Ухвала суду № 59821538, 10.08.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 739/455/16-ц Провадження № 22-ц/795/1140/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Чепурко В. В. Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.,суддів:Висоцької Н.В., Позігуна М.І.при секретарі:Шапко В.М., Шевченко М.О.за участю:позивача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 18 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

В березні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив поновити його на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат», стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.02.2016 року по 18.02.2016 року, а також стягнути на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу по заробітній платі за період з 1902.216 року по день винесення судового рішення по справі та моральну шкоду сумі 5000 грн.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 18 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_6 на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат».

Стягнуто з ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі за січень та лютий 2016 року у розмірі 3968 грн. 13 коп.; середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 лютого 2016 року по 15 квітня 2016 року у розмірі 5878 грн. 80 коп. та відшкодування моральної шкоди 500 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_6 на посаді начальника відділу постачання ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» допущено негайне виконання.

Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_6 заробітної плати за січень та лютий 2016 року виконанню не підлягає у зв'язку з його фактичним виконанням ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2016 року внесено виправлення до тексту рішення суду від 18 квітня 2016 р., винесеного Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за результатами розгляду цивільної справи № 739/455/16-ц та зазначено, у третьому абзаці резолютивної частини рішення суду замість словосполучення: «за січень та лютий 2016 року у розмірі 3968 грн. 13 коп.» вважати правильним словосполучення: «за лютий 2016 року у розмірі 1878 грн. 33 коп.».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» звернулось з апеляційною скаргою та просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач був прийнятий на роботу з випробувальним терміном у три місяці та при прийнятті на роботу був ознайомлений про існування випробувального терміну, що підтверджується наказом про прийняття ОСОБА_6 на роботу.

Апелянт наголошує, що усупереч положенням ст. 60 ЦПК України позивачем не надано жодного доказу про його відповідність займаній посаді та виконуваній роботі, натомість суд першої інстанції необґрунтовано поклав обов'язок по доведенню невідповідності ОСОБА_6 займаній посаді на відповідача.

Як зазначає апелянт, ОСОБА_6 не справився з сучасними комп'ютерним програмним забезпеченням, що є суттєвим для виконуваної ним роботи та мало місце неналежного сприйняття інформації від директора підприємства щодо вимог необхідності належної роботи з відповідними інформаційними продуктами.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду та розміром стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судове засідання відповідач не з»явився, про поважні причини неявки суду не повідомив, про час і місце судового розгляду належним чином сповіщений, що документально підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.79,80)

Згідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, що не з»явилися, та які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з положеннями статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги апеляційним судом встановлено наступне.

На підставі наказу ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» від 13 січня 2016 року №01-к ОСОБА_6 прийнято на посаду начальника відділу постачання ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» з посадовим окладом згідно штатного розпису і встановлено випробувальний строк, за його згодою, три місяці. Директору доручено здійснити перевірку професійних якостей позивача на відповідність займаній посаді (а.с. 19).

Наказом ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» №28-к від 18 лютого 2016 року ОСОБА_6 звільнено з посади начальника відділу постачання з 18 лютого 2016 року у зв'язку з незадовільним результатом випробування, обумовленого при прийнятті на роботу, з посиланням на частину другу статті 28 КЗпП України (а.с. 8).

Вважаючи звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , заборгованості по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року по 18 лютого 2016 року та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частиною 2 ст. 28 КЗпП України передбачено, що якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Отже, враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що в період випробування працівник користується всіма правами і має обов'язки відповідно до трудового законодавства; угод, колективного і трудового договору. Особливістю його правового становища такого працівника у період випробування є те, що він може бути звільнений з роботи як такий, що не витримав випробування і підставою для цього може бути невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий, оскільки випробування, згідно ч. 1 ст. 26 КЗпП України встановлюється саме з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Відтак, звільнення працівника у зв'язку з його невідповідністю виконуваній роботі можливе у випадку встановлення його невідповідності тим чи іншим вимогам, які висуваються до осіб, що обіймають відповідну посаду чи виконують відповідну роботу, зокрема кваліфікаційним вимогам, невідповідність стану здоров'я працівника виконуваній роботі, тощо.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, прийшов до правильного висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про невідповідність позивача посаді начальника відділу постачання.

Судом правильно встановлено, що відповідачем не доведені ті обставини, що ОСОБА_6 не на достатньому рівні демонстрував володіння комп'ютерною технікою; не доведено, що позивач за посадою був зобов'язаний володіти комп'ютерною технікою на відповідному рівні, оскільки посадова інструкція начальника відділу постачання, тобто на посаду, яку обіймав позивач, з визначенням конкретним кваліфікаційних вимог до особи, яка обіймає таку посаду, не розроблялася і останній з нею ознайомлений не був.

З метою перевірки доводів апеляційної скарги, та, виходячи з того, що обов»язок доказування правомірності звільнення законом покладений на роботодавця, апеляційний суд запропонував ТОВ «Новгород-Сіверський м»ясокомбінат» надати суду оригінал особової справи ОСОБА_6; оригінал посадової інструкції або посадових обов'язків начальника відділу матеріально-технічного постачання ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» станом на 13 січня 2016 року та які були б чинними упродовж перебування ОСОБА_6 на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання; оригінал наказу про прийняття ОСОБА_6 на роботу та оригінал наказу про його звільнення; довідка про виплату заробітної плати при звільненні; штатний розпис станом на 20 лютого 2016 року і який є чинним дотепер.

ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» апеляційному суду були надані наступні документи:

- оригінал особової справи ОСОБА_6;

- копії видаткових ордерів про сплату заробітної плати від 25 березня 2016 року та від 14 березня 2016 року;

- оригінал наказу про звільнення ОСОБА_6 від 18 лютого 2016 року;

- оригінал наказу про скорочення посади начальника відділу матеріально-технічного постачання від 19 лютого 2016 року;

- штатний розпис від 27 січня 2016 року та штатний розпис від 19 лютого 2016 року.

ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» не надано апеляційному суду посадову інструкцію або посадові обов'язки начальника відділу матеріально-технічного постачання ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» станом на 13 січня 2016 року та які були б чинними упродовж перебування ОСОБА_6 на посаді начальника відділу матеріально-технічного постачання.

Досліджені апеляційним судом матеріали особової справи позивача не містять ніяких документальних доказів про наявність посадової інструкції або посадових обов»язків позивача, які б містили відомості про покладення на позивача обов»язків працювати з якимись конкретно визначеними комп»ютерними програмами або програмним забезпеченням.

Відповідачем не надано доказів суду першої інстанції та не представлено апеляційному суду на підтвердження ознайомлення позивача при прийомі на робту з посадовою інструкцією або посадовими обов»язками. Наданий відповідачем наказ про прийом на роботу також не містить ніяких вказівок про покладення на позивача конкретно визначених обов»язків щодо виконання роботи з програмним забезпеченням (а.с.18-19).

Апеляційному суду не доведено, у який спосіб та коли відповідач встановив незадовільні результати випробування та у чому ці незадовільні результати полягають.

Відтак, апеляційний суд розглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами і приходить до висновку, що усупереч положенням ст. ст. 57-66 ЦПК України відповідачем ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не на достатньому рівні демонстрував володіння комп'ютерною технікою і які саме обов'язки він повинен був виконувати на займаній посаді.

Апеляційним судом встановлено наявність у матеріалах справи копії заяви ОСОБА_6 до директора ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» (а.с. 6) з проханням надати копію посадової інструкції начальника відділу матеріально-технічного постачання та яка відповідачем не спростована та є належним і допустимим доказом у цій справі. Вказана заява відповідачем була зареєстрована як вхідний документ № 27 від 24.02.2016 року, проте будь-яких доказів на підтвердження надання позивачеві посадової інструкції відповідачем не надано у суді першої інстанції і не представлено апеляційному суду.

З досліджених у судовому засіданні табелів обліку робочого часу за січень та лютий 2016 року вбачається, що позивач у період своєї роботи на посаді начальника відділу постачання дотримувався правил внутрішнього трудового розпорядку (а.с. 20-21), за період роботи йому було нараховано до виплати заробітну плату у розмірі 3 968 грн. 13 коп. (а.с. 22).

Аргументи скарги про те, що 19 лютого 2016 року посада начальника відділу матеріально-технічного постачання, яку обіймав ОСОБА_6, скорочена на підставі наказу ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» № 28 від 19 лютого 2016 року, не можуть бути підставою для скасування рішення про поновлення на роботі позивача.

Відповідачем не надано апеляційному суду ніяких належних і допустимих доказів, які б спростували оскаржуване рішення суду щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд правильно визначив розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19 лютого 2016 року по 15 квітня 2016 року у розмірі 5878 грн. 80 коп., який обґрунтовано стягнув з ТОВ «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат». Апелянтом неправильність розрахунків суду першої інстанції в апеляційному суді не підтверджена жодними доказами відповідно до вимог ст. ст. 57-66 ЦПК України.

Доводи скарги про необґрунтоване стягнення моральної шкоди апеляційний суд відхиляє, оскільки рішення суду першої інстанції в цій частині є законним і обґрунтованим, а розмір шкоди визначений на засадах виваженості і справедливості з урахуванням тривалості порушених прав позивача внаслідок незаконного звільненням та невиплатою частини заробітної плати, які поновлені лише судом.

З огляду на викладене, порушені трудові права позивача підлягають судовому захисту і суд першої інстанції пришов до правильного висновку щодо незаконного звільнення позивача з роботи, його негайного поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Аргументи скарги про неправильне нарахування судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу з податками та військовим збором, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки податки та обов'язкові платежі підлягають утриманню роботодавцем при виплаті заробітної плати.

Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм надана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню як така, що не містить передбачених процесуальним законом підстав для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду першої інстанції.

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверський м'ясокомбінат» відхилити.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: