Рішення № 59820195, 16.08.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/8559/14-ц Головуючий у 1-й інст. Коренюк В.П.

Категорія 43 Доповідач Жигановська О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючогосудді Жигановської О.С.

суддів Якухно О.М., Зарицької Г.В..

з участю секретаря судового засіданняДобровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції, управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, служби у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, про скасування державної реєстрації права власності, усунення перешкод в користуванні шляхом примусового виселення та зняття з реєстраційного обліку

за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2016 року

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із даним позовом та просили позбавити права власності ОСОБА_5 на 1/2 частку житлового будинку №36а по вул. Селезньова у м. Коростені Житомирської області; виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6 разом з неповнолітніми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення; зобов'язати УДМС України у Житомирській області в особі Коростенського районного сектору УДМС України зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_5, ОСОБА_6 разом з неповнолітніми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_2; зобов'язати реєстраційну службу Коростенського міськрайонного управління юстиції провести скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, який зроблений на підставі договору дарування на ім'я ОСОБА_5 та провести реєстрацію спадкового нерухомого майна на ім'я спадкоємців та ОСОБА_1; зобов'язати ОСОБА_5 перереєструватись по місцю проживання та перереєструвати свою дочку і онуків у квартиру за адресою АДРЕСА_3.

В обгрунтування вимог зазначили, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_9, в період якого побудували будинок №36-а на два входи по вул.Селезньова в м.Коростені. 22 липня 1992 року шлюб між нею та ОСОБА_9 було розірвано. В подальшому ОСОБА_9 став перешкоджати їй проживати в спірному будинку, а 22.07.2004 року уклав договір дарування ? частини будинку, який є спільною сумісною власністю, на користь ОСОБА_5 Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 03.07.2013 року договір дарування ? частини спірного житлового будинку визнано недійсним. Проте незважаючи на це, 30 липня 2013 року ОСОБА_5 незаконно зареєструвала членів своєї сімї в належне позивачам помешкання. ОСОБА_9 помер 28 листопада 2009 року, проте, у звязку із наведеними вище обставинами, спадкоємці до теперішнього часу не мають змоги оформити спадщину.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2016 року позов задоволено частково. Позбавлено права власності ОСОБА_5 на ? частину будинку №36а кв.1 по вул. Селезньова у м. Коростені, виселено відповідачів із даного житла та вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення місцевого суду змінити, задовольнивши позовні вимоги, у яких було відмовлено.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 відхиленню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із наявності правових підстав щодо задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод в користуванні позивачів майном - частиною житлового будинку № 36-а по вул.Селезньова у м.Коростені шляхом виселення відповідачів із даного помешкання. Такий висновок є правильним, узгоджується із нормами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, згідно ст.ст.317,319,391 ЦК України власник має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном та не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Також має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися належною йому власністю на власний розсуд. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 перебували у зареєстрованому шлюбі у період із 01 липня 1970 року по 22 липня 1992 року. В грудні 1991 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про поділ майна подружжя, до складу якого входила і АДРЕСА_4. Зазначена частина будинку була визнана спільною сумісною власністю подружжя рішенням Черняхівського районного суду від 22.11.2012 року, залишеним без змін в цій частині рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 09.02.2012 року та ухвалою суду касаційної інстанції від 07.08.2012року.

Під час розгляду справи щодо поділу майна подружжя, 21 липня 2004 року ухвалою Коростенського міськрайонного суду на спірну нерухомість накладено арешт. Проте 22 липня 2004 року ОСОБА_9 подарував ОСОБА_5 ? частину будинку №36-а по вул.Селезньова у м Коростені.

22 лютого 2005 року ухвалою Черняхівського районного суд Житомирської області повторно накладено арешт на 1/2 частину житлового будинку № 36-а по вул. Селезньова у м. Коростені, але 03 січня 2006 року ОСОБА_5, не повідомивши Коростенський міськрайонний відділ УМВС України в Житомирській області про судовий спір по будинку, зареєструвалась по вказаній адресі. В подальшому, 30 липня 2013 року, ОСОБА_5 зареєструвала членів своєї сімї у спірному житлі, а саме ОСОБА_6 разом з неповнолітніми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 03 липня 2013 року, яке набрало законної сили, зазначений договір дарування визнано недійсним (а.с.16-17 т.1).

28 листопада 2009 року ОСОБА_9 помер (а.с.22 т.1).

Власником ? частини спірного домоволодіння є позивачка ОСОБА_1, а правонаступниками померлого, що претендують на іншу ? частину є його діти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які прийняли спадщину, проте не можуть її оформити, оскільки згідно витягу з Державного реєстру речових прав №68852458 від 05 вересня 2014 року право власності на 1/2 частину житлового будинку № 36-а по вул. Селезньова у м. Коростені зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору дарування, який визнано недійсним рішенням суду, проте державна реєстрація права власності не скасована (а.с.22,224 т.1). Відповідачі не допускають позивачів до вказаного будинку, мотивуючи тим, що фактично придбали його за відплатним договором, а не за договором дарування.

Правильно вирішивши спір в частині усунення перешкод в користуванні частиною домоволодіння шляхом виселення відповідачів з нього, суд першої інстанції припустився помилки та виніс рішення про позбавлення права власності ОСОБА_5 на це майно. Як вище зазначалось, договір дарування, за яким ОСОБА_5 в свій час набула право власності на ? частину житлового будинку № 36-а по вул. Селезньова у м. Коростені, визнано недійсним, а відтак ОСОБА_5 вже позбавлена права власності на спірне майно. З огляду на наведене, рішення суду в означеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні даних вимог.

Що стосується вирішення спору в частині зобов'язання УДМС України у Житомирській області в особі Коростенського районного сектору УДМС України зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_5, ОСОБА_6 разом з неповнолітніми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1; та зобов'язання реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції провести скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, який зроблений на підставі договору дарування на ім'я ОСОБА_5, то суд першої інстанції правильно відмовив у їх задоволенні.

ОСОБА_10 служби Коростенського МРУЮ Житомирської області від 11.12.2014 року на заяву ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 щодо державної реєстрації права власності на ? частину житлового будинку № 36-а по вул. Селезньова у м. Коростені на підставі рішення суду за останніми, відмовлено у здійсненні такої у звязку із недотриманням порядку звернення та неподання всіх необхідних документів (а.с.90). Відомостей щодо інших звернень позивачів щодо державної реєстрації права власності до цього часу немає.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачі не заявляли позову про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на ? частину житлового будинку № 36-а по вул. Селезньова у м. Коростені.

Зобовязання щодо зняття відповідачів з реєстрації у вказаному будинку є похідним від права користування даним житлом і залежить від вирішення спору про виселення відповідачів. За обставин задоволення позову про виселення відповідачів вказане судове рішення є підставою для їх зняття із реєстрації, а відтак заявлена вимога є передчасною.

Оскільки чинним законодавством встановлений правовий механізм щодо реалізації прав позивачів, яким вони не скористались у встановлений спосіб, а між позивачами та відповідними реєстраційними органами фактично відсутній спір, тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні даних вимог.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,309,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2016 року в частині задоволення позову про позбавлення права власності ОСОБА_5 на ? частку житлового будинку 36-а кв.1 по вул.Селезньова у м.Коростені скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: