початкової вартості продажу майна погодженої господарським судом Дніпропетровської області, що становить 10 025 495,53 грн. та початкової вартості продажу майна вказаної в Оголошенні про проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості, у розмірі 10 025 495,54 грн. Крім того, вказаною заявою зазначено прохання виправити вказану помилку, у відповідності до діючого законодавства.

У зв'язку з вказаним, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Шистопал П.М. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою №02-06/1229 від 19.11.2015р. про виправлення вказаної описки.

Листом №02-06/1230 від 19.11.2015р. звернувся до організатора аукціону ТБ "Катеринославська" з проханням скасувати другий повторний аукціон з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості, який було призначено на 30.11.2015р. об 11 год. 00 хв., в зв'язку з виявленням помилки при визначенні початкової вартості продажу майна в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015р.

19.11.2015 на офіційному сайті Вищого господарського суду України та 20.11.2015р. на сайті Міністерства юстиції України було опубліковано оголошення про скасування другого повторного аукціону з продажу майна боржника.

Ухвалою від 30.11.2015р. виправлено описку в резолютивній частині ухвали суду від 24.09.2015 р.

Ліквідатором 30.11.2015р. надано організатору аукціону Заявку №5 на продаж майна боржника.

Другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" частинами призначено на 30.12.2015р. об 11 год. 00 хв.

01.12.2015 на офіційному сайті Вищого господарського суду України та 02.12.2015р. на сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості.

04.12.2015 р. ПАТ "ВТБ БАНК" організатору аукціону з продажу майна банкрута подано заяву на участь у другому повторному аукціоні з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості, в якій повідомлено банком про те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника, замовника, організатора аукціону, є кредитором у справі №904/9685/13.

10.12.2015 року ТБ "Катеринославська" оформлено протокол, на підставі якого заявнику ПАТ "ВТБ БАНК" відмовлено в допуску банку до участі в аукціоні, в зв'язку з тим, що заява та подані заявником до заяви документи не відповідають вимогам встановленим ч. 2 ст. 60 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та оголошенню про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута.

За результатами проведення другого повторного аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" по лоту №1 переможцем визначено громадянку України ОСОБА_8. Остаточна ціна продажу майна була визначена у розмірі 1 002 545,54 грн.

Ліквідатором з переможцем аукціону - ОСОБА_8, від імені якої діяв представник по довіреності, посвідченої приватним нотаріусом, Антонюк А.В., 30.12.2015р. укладено договір купівлі-продажу №1.

На підставі Договіру-доручення №121101МБ від 12.11.2014р., ліквідатором сплачено ТБ "Катеринославська" винагороду за підготовку та проведення аукціону з продажу майна боржника у розмірі 3% (три) від загальної суми коштів отриманих від реалізації майна, а саме 30 076,36 грн. та додаткову грошову винагороду арбітражному керуючому Шистопалу П.М. у розмірі 3% (три) від загальної суми коштів отриманих від реалізації майна, а саме 30 076,36 грн.

Ліквідатором боржника, у відповідності до платіжного доручення №120 від 30.12.2015р. на рахунок ПАТ "ВТБ БАНК" було перераховано кошти отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення на другому повторному аукціоні, за відрахуванням сплаченої винагороди Товарній біржі "Катеринославська" 3% (три) від суми коштів отриманих від реалізації майна боржника та додаткової грошової винагороди арбітражного керуючого Шистопала П.М. 3% (три) від суми коштів отриманих від реалізації майна боржника, на загальну суму 942 392,79 грн.

Відповідно до змісту частини 8 ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заяви № 11302/1-2 від 15.12.2015 року про відмову у визнанні банка учасником другого повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами з можливістю зниження початкової вартості. З наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2015 р. ліквідатор звернувся до суду з клопотанням про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення з можливістю зниження початкової вартості. Ухвалою суду від 24.09.2015р. клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Шистопала П.М. задоволено. Ліквідатором 29.10.2015 р. надано організатору аукціону Заявку №4 на продаж майна боржника. Другий повторний аукціон з продажу майна боржника частинами призначено на 30.11.2015р. об 11 год. 00 хв.

Відповідно до листа №1311-02 від 13.11.2015р. ТБ «Катеринославська» повідомила ПАТ «ВТБ БАНК» про визнання його учасником аукціону.

В подальшому, 18.11.2015р. ліквідатором отримано заяву від ОСОБА_11, як зареєстрованого учасника другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" частинами з можливістю зниження початкової вартості. В вказаній заяві зазначено про розбіжність сум початкової вартості продажу майна погодженої господарським судом Дніпропетровської області, що становить 10 025 495,53 грн. та початкової вартості продажу майна вказаної в Оголошенні про проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості, у розмірі 10 025 495,54 грн. Крім того, вказаною заявою зазначено прохання виправити вказану помилку, у відповідності до діючого законодавства.

У зв'язку з вказаним, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Шистопал П.М. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою №02-06/1229 від 19.11.2015р. про виправлення вказаної описки.

Листом №02-06/1230 від 19.11.2015 року звернувся до організатора аукціону ТБ "Катеринославська" з проханням скасувати другий повторний аукціон з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості, який було призначено на 30.11.2015р. об 11 год. 00 хв., в зв'язку з виявленням помилки при визначенні початкової вартості продажу майна в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015р.

19.11.2015 на офіційному сайті Вищого господарського суду України та 20.11.2015р. на сайті Міністерства юстиції України було опубліковано оголошення про скасування другого повторного аукціону з продажу майна боржника. При цьому колегія суддів зазначає, що як в оголошенні про призначення другого повторного аукціону 30.11.2015 року та 30.12.2015 року ідентично була визначена початкова вартість продажу майна - 10025495 грн. 54 коп.

Ухвалою від 30.11.2015р. виправлено описку в резолютивній частині ухвали суду від 24.09.2015 р.

Ліквідатором 30.11.2015р. надано організатору аукціону Заявку №5 на продаж майна боржника. При цьому колегія суддів зазначає, що як в оголошенні про призначення другого повторного аукціону 30.11.2015 року та 30.12.2015 року ідентично була визначена початкова вартість продажу майна - 10025495 грн. 54 коп.

Однак, в оголошенні від 01.12.2015 на офіційному сайті Вищого господарського суду України та від 02.12.2015р. на сайті Міністерства юстиції України про проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника визначені нові вимоги для юридичних осіб. Так, в переліку документів, які необхідно надати до заяви на участь в аукціоні, додатково було зазначено рішення вищого органу юридичної особи ( загальні збори акціонерів, учасників) про придбання майна на аукціоні, з наданням представнику або іншій уповноваженій особі юридичної особи права визначати ціну придбання майна або граничного розміру ціни придбання майна на аукціоні.

04.12.2015 р. ПАТ "ВТБ БАНК" організатору аукціону з продажу майна банкрута подано заяву на участь у другому повторному аукціоні з продажу майна боржника частинами з можливістю зниження початкової вартості, в якій повідомлено банком про те, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника, замовника, організатора аукціону, є кредитором у справі №904/9685/13.

В подальшому, 10.12.2015 року ТБ "Катеринославська" оформлено протокол, на підставі якого заявнику ПАТ "ВТБ БАНК" відмовлено в допуску банку до участі в аукціоні, в зв'язку з тим, що заява та подані заявником до заяви документи не відповідають вимогам встановленим ч. 2 ст. 60 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та оголошенню про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута.

Колегія суддів зазначає, що замовником та організатором аукціону, в порушення частини 8 ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», були встановлені вимоги які порушили рівність учасників аукціону та допустили їх дискримінацію.

Статтею 35 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено процедуру скликання загальних зборів акціонерів, а саме письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Таким чином, колегія суддів зазначає про те, що визначені нові вимоги для юридичних осіб щодо надання до заяви на участь в аукціоні рішення вищого органу юридичної особи ( загальні збори акціонерів, учасників) про придбання майна на аукціоні, з наданням представнику або іншій уповноваженій особі юридичної особи права визначати ціну придбання майна або граничного розміру ціни придбання майна на аукціоні, були дискримінаційними, оскільки у визначений час ( 3 доби) неможливо провести загальні збори акціонерів, які б відповідали вимогам Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, колегія суддів вважає Заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" № 11302/1-2 від 15.12.2015 року про скасування відмови у визнанні Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в частині визнання протиправною відмови у визнанні Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" частинами з можливістю зниження початкової вартості.

В задоволенні іншої частини заяви № 11302/1-2 від 15.12.2015 року колегія суддів вважає за необхідне відмовити, оскільки дані вимоги на дату їх подачі носили передчасний характер.

Встановивши обставини щодо порядку проведення другого повторного аукціону, суд першої інстанцій дійшов висновку, що аукціон з продажу майна банкрута 30.12.2015р. проведено у відповідності до вимог ст. ст. 64, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та у зв'язку з цим відсутні правові підстави для задоволення скарги ПАТ "ВТБ БАНК" про визнання результатів аукціону з продажу майна підприємства банкрута недійсними.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із зазначеними заявами, банк вказував на певні порушення вимог законодавства при організації аукціону щодо визначення статусу аукціону та порядку проведення торгів.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Однак, суд першої інстанції досліджуючи питання чи мали місце обставини, на які посилався ПАТ "ВТБ БАНК" в своїй заяві про скасування відмови у визнанні ПАТ «ВТБ БАНК» учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" та в заяві про визнання недійсними результатів аукціону припустився помилкових висновків.

Викладені доводи суду першої інстанції про те, що на момент проведення аукціону 30.12.2015 року ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 року про скасування арештів та інших обмежень щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, є необґрунтованими з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2015 року господарським судом Дніпропетровської області було винесено ухвалу про задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" Шистопала П,М. про скасування арештів та інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута. Скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" (т. 8, а. с. 72-73).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року у справі № 904/9685/13 ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 року була скасована. У постанові апеляційної інстанції зазначено, що ухвалюючи рішення про скасування арештів та інших обмежень щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном банкрута, суд першої інстанції не надав належної оцінки підставам та суб'єктам накладення таких обмежень за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, судом першої інстанції не було з'ясовано які обмеження існували на час винесення оскаржуваної ухвали щодо розпорядження майном боржника та, які перешкоджали здійсненню ліквідаційної процедури.

Апеляційною інстанцією в постанові від 10.02.2016 року зазначено, що арешт, накладений в межах кримінальної справи є кримінально-правовою санкцією на підставі норм Кримінально-процесуального кодексу України. В зв'язку з цим, господарський суд, розглядаючи справу про банкрутство, має враховувати, що скасування такого арешту здійснюється в порядку, визначеному статтею 174 Кримінально-процесуального кодексу України.

До матеріалів справи долучена інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.12.2015 року ( т. 18, а.с.- 35-40). З даної довідки вбачається, що на день проведення другого повторного аукціону 30.12.2015 року на об'єкт нерухомого майна - будівлю, яка складається з приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-8 загальною площею 788,0 кв.м., розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1., існували наступні обтяження: арешт нерухомого майна з підставою обтяження відповідно до ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2015 року справа № 202/9487/15-к; арешт майна та оголошення заборони на його відчуження з підставою обтяження відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.11.2013 року; заборона на нерухоме майно з підставою обтяження відповідно до договору іпотеки р.№3246 від 25.06.2008 року; арешт нерухомого майна з підставою обтяження відповідно до постанови про накладення арешту на майно від 25.05.2012року старшим слідчим ОВС ВОДС СУ ДПС у Дніпропетровській області; іпотека відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 5 до іпотечного договору 3181 від 27.09.2011 року.

Вирішуючи питання про правомірність проведення другого повторного аукціону 30.12.2015 року, суд першої інстанції зазначив, що на момент проведення аукціону ухвала суду від 29.12.2015 року була чинна та мала законну силу. Стосовно кримінального провадження № 12015040660002222 від 24.12.2015 року суд першої інстанції зазначив, що відповідно до постанови СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області від 30.12.2015 року дане кримінальне провадження закрите.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Дійшовши зазначених висновків місцевий господарський суд не взяв до уваги той факт, що ухвалою господарського суду від 07.10.2014 року було звільнено активи, які належать ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" з-під арештів, заборон та інших обмежень щодо розпорядження майном. Вказана ухвала є чинною, судами вищих інстанцій не переглядалась. Ухвалою господарського суду від 29.12.2015 року було звільнено активи, які належать ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" з-під арештів, заборон та інших обмежень щодо розпорядження майном. При цьому зазначені ухвали суду виконані не були, про що свідчать відповідні відомості в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.12.2015 року.

Крім того, арешт, накладений в межах кримінальної справи є кримінально-правовою санкцією на підставі норм Кримінально-процесуального кодексу України. В зв'язку з цим, господарський суд при винесені оскаржуваної ухвали не врахував, що скасування такого арешту здійснюється в порядку, визначеному статтею 174 Кримінально-процесуального кодексу України. Таким чином, посилання суду першої інстанції на постанову про закриття кримінального провадження від 30.12.2015 року є безпідставним, оскільки зазначеною постановою не передбачено скасування арешту, накладеного відповідно до ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2015 року ( т.18, а.с.- 15-21).

В матеріалах справи міститься ухвала Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2016 року щодо відмови у задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" Шистопал П.М. про скасування арешту накладеного на майно по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за № 12015040660002222 від 24.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 191 КК України ( т. 17, а.с.12-13).

Посилання ліквідатора Шистопала П.М., викладені в додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу та представника ОСОБА_8, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що ухвала Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у справі 202/9487/15-к від 25.12.2015 року про накладення арешту на спірне нерухоме майно набрала законної сили 31.12.2015 відповідно до ч.2 ст.395, 532 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки даними статтями регулюється загальний порядок набрання законної сили ухвал суду першої інстанції. Чинним законодавством, а саме ст.. 175 КПК України визначено порядок виконання ухвали про арешт майна, відповідно до змісту якої ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

З огляду на викладене, колегія апеляційної інстанції вважає обґрунтованою заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" від 03.02.2016 року про визнання недійсними результатів аукціону в повному обсязі. Як наслідок задоволення вищевказаної заяви в частині визнання недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника-Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" частинами з можливістю зниження початкової вартості, проведений 30.12.2015 року Товарною біржею "Катеринославська", оформлені протоколом від 30.12.2015 року.

Щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна (приміщення магазину у будівлі літ.А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 мІ, ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д навіси (тимчасові), за адресою: АДРЕСА_1), видане ОСОБА_8 30.12.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., номер за реєстром 7934 та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_8 на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 824419312101, номер запису про право власності 12865683, колегія суддів апеляційної інстанції вважає їх такими, що підлягають задоволенню і зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.12.2015 року ( т. 18, а.с.- 35-40). З даної довідки вбачається, що на день проведення другого повторного аукціону 30.12.2015 року на об'єкт нерухомого майна - будівлю, яка складається з приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-8 загальною площею 788,0 кв.м., розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1., існували наступні обтяження: арешт нерухомого майна з підставою обтяження відповідно до ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25.12.2015 року справа № 202/9487/15-к; арешт майна та оголошення заборони на його відчуження з підставою обтяження відповідно до постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.11.2013 року; заборона на нерухоме майно з підставою обтяження відповідно до договору іпотеки р.№3246 від 25.06.2008 року; арешт нерухомого майна з підставою обтяження відповідно до постанови про накладення арешту на майно від 25.05.2012року старшим слідчим ОВС ВОДС СУ ДПС у Дніпропетровській області; іпотека відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 5 до іпотечного договору 3181 від 27.09.2011 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що на момент проведення реєстрації праві власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1., існували обтяження, у зв'язку з чим приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., не мав законних підстав для реєстрації права власності з відкриттям відповідного розділу, оскільки в законі міститься пряма заборона на це.

Згідно зі ст. 40 Закону про банкрутство, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 41 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

У відповідності зі ст. 41 Закону про банкрутство, дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Приписами ст. 98 Закону про банкрутство встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) наявності конфлікту інтересів. Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство (ст.114 Закону про банкрутство).

Як встановлено судом першої інстанції, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців від 28.01.2015р., ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" була одноосібним власником підприємств, а саме: ТОВ "ТРІАНГУЛУМ" та ТОВ "ТАУРІ". У зв'язку з чим, ліквідатор ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" листами звернувся до керівництва вказаних підприємств з проханням надати копії статутних документів та відомостей щодо діяльності підприємства, з метою формування ліквідаційної маси боржника. У відповідь ТОВ "ТАУРІ" надіслано лист б/н від 17.02.2015р., в якому зазначено, що згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТАУРІ" від 26.12.2013р., власником корпоративних прав ТОВ "ТАУРІ" та єдиним учасником підприємства є ОСОБА_14, та в якості додатку надано копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 26.12.2013р. Листом б/н від 25.02.2015р ТОВ "ТРІАНГУЛУМ" повідомлено ліквідатора, що 26.12.2013р. між ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" та ОСОБА_14 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТРІАНГУЛУМ", відповідно до якого ОСОБА_14 є власником ста відсотків частки у статутному капіталі ТОВ "ТРІАНГУЛУМ", у якості додатку надано копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 26.12.2013р.

Такі висновки суду першої інстанції колегія апеляційного суду вважає передчасними з наступних підстав. В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до змісту якого, на момент винесення оскаржуваної ухвали - 24.05.2016 року засновником юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУРІ» (38528634) зазначено юридичну особу боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна Фабрика «РЕЙНФОРД» ( т.19, а.с.- 107-108). З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент винесення оскаржуваної ухвали - 24.05.2016 року засновником юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАНГУЛУМ» (38528629) зазначено юридичну особу боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" ( т.19, а.с.- 109-110 ).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час проведення інвентаризації активів банкрута, транспортних засобів, обладнання, виробничих запасів, товарів, цінних паперів, грошових коштів, 16.03.2015р. ліквідатором на офіційному веб-порталі Державної служби інтелектуальної власності в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг було виявлено два товарних знаки зареєстрованих за ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД", а саме "Щодня масло" та "Щодня сметана" ( т. -18, а.с.- 248,249).

Судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що первинних документів стосовно товарних знаків арбітражному керуючому Шистопалу П.М. під час виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" не передавалось. Надалі ліквідатор звернувся з листом до колишнього директора ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" ОСОБА_9 з проханням надати інформацію про існування та місце знаходження первинної документації стосовно товарних знаків "Щодня масло" та "Щодня сметана". Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР" (лист б/н від 07.04.2015р.) було повідомлено ліквідатора, що вказані торгові марки належать ТОВ "ЛІДЕР" на підставі договору про передання виключних майнових прав на знаки для товарів і послуг від 01.03.2011р.

Однак, такі висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки не було здійснено перехід права на торгові марки від Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР», передбачений вимогами частини 3 ст. 5, ст.13, частини 9 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та п.п. 1.3, 2.4, 2.5 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затверджені наказом Міністерства освіти на науки України № 10 від 10.01.2002 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28.01.2002 року за № 64/6352, та відповідні зміни у відповідності до в БД «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг» внесені не були.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавець чітко визначив процедуру окремого внесення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, до реєстру вимог кредиторів та задоволення таких вимог. Майно боржника, яке є предметом застави, не включається до складу ліквідаційної маси та використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Виходячи із вимог ч. 4 ст. 42, ч. 9 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти від продажу майна банкрута, що знаходиться у заставі кредитора та не включається до складу ліквідаційної маси цього банкрута, можуть використовуватись виключно для позачергового задоволення вимог саме цього кредитора заставодержателя, а також для покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що за рахунок коштів від продажу заставного майна, які спрямовуються на погашення вимог заставного кредитора в процедурі ліквідації, можливо погасити лише витрати, які пов'язані з утриманням, збереженням, а також продажем такого заставного майна.

Суди першої інстанції, в порушення вимог ч. 4 ст. 42, ч. 9 ст. 45 Закону про банкрутство та ст. 43 ГПК України, не мотивував в оскаржуваній ухвалі, чому саме за рахунок коштів, отриманих від продажу заставного майна відбулась виплата додаткової грошової винагороди ліквідатору ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" - арбітражному керуючому Шистопалу П.М. ( т.-15, а.с.- 62).

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 83 Закону провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому цим Законом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" та припинення провадження у справі.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки господарського суду про наявність правових підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, припинення банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі про банкрутство, передчасними, оскільки висновок про фінансове становище боржника зроблено за наявності нереалізованих активів боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута.

Проведення інвентаризації майна підприємства повинно здійснюватися на підставі Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69.

Матеріалів, які б свідчили про належне проведення інвентаризації ліквідатором не надано.

Не було належним чином досліджено господарським судом звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, суд не перевірив відповідність поданого ліквідатором ліквідаційного балансу банкрута стандартам бухгалтерського обліку, визначеним положеннями Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"" №73 від 07.02.2013.

Дані обставини залишилися поза увагою суду та їм не було надано відповідної правової оцінки, що свідчить про те, що пасив боржника не міг бути належним чином сформований.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що вказуючи на належне виконання ліквідатором боржника своїх обов'язків щодо виявлення майна банкрута, господарський суд обмежився лише констатуванням фактів направлення запитів ліквідатором та отримання відповідей на них, при цьому, не досліджуючи суті цих відповідей, не врахувавши, що ліквідатором не отримані всі відповіді до надісланих запитів щодо наявності зареєстрованого за банкрутом майна.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, що є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури.

Таким чином, судами першої інстанції при затвердженні звіту ліквідатора боржника не було належним чином досліджено повноту дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури.

Крім того, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому факту, що поданий до місцевого господарського суду на затвердження звіт ліквідатора не був схвалений комітетом кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "ВТБ БАНК" було подано скаргу на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" ( т.-15, а.с.115-121).

За таких обставин, поданий звіт не може бути затверджений господарським судом у відсутності аналізу суду дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси.

В той час, як відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 вказаного Закону, звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Так, за загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 32- 34, 43, 82, 84 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при розгляді справи.

Ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

Затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і припинення провадження у справі є заключною стадією у справі про банкрутство, яке повинно відбуватись в окремому судовому засіданні із заслуховуванням думки всіх учасників у справі, та є можливим лише після належного розгляду, в окремому судовому засіданні, всіх кредиторських вимог, всіх скарг на дії учасників ліквідаційної процедури, та надання оцінки всім доводам сторін, оскільки від їх розгляду безпосередньо залежатиме відповідність звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута фактичним обставинам справи, та можливість їх затвердження господарським судом.

В даному випадку, суд першої інстанції, в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який містить в собі як норми матеріального так і процесуального права, в одному судовому засіданні на заключній стадії у справі про банкрутство здійснив розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута разом зі скаргою ПАТ "ВТБ БАНК" на дії ліквідатора та заявою банку про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна підприємства - банкрута. При цьому, належної правової оцінки в порушення вимог ст. 43 ГПК України доводам скарги та заяви не надав, що не може свідчити про належний розгляд господарським судом по суті всіх обставин, які мають значення для справи та відповідність поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута фактичним обставинам справи.

12.02.2016р. ПАТ "ВТБ БАНК" до місцевого суду подано клопотання про заміну ліквідатора та скаргу від 17.02.2016р. на дії ліквідатора (а.с.103-130, т.15). У вказаних клопотанні та скарзі заявник посилається на рішення комітету кредиторів від 10.02.2016 р., яким вирішено змінити ліквідатора по справі та звернутися з клопотанням до господарського суду про призначення ліквідатором по справі арбітражного керуючого Сінєльнікова Валерія Васильовича (свідоцтво № 296 від 25.02.2013 р.), у зв'язку з неналежним виконанням ліквідатором свої обов`язків, свідомим ухиленням від надання документів на запити представника ПАТ "ВТБ БАНК", вчинення дій не в інтересах кредиторів, а саме: ліквідатором не було проведено аналізу фінансового становища банкрута в ліквідаційній процедурі та не в повному обсязі вчинені дії відносно пошуку та виявлення активів банкрута; не закрито рахунки в банківських установах, не надано звіту щодо коштів на рахунках, фінансового становища банкрута при проведенні ліквідаційної процедури та щодо надходження коштів, зокрема, від переданого в оренду майна банкрута; вчинення дій під час проведення другого повторного аукціону в супереч діючому законодавству.

Скарга на дії ліквідатора на підставі вищевикладеного знайшла своє підтвердження за результатами перевірки Міністерством юстиції України діяльності арбітражного керуючого Шистопала П.М. під час виконанням останнього обов'язків ліквідатора ТОВ «МОЛОЧНА ФАБРИКА «РЕЙНФОРД», проведеної на підставі поданої ПАТ "ВТБ БАНК" скарги №533/1-2 від 15.01.15р. на дії арбітражного керуючого (а.с.24-33, т.18).

Відповідно до листа Міністерства юстиції України №9.4-33/1271 від 29.06.16р., наданого до справи скаржником, 16.06.16р. відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на якому розглядалося подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерством юстиції України про накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого Шистопала П.М., внесене на підставі листа-пропозиції Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 13.05.16р. № 288/10-37. За результатами розгляду Комісією прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого Шистопала П.М. дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - а.с.202, т.18.

З урахуванням викладеного, користуючись правами, наданими суду першої інстанції, колегія суддів приходить висновку про прийняття рішення щодо припинення повноважень ліквідатора ТОВ "МОЛОЧНА ФАБРИКА "РЕЙНФОРД" - арбітражного керуючого Шистопала П.М.

Як вбачається з матеріалів справи, від арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича до господарського суду надійшла заява на виконання обов'язків ліквідатора по даній справі, з доданими до неї копіями свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №49 від 01.02.2013р., свідоцтва про підвищення кваліфікації №414 від 06.07.2014р., договору страхування відповідальності арбітражного керуючого від 11.01.2016р. АК №978 (а.с.64-81, т.18).

Пунктом 1 статті 97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Відповідно до п.2 ст.97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не може бути арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа:

1) яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;

2) яка має судимість за вчинення корисливих злочинів;

3) яка не здатна виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я;

4) якій заборонено обіймати керівні посади;

5) якій відмовлено в наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Законом, у разі якщо з часу такої відмови або скасування пройшло менше року.

Частиною 2 статті 114 Закону про банкрутство встановлено, розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Дослідивши викладені в заяві відомості про освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у конкретній справі, докази страхування відповідальності арбітражного керуючого, колегія суддів приходить висновку, що заява арбітражного керуючого Козирицького А.С. подана до суду з врахуванням та дотриманням вимог, встановлених ст.114 Закону про банкрутство.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 не можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вона підлягають скасуванню, а клопотання ліквідатора від 26.01.2016 року про продовження ліквідаційної процедури, заяви про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА ФАБРИКА «РЕЙНФОРД» необхідно передати на розгляд на стадію ліквідаційної процедури до господарського суду Дніпропетровської області.

Керуючись ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 року у справі № 904/9685/13 - скасувати.

Заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» № 11302/1-2 від 15.12.2015 року про скасування відмови у визнанні Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА ФАБРИКА «РЕЙНФОРД» (приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 мІ, ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д навіси (тимчасові), за адресою: АДРЕСА_1) - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову у визнанні Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» учасником другого повторного аукціону з продажу майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА ФАБРИКА «РЕЙНФОРД» частинами з можливістю зниження початкової вартості.

В задоволенні іншої частини заяви № 11302/1-2 від 15.12.2015 року - відмовити.

Заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» від 03.02.2016 року про визнання недійсними результатів аукціону - задовольнити.

Визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника-Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА ФАБРИКА «РЕЙНФОРД» частинами з можливістю зниження початкової вартості, проведений 30.12.2015 року Товарною біржею «Катеринославська», оформлені протоколом від 30.12.2015 року.

Визнати недійсним свідоцтво про придбання майна (приміщення магазину у будівлі літ.А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 мІ, ганок а; приямки а1, а2, В, Г, Д навіси (тимчасові), за адресою: АДРЕСА_1), видане ОСОБА_8 30.12.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., номер за реєстром 7934.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 824419312101, номер запису про право власності 12865683.

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» від 17.02.2016 року на дії ліквідатора - задовольнити, припинити повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА ФАБРИКА «РЕЙНФОРД» - арбітражного керуючого Шистопала П.М.

Призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА ФАБРИКА «РЕЙНФОРД» - арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №49 видане Міністерством юстиції України від 01.02.2013).

Клопотання ліквідатора від 26.01.2016 року про продовження ліквідаційної процедури, заяви про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОЧНА ФАБРИКА «РЕЙНФОРД» - передати на розгляд на стадію ліквідаційної процедури до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 05.08.2016 року.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя О.В. Березкіна

Суддя Н.Л. Величко