Постанова № 59813500, 18.08.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року Справа №П/811/1647/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс»

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранекс» звернулося з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000191504 від 04.03.2015 р., яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 172 360,00 грн.;

- №0000201504 від 04.03.2015 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 108 253,00 грн.;

- №000021504 від 04.03.2015 р., яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46 803,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки податкового органу, з огляду на які винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам, цивільному та податковому законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені внаслідок порушень, виявлених під час перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

З огляду на клопотання представника позивача, зважаючи на позицію представника відповідача, на підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 02.08.2016 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.179), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 09.02.2015 р. по 13.02.2015 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі наказу №173 від 06.02.2015 р. та відповідно до направлення №121 від 06.02.2015 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Гранекс» відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту у сумі 172 360,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 108 253,00 грн., відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість, поданої за листопад 2014 р., за результатами якої складено акт №79/11-23-15-04/23692503 від 19.02.2015 р., висновками якого є порушення ТОВ «Гранекс», на думку відповідача:

- п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.3 ст.200, п.201.1, 201.6, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 19 податкової декларації з ПДВ) за листопад 2014 року на суму 172 360,00 грн., завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ) на суму 13 037,00 грн.;

- п.200.1, 200.4, 200.6, 200.14 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року на суму 108 253,00 грн.;

- п.200.1, 200.4, 200.6, 200.14 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2012 року на суму 23 262,00 грн., за липень 2012 року на суму 9 389,00 грн, за серпень 2014 року на суму 1 540,00 грн., за лютий 2013 року на суму 12 612,00 грн. (загальна сума 46 803,00 грн.) та завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ) за лютий 2012 року на суму 7 449,00 грн, за квітень 2012 року на суму 23 262,00 грн, за липень 2012 року на суму 9 389,00 грн, за серпень 2014 року на суму 1 540,00 грн., за лютий 2013 року на суму 12 612,00 грн.

На підставі акта перевірки Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000191504 від 04.03.2015 р., яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 172 360,00 грн. (а.с.27);

- №0000201504 від 04.03.2015 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 108 253,00 грн. (а.с.25);

- №000021504 від 04.03.2015 р., яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46 803,00 грн. (а.с.26);

Як встановлено судом, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом визначено ТОВ «Гранекс» грошові зобовязання внаслідок включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2014 року ПДВ в сумі 185 396,93 грн. за договором оренди з ПАТ «НВП «Радій» №8811022 від 01.01.2011 р., включення до складу податкового кредиту з ПДВ у лютому 2012 року ПДВ у сумі 105 000,00 грн. за договором купівлі-продажу від 26.12.2011 року з ТОВ «Кіровоградський електрометалургійний завод», відсутності декларування ТОВ «Гранекс» сум бюджетного відшкодування за квітень 2012 року в розмірі 23 262,00 грн., за липень 2012 року в розмірі 9 389,00 грн., за серпень 2014 року в розмірі 1 540,00 грн., за лютий 2013 року в розмірі 12 612,00 грн.

За договором оренди №8811022 від 01.01.2011 р. ТОВ «Гранекс» одержало в оренду від НВП «Радій» адміністративне приміщення в корпусі №4 другого поверху площею 125,8 м2 і складське приміщення площею 1400 м2, розташовані за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 29 в м. Кіровограді строком на 3 роки (а.с.42-43).

Факт передачі орендованих приміщень засвідчено актами прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2011 р. (а.с.45, 46).

Додатковою угодою до договору №8811022 від 01.01.2011 р. від 30.12.2013 р. відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України сторони підтвердили, що у випадку відсутності заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії даного Договору, Договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором, тобто до 30.12.2016 р. (а.с.44).

11.11.2014 р. позивачем внесено попередню оплату за оренду приміщення за договором №8811022 від 01.01.2011 р. у сумі 1 112 381,60 грн., у тому числі ПДВ 185 396,93 грн., що підтверджується податковою накладною №7 від 11.11.2014 р. (а.с.52) та банківською випискою (а.с.50-51).

Як встановлено перевіркою та відображено в акті №79/11-23-15-04/23692503 від 19.02.2015 р. станом на 01.01.2014 р. за ТОВ Гранекс» обліковувалася кредиторська заборгованість перед ПАТ «НВП «Радій» з орендної плати за договором оренди №8811022 від 01.01.2011 р. у сумі 18 525,60 грн., а тому оплата проведена позивачем 11.11.2014 р. складалася із суми заборгованості 18 525,60 грн. та суми попередньої оплати 1 112 381,60 грн. (а.с.16, зі зворотного боку, 49).

Податковий орган вказує, що податкова накладна №7 від 11.11.2014 р. складена з порушенням, оскільки у графі 5 «одиниця виміру товару/послуги» вказано послуга, а в графі 6 «кількість (обєм, обсяг)» 1, натомість як сума отриманого авансу з урахуванням кредиторської заборгованості становить 60,7658061 послуги (а.с.16, зі зворотного боку).

З огляду на зміст п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

На підставі п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобовязань.

При цьому у п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено обовязкові реквізити податкової накладної.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що підставою для формування платником податків податкового є належним чином оформлена податкова накладна. Водночас суд враховує, що реквізит «одиниця виміру» не є обовязковим реквізитом податкової накладної відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а тому недоліки в його заповненні не можуть бути розцінені як не належне оформлення податкової накладної та бути підставою для невизнання податкового кредиту.

Також податковий орган вказує на недійсність договору оренди №8811022 від 01.01.2011 р., оскільки він нотаріально на засвідчений.

Так, відповідно до ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Водночас відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зважаючи на презумпцію правомірності правочину встановлену ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Із системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що податковий орган не наділений повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, а тому висновок відповідача в частині визнання правочину нікчемним, який покладено в основу для визначення податкових зобовязань позивачеві, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки зроблений поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Окрім того, за договором купівлі-продажу з розстроченням платежу від 26.12.2011 р. (а.с.62-64), ТОВ «Гранекс» придбало у ТОВ «Кіровоградський електрометалургійний завод» 33/100 частин комплексу за 1 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ 250 000,00 грн., що підтверджується податковими накладними №3 від 29.12.2011 р. (а.с.68), №1 від 19.01.2012 р. (а.с.69), №1 від 03.02.2012 р. (а.с.67).

Оплата здійснена в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями №112 від 29.12.2011 р. (а.с.60), №19 від 19.01.2012 р. (а.с.61) та №24 від 03.02.2012 року (а.с.59).

В акті перевірки №79/11-23-15-04/23692503 від 19.02.2015 р. податковий орган вказує, що датою складання податкової накладної на придбання 33/100 частин комплексу є 26.12.2011 р., тобто дата нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Оскільки ТОВ «Гранекс» із податковою звітністю з податку на додану вартість за лютий 2012 року не подано заяву із скаргою на постачальника у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення порядку її заповнення, якає підставою для включення податку до складу податкового кредиту відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, то позивачем завищено суму податкового кредиту в лютому 2012 року на 105 000,00 грн., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (а.с.15, зі зворотного боку).

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобовязаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у звязку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для зясування достовірності та повноти нарахування ним зобовязань з податку за такою операцією.

Таким чином, заява із скаргою у порядку передбаченому п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України подається за умови відмови продавця у видачі податкової накладної або порушення порядку заповнення податкової накладної чи її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, на час декларування позивачем податкового кредиту за господарською операцією з ТОВ «Кіровоградський електрометалургійний завод», у ТОВ «Гранекс» були податкові накладні, оформлені ТОВ «Кіровоградський електрометалургійний завод», а тому не було правових підстав для подачі з податковою звітність заяви із скаргою у порядку передбаченому п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Натомість оформлення податкових накладних за другою подією не є підставою для не включення сум за такими податковими накладними до складу податкового кредиту та не може розцінюватися як порушення порядку оформлення податкових накладних.

Викладене узгоджується також з висновком експерта №11/1-153 судово-економічної експертизи від 24.05.2016 р., яким встановлено, що документально не підтверджуються висновки акту №79/11-23-15-04/23692503 від 19.02.2015 р. в частині завищення ТОВ «Гранекс» відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 172 360,00 грн. та завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 13 037,00 грн., а також в частині завищення ТОВ «Гранекс» суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 108 253,00 грн. (а.с.132-144).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобовязання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області не доведено правомірності висновків викладених в акті №79/11-23-15-04/23692503 від 19.02.2015 р., які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Гранекс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000191504, №0000201504, №000021504 від 04.03.2015 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі ч.1, п.3 ч.3 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Позивачем у справі понесені витрати з оплати проведення судової експертизи в розмірі 11 890,80 грн. (5 000,00 грн. + 6 890,80 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями №30 від 29.03.2016 р. та №70 від 06.06.2016 р. (а.с.117, 157).

З огляду на ч.5 ст.92 КАС України граничний розмір компенсації витрат, повязаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп.2 п.5 додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 р. №590 витрати повязані з проведенням судової експертизи не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мінюсту.

Наказом Міністерства юстиції України «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2016 році» від 16.02.2016 р. №417/5 установлено, що з урахуванням індексу споживчих цін за 2015 рік нормативна вартість однієї експертогодини у 2016 році становить: експертиза середньої складності 110,10 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №24/05 від 24.05.2016 р. встановлено, що експертом на проведення експертизи витрачено 108 годин (а.с.131).

Таким чином, граничний розмір компенсації витрат, повязаних з проведенням судової експертизи становить 11 890,80 грн. (110,10 грн. х 108 год.).

Окрім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. (а.с.2).

З огляду на викладене, підлягають присудженню ТОВ «Гранекс» за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області документально підтверджені судові витрати понесені позивачем у розмірі 12 378,00 грн., у тому числі судовий збір 487,20 грн. та витрати з оплати проведення судової експертизи 11 890,80 грн.

Керуючись ст.ст.86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000191504 від 04 березня 2015 року, винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранекс» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 172 360,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000201504 від 04 березня 2015 року, винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранекс» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 108 253,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000021504 від 04 березня 2015 року, винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранекс» збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46 803,00 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранекс», код ЄДРПОУ 23692503 (25009, м. Кіровоград. вул. Героїв Сталінграда, 29) судовий збір у розмірі 12 378,00 грн. (дванадцять тисяч триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуОСОБА_1