Постанова № 59820278, 11.08.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 359/5107/16-а

Провадження № 2-а/359/182/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року о 18 годині 05 хвилин Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Пустовіт А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення -

В С Т А Н О В И В:

22.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з даним адміністративним позовом та після уточнення позовних вимог просить суд: визнати протиправним та скасувати пункти 3 та 7 додатку 2 рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкту міста Борисполя» від 17 грудня 2015 року №42-2-VII щодо перейменування вулиці Олександра Невського на вулицю Северина Наливайка та провулку Олександра Невського на вулицю Миколи Мозгового (а.с.32-35).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваним рішенням Бориспільської міської ради перейменовані окремі вулиці та провулки міста Борисполя, в тому числі відповідно до додатку 2 рішення були перейменовані як вулиця Олександра Невського - у вилицю Северина Наливайка та к і провулок Олександра Невського у вулицю Миколи Мозгового. Позивач звертає уваги, що з точки зору відповідача вшанування Олександра Невського є елементом ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму. Відповідач звертає увагу, що Закон України від 09.04.2015 №317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прийнятий з метою засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні, визначає правові основі заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму, в той час, як Олександр невський жив у ХІІІ столітті, мав титул - князь Новгородський, Великий князь Київський, Великий князь Володимирський, Руський полководець, зіграв ключову роль у збереженні Православ'я на Русі - не дав покорити землі північної Русі шведським та лівонським загарбникам, які, в тому числі, мали на меті окатоличування руських людей на покорених землях, святий Православної Церкви.

Позивач також зазначає, що є православним християнином, що в його сім'ї з великою пошаною ставляться до постаті Олександра Невського, а його батько - ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року, в день, коли Православна Церква вшановує пам'ять цього святого, та був поіменований на його честь.

Позивач стверджує, що пишався тим, що в місті вшановується пам'ять цього видатного та духовного діяча, а відмежування від Великого князя Київського Олександра Невського - це боротьба з історичною пам'яттю народу, намаганням невеликої кількості людей нав'язати суспільству своє бачення історії.

Позивач також звертає увагу, що відповідачем не дотримано шестимісячного строку прийняття рішення органом місцевого самоврядування з дня набрання чинності Законом України від 09.04.2015 №317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», та не дотримано порядку проведення громадського обговорення щодо перейменування зазначених у рішенні вулиць та провулків, а саме, що рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 22.09.2015 №509 «Про організацію громадського обговорення щодо перейменування окремих вулиць та провулків міста Борисполі» до обговорення пропонувалось 43 назви вулиць та провулків, в той час, як оскаржуваним рішенням перейменовано 105 вулиць і провулків, серед яких 37, зміна назв яких взагалі не обговорювалась, в тому числі вулиці та провулку Олександра Невського.

Не було дотримано двомісячного терміну, встановленого для громадського обговорення, передбаченого абз.2 п.5 Постанову КМУ №989. Порушено вимог ч.5 ст.3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», а також ст.3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка наділяє громадян правом на участь у місцевому самоврядуванні.

Позивач зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення порушені його права як жителя міста Бориспіль, як громадянина України, якому не байдуже питання історичної справедливості, як православного, як сина свого батька.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Позивач подав заяву, відповідно до якого просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.52).

Від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову та заява, відповідно до якої представник відповідача просить розгляд справи здійснювати без участі представника міської ради (а.с.46-51).

Так, за змістом письмових заперечень представник відповідача Бориспільської міської ради Гавриленко Ю.М., відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, а наведені позивачем обставини такими, що не відповідають реальним обставинам справи. Оскаржуване рішення було прийнято Бориспільською міською радою в межах своїх повноважень та на виконання п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.04.2015 №317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». На виконання приписів ч.5 ст.3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та положень Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012№989, виконавчим комітетом міської ради було прийнято рішення від 22 вересня 2015 року №509 «Про організацію громадського обговорення щодо перейменування окремих вулиць та провулків міста Борисполя». З метою залучення до обговорення громади міста Борисполя , відповідно до п.5 Порядку №989, 29.09.2015 повідомлення про проведення громадського обговорення щодо перейменування окремих вулиць та провулків м.Борисполя було оприлюднено на офіційному веб-сайті міської ради у рубриці «Оголошення» та у місцевих засобах масової інформації (Громадсько-політична газета «Трудова слава» від 02.10.2015 №144-147). Відповідний звіт про результати громадського обговорення щодо перейменування окремих вулиць та провулків міста Борисполя був оприлюднений на офіційному веб-сайті міської ради у рубриці «Оголошення» 30.11.2015 та що під час проведення зазначених у звіті заходів від представників громадськості надійшла значна кількість письмових звернень, що є свідченням того, що всі без виключення зацікавлені та суспільно активні жителі міста, які виявили бажання висловити свою позицію щодо питання перейменування вулиць та провулків міста, мали таку можливість та реалізували своє право на участь у місцевому самоврядування, гарантоване законом.

Представник відповідача не погоджується з твердженням позивача по порушення його права на участь у місцевому самоврядуванні та що міська рада діяла у межах своїх повноважень, в порядку та у спосіб, передбачені п.41 ч.1 ст.26 та п.1 ст.37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вважає, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, оскільки він проживає за адресою: АДРЕСА_1, а оскаржуваними пунктами рішення міської ради було перейменовано вул.О.Невського та провул.О.Невського, що жодним чином не стосується прав та обов'язків позивача.

Дослідивши подані заяви та заперечення, письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зазначене відповідає вимогам ч.1 ст.55 Конституції України, згідно з якими кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до офіційного тлумачення, наведеного в Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року, частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Відповідно до змісту ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В тому числі за змістом ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що 17 грудня 2015 Бориспільською міською радою Київської області прийнято рішення №42-2-VІІ «Про перейменування окремих вулиць, площі та водного об'єкту міста Борисполя», підпунктом 1.2 пункту 1 якого було вирішено перейменувати окремі вулиці та провулки міста Борисполя, що визначені топонімічною комісією при виконавчому комітеті міської ради, що формально не підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», але за радянських часів їх вшанування було елементом ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму згідно з додатком 2, пунктом 3 та 7 якого «Список вулиць та провулків, що формально не підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», але за радянських часів їх вшанування було елементом ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму» вирішено: перейменувати вулицю О.Невського на вулицю Северина Наливайка, провулок О.Невського на вулицю Миколи Мозгового (а.с.6,7).

За змістом вказаного рішення зазначено, що воно ухвалене, враховуючи пропозиції мешканців міста Борисполя, з метою повернення історичних назв вулицям міста Борисполя, увіковічення пам'яті героїв та видатних постатей України, взявши до уваги рекомендації топонімічної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради (протоколи №2 від 08.06.2015 та №3 від 18.11.2015), відповідно до ч.5 ст.3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та п.41 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с.6).

Згідно з довідкою, видану настоятелем храма Святих Апостолів Петра і Павла міста Бориспіль (а.с.24) позивач - ОСОБА_1, що проживає у АДРЕСА_1, являється прихожанином та несе послуг пономаря у харім Святих Апостолів Петра і Павла міста Бориспіль.

За змістом наданих позивачем документів, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, його батьком є ОСОБА_7, згідно зі свідоцтвом про народження якого серія НОМЕР_2, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року, в день, який згідно з Православним церковним календарем є днем, коли Православна Церква вшановує пам'ять Святого благовірного князя Олександра Невського (а.с.25,26).

Стаття 35 Конституції України передбачає, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Та в силу вимог ч.4 ст.55 Конституції кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, право звернення позивача до суду гарантовано Конституцією та законами України, в тому числі Кодексом адміністративного судочинства України, та, як вбачається зі змісту позовної заяви мотиви оскарження рішення відповідача, пов'язані з віросповіданням позивача, а також тією обставини, що він є жителем міста Борисполя, що визнано відповідачем.

За змістом ч.1 ст.3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Таким чином, зміна назви вулиці та провулка імені Олександра Невського в місті Борисполі стосується прав позивача, як жителям міста та як члена територіальної громади міста.

Перевіркою доводів позивача в судовому засіданні встановлено, що оскаржуване рішення Бориспільської міської ради щодо перейменування вулиці Олександра Невського на вулицю Северина Наливайка та провулку Олександра Невського на вулицю Миколи Мозгового ухвалене відповідачем з порушенням визначеного чинним законодавством порядку, не на підставі та не у спосіб, визначений Законом України від 24.05.2012 №4865 «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Законом України від 09.04.2015 №317 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2012 №989.

Встановлено, що 29 вересня 2015 року на офіційному веб-сайті міської ради у рубриці «Оголошення» було оприлюднено повідомлення про проведення громадського обговорення щодо перейменування окремих вулиць та провулків міста Борисполя, за змістом якого зазначено, що громадське обговорення проводиться на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а також, що до участі у вищеперерахованих заходах запрошуються жителі визначених вулиць міста Борисполя, фізичні та юридичні особи, громадські об'єднання, політичні партії, громадські організації, представники засобів масової інформації тощо (а.с.8-9).

В тому числі оприлюднено «Список вулиць та провулків, що підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а також «Список вулиць та провулків, що формально не підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», але за радянських часів їх вшанування було елементом ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму», дослідженням яких встановлено, що вулиця та провулок Олександра Невського у зазначених списках були відсутні.

Будь-які докази того, що з приводу перейменування вулиці Олександра Невського на вулицю Северина Наливайка та провулку Олександра Невського на вулицю Миколи Мозгового, відсутні, доказів такого обговорення відповідачем суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття, не зазначено про це і в письмових запереченнях представника відповідача.

Крім того, суд звертає увагу, що статтею 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» передбачена заборона використання та пропаганди символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, в тому числі у частині 1 цієї статті зазначено наступне: «виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено».

Відповідні роз'яснення щодо визначення термінів, наведені в ст.1 Закону, а саме:

1) комуністична партія - Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) (РСДРП(б), Російська комуністична партія (більшовиків) (РКП(б), Всесоюзна комуністична партія (більшовиків) (ВКП(б), Комуністична партія Радянського Союзу (КПРС), Комуністична партія (більшовиків) України (КП(б)У), Комуністична партія України (КПУ), комуністичні партії союзних республік, що входили до складу СРСР, а також їхні осередки в автономних радянських соціалістичних республіках, краях, областях, автономних областях, автономних округах, містах республіканського підпорядкування та місцеві осередки;

2) пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів - публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;

3) радянські органи державної безпеки - Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем, Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами, Державне політичне управління, Об'єднане державне політичне управління, Народний комісаріат внутрішніх справ, Народний комісаріат державної безпеки, Міністерство державної безпеки, Комітет державної безпеки, їхні територіальні, функціональні, структурні підрозділи, а також безпосередньо підпорядковані цим органам бойові загони, охорона (варта), війська або спеціальні частини;

4) символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає:

а) будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік у складі СРСР, держав так званої "народної демократії": Народної Республіки Албанії (Соціалістичної Народної Республіки Албанії), Народної Республіки Болгарії, Німецької Демократичної Республіки, Народної Республіки Румунії (Соціалістичної Республіки Румунії), Угорської Народної Республіки, Чехословацької Соціалістичної Республіки, Федеративної Народної Республіки Югославії (Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії) та соціалістичних республік, що входили до її складу, крім тих, що є чинними (діючими) прапорами або гербами країн світу;

б) гімни СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік чи їх фрагменти;

в) прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа та молота, серпа, молота та п'ятикутної зірки, плуга (рала), молота та п'ятикутної зірки;

г) символіку комуністичної партії або її елементи;

ґ) зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів;

д) зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам'ятників та пам'ятних знаків, пов'язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури);

е) зображення гасел комуністичної партії, цитат осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування (крім цитат, пов'язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів;

є) назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури);

ж) найменування комуністичної партії.

Очевидною і загальновідомою є та обставина, що часи життя та правління князя Олександра Невського були задовго до створення комуністичної партії чи виникнення комуністичної ідеології.

Крім того, відповідачем самим змістом оскаржуваного рішенням визнано, що міською радою вирішено перейменувати окремі вулиці та провулки міста Борисполя, що визначені топонімічною комісією при виконавчому комітеті міської ради, та які не підпадають під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», але які, як вважав відповідач, за радянських часів їх вшанування було елементом ідеології та пропаганди комуністичного тоталітарного режиму.

Проте таке розширене тлумачення підстав для застосування Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» є необґрунтованим.

Таким чином, очевидні та законні підстави, які б підтверджували необхідність перейменування зазначених позивачем вулиці та провулку Олександра Невського були відсутні.

Крім того, суд враховує, що відповідно до вимог ч.1-2 ст.11 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» зміна, відмова від присвоєного юридичній особі та/або об'єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або збереження за правонаступником присвоєного імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події у разі припинення юридичної особи, якій присвоєно ім'я фізичної особи, ювілейну та святкову дату, назву і дату історичної події, а також передання всього її майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам здійснюється в такому самому порядку, як і присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події.

У поданні про зміну, відмову від присвоєних імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або їх збереження обов'язково зазначається обґрунтування.

Зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об'єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення.

Так, за змістом ч.5 ст.3 Закону імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012№989.

Так за змістом п.1 вказаного Порядку, він визначає механізм проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду узагальнених пропозицій (зауважень) під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій).

Відповідно до п.2 Порядку громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.

Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами.

За змістом п.4 Порядку, окрім іншого, громадське обговорення передбачає оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про: найменування організатора громадського обговорення; найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; суб'єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення.

Відповідно до вимог п.5 Порядку, рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що відповідач в порушення вищенаведених вимог Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», а також «Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» без внесення подання, без повідомлення громадськості міста Борисполя, в тому числі позивача, щодо внесеної пропозиції про перейменування вулиці та провулку Олександра Невського, без обґрунтування такої пропозиції, без проведення громадського обговорення протягом визначеного законом строку, прийняв оскаржуване рішення щодо перейменування вулиці Олександра Невського на вулицю Северина Наливайка та провулку Олександра Невського на вулицю Миколи Мозгового, чим порушив законні права позивача ОСОБА_1 бути повідомленим та бути залученим до розгляду пропозиції щодо перейменування зазначених вулиці та провулку в ході громадського обговорення, з метою врахування його думки під час прийняття відповідного рішення, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості реалізувати своє гарантоване Конституцією право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.4 ст.55 Конституції).

Строк звернення з адміністративним позовом, визначений ст.99 КАС України, позивачем не порушений, враховуючи, що позовна заява була здана позивачем на пошту 17.06.2016 року (а.с.11), тобто в межах визначеного вищевказаною статтею шестимісячного строку.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування 3 та 7 додатку 2 рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкту міста Борисполя» від 17 грудня 2015 року №42-2-VII щодо перейменування вулиці Олександра Невського на вулицю Северина Наливайка та провулку Олександра Невського на вулицю Миколи Мозгового, є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Відповідно до вимог ст.94 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551 гривня 20 копійок (а.с.1) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 69, 71, 86, 99,102, 128, 158-163,167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункти 3 та 7 додатку 2 рішення Бориспільської міської ради Київської області «Про перейменування окремих вулиць, провулків, площі та водного об'єкту міста Борисполя» від 17 грудня 2015 року №42-2-VII щодо перейменування вулиці Олександра Невського на вулицю Северина Наливайка та провулку Олександра Невського на вулицю Миколи Мозгового.

Стягнути з Бориспільської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 гривня 20 копійок (п'ятсот п'ятдесят гривень двадцять копійок).

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження і є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя І.В. Муранова-Лесів