Рішення № 5981868, 09.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/33409.07.09 За позовом До

Про Відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»

про стягнення заборгованості Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін: не зявилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходяться позовні вимоги Відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»про стягнення заборгованості.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань, взятих на себе за укладеним між сторонами договором, в частині перерахування на розрахунковий рахунок Позивача грошових коштів від реалізації арештованого майна.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважні представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»у судове засідання не зявились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

В судове засідання, призначене на 09.07.2009, представник Позивача не зявився, однак докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови Позивача від позову або ж відомостей про повну оплату суми, заявленої до стягнення, Відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.04.2008 між Міністерством юстиції України та Відповідачем укладено генеральний договір № 2, відповідно до умов якого Відповідач або його філії зобовязались приймати від органів державної виконавчої служби та реалізовувати арештоване майно, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах та на комісійних умовах.

26.08.2008 між Відділом Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»укладено Договір № 8191048 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі Договір). Предметом вказаного Договору є здійснення сторонами дій, повязаних з виконанням вимог умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 2 від 11.04.2008 з надання послуг по реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів.

Відповідно до п. 1.2 Договору Позивач передає Відповідачу для реалізації арештоване державним виконавцем рухоме майно, а Відповідач здійснює його реалізацію на прилюдних торгах у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 745/4038 (із змінами та доповненнями)

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що на прилюдні торги передається нерухоме майно за наступною характеристикою: майно арештовано при примусовому виконанні виконавчого листа Первомайського районного суду № 2-587 від 06.09.2004 про стягнення з ТОВ «Аромет»на користь ОСОБА_1 21510,60 грн. на реалізацію передано нерухоме майно - нежитлова будівля лазньо-пральний комбінат, загальною площею 356,10 кв.м за адресою: Харківська обл., Первомайський район, с. Правда, вул. Садова, 21, яке належить ТОВ «Агромет». Стягувач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

Листом № 582 від 13.10.2008 Відповідач повідомив Позивача, що 23.09.2008 на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна, яке належить ТОВ «Агромет»згідно з Договором № 8191048 від 26.08.2008 було реалізовано нежитлову будівлю лазньо-прального комбінату, яка розташована за адресою: Харківська обл., Первомайський район, с. Правда, вул. Садова, 21.

З протоколу № 8191048 проведення прилюдних торгів з реалізації майна від 23.09.2008 та аукціонної відомості про реалізацію майна по Договору № 8191048 від 26.08.2008 вбачається, що вказане майно реалізоване за 20050, 00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору кошти, одержані Відповідачем від переможця прилюдних торгів за придбане ним нерухоме майно, за відрахуванням винагороди, вказаної у п. 3.1 цього Договору (14% від суми реалізації арештованого нерухомого майна), перераховуються на відповідний рахунок Позивача у термін (пяти) банківських днів з дня надходження коштів на рахунок Відповідача.

Згідно з наявною в матеріалах справи аукціонною відомістю проведення прилюдних торгів по реалізації майна по Договору № 8191048 від 26.08.2008 сума коштів, які підлягають перерахуванню на рахунок Позивача становить 17243,00 грн.

З долученої до матеріалів справи квитанції № 49 від 07.10.2008 вбачається, що переможцем аукціону ОСОБА_2 було перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача грошові кошти в розмірі 19625,00 грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобовязання, що виникає між субєктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи встановлено, що сума не перерахованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»грошових коштів від реалізації арештованого рухомого майна на користь Відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області становить 17243,00 грн.

Відповідач доказів повного перерахування Позивачу грошових коштів від реалізації арештованого майна до суду не надав.

Таким чином, Відповідачем не дотримано порядку проведення розрахунків, передбачених п. 3.2 Договору.

З урахуванням викладених обставин суд вважає вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 17243,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Пунктом 4.2 Договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 26.08.2008 № 8191048 передбачено, що у разі несвоєчасного перерахування Відповідачем на рахунок Позивача сум від реалізації майна, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір, встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема, в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку

З урахуванням наведеного, за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за Договором про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 26.08.2008 № 8191048 з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 2061,04 грн., розрахована судом в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, в розмірі 12% та визначена судом за шість місяців як те передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п. 43 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»відділи державної виконавчої служби - за позовами, з якими вони звертаються до суду та господарського суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів звільняються від сплати державного мита.

У відповідності до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, повязаного з розглядом господарської справи, для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, обчислюється за нульовою ставкою.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України стягуються з Відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 25635917, рахунок 26004000000292 в ТОВ «Універсальний комерційний банк «Камбіо»м. Київ, МФО 380399, або з іншого виявленого державним виконавцем рахунку) на користь Відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області (64100, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Гагаріна, 2, код 34970983, рахунок № 37319002003069 в ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011) 17243,00 грн., одержаних від реалізації на прилюдних торгах арештованого нерухомого майна, та 2061,04 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, 04050, м. Київ, вул. Глибочинська, 17, корпус 2, код ЄДРПОУ 25635917, рахунок 26004000000292 в ТОВ «Універсальний комерційний банк «Камбіо»м. Київ, МФО 380399, або з іншого виявленого державним виконавцем рахунку) на користь Державного бюджету України 193,04 грн. державного мита та 312,5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 22.07.2009