Постанова № 59813498, 18.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3035/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування припису від 27.05.2016 року, постанови по справі про адміністративне правопорушення № 412 від 06.06.2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (надалі по тексту відповідач або Департамент ДАБІ в Одеській області), в якому, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: - визнати неправомірним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.05.2016 року та визнати протиправною та скасувати постанову № 412 по справі про адміністративне правопорушення від 06.06.2016 року, які були складені головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог, позивач в цілому зазначила, що перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, проведена у порушення вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, що є підставою для визнання протиправним та скасування припису та постанови про адміністративне правопорушення, оскільки відповідачем фактично жодних перевірок не проводилось, всі матеріали складались в приміщенні відповідача, без виходу на об'єкт, позивач жодним чином не була попереджена про проведення позапланової перевірки та не була присутньою на ній, що позбавляло її можливості ознайомлюватись зі змістом документів, надавати свої пояснення тощо. Матеріали перевірки надіслані на адресу ОСОБА_1 із значним запізненням.

Представник позивача у судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, не заперечував відносно розгляду справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання зявився, відносно задоволення позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях на позов, відносно розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Випасненської сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області № 211-ХХ IV від 23 грудня 2003 року ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку технічної документації по передачі земельної ділянки площею 0,66 га по вул. Абрикосова,47 у селі Випасне Білгород-Дністровського району Одеській області, утому разі для обслуговування житлового будинку і споруд 0,15 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,51 га. (а.с. 13).

17 лютого 2004 року головним архітектором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області позивачу був виданий будівельний паспорт за реєстраційним номером 6 (а.с. 14-17).

Рішенням Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеській області № 38 від 11.03.2004 року ОСОБА_1 надано згоду на будівництво житлового будинку та господарських споруд в селі Випасне Білгород-Дністровського району Одеській області (а.с. 18).

15 березня 2004 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю по Білгород-Дністровському району Одеській області ОСОБА_1 видано Дозвіл на виконання будівельних робіт №9 на будівництво житлового будинку по вул. Абрикосова,47 в селі Випасне Білгород-Дністровського району (а.с. 19).

26 листопаду 2004 року ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №086450, згідно якого вона євласником земельної ділянки площею 0,1500 га. у межах згідно з планом для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по вул. Абрикосова,47 в селі Випасне Білгород-Дністровського району Одеській області, та який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01026151500066 (а.с. 20).

Після закінчення будівництва житлового будинку, позивачем 26 квітня 2016 року через Центр надання адміністративних послуг Білгород-Дністровської міської ради було подано до Департаменту ДАБІ в Одеській області декларацію про готовність до експлуатації обєкта будівництва по вул. Абрикосова,47, у селі Випасне Білгород-Дністровського району Одеській області (а.с. 21-23).

Судом встановлено, що зазначена декларація Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстрована не була. Листом від 17 травня 2016 року за вих. № 05/1-8378 заступником директора Департаменту повернуто зазначену Декларацію у звязку із тим, що вона оформлена із порушенням встановлених вимог, для усунення виявлених недоліків та належного оформлення. Лист про відмову у реєстрації декларації був отриманий позивачем 14 червня 2016 року через Центр надання адміністративних послуг у місті Білгород-Дністровському (а.с. 31).

При цьому, 27 травня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектурно та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2015 року № 976 щодо перевірки достовірності даних наведених в декларації про готовність обєкта до експлуатації: будівництво житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: Одеська область, р-н Білгород-Дністровський, с. Випасне, вул. Абрикосова, 47, поданої до Департаменту від 29.04.2016 року вхід. № 3638/16 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1, а саме обєкта будівництва: будівництво житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: Одеська область, р-н Білгород-Дністровський, с. Випасне, вул. Абрикосова, 47.

За результатами проведеної перевірки вищезазначеною посадовою особою відповідача було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил від 27.05.2016 року, яким встановлено, що закінчене будівництво житлового будинку та експлуатація будинку гр. ОСОБА_1, без зареєстрованої декларації про готовність обєкта до експлуатації, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме експлуатація закінчених будівництвом обєктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється (а.с. 29).

Також 27.05.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектурно та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, яким виявлено аналогічні, що й у акті перевірки порушення, відповідальність за які передбачена ч. 12 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.25).

Розгляд справи про адміністративне правопорушення (згідно інформації, що міститься у протоколі від 27.05.2016 року) призначено на 06.06.2016 року о 11:00 годині в приміщенні Департаменту ДАБІ в Одеській області.

За результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектурно та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 27.05.2016 року відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, видано ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 27.06.2016 року (а.с. 27-28).

06 червня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектурно та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 за результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: акту перевірки від 27.05.2016 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 27.05.2016 року, припису від 27.05.2016 року винесено постанову № 412 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 12 ст. 96 КУаАП та накладено штраф у сумі 8500 грн. (а.с. 33).

Не погодившись із зазначеними приписом та постановою, вважаючи дії відповідача щодо їх винесення протиправними, позивач звернулася до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд, керуючись законодавством у сфері містобудівної діяльності, частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Одеський окружний адміністративний суд досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність спірних припису та постанови чинному законодавству.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених субєктивних прав юридичних осіб, адміністративний суд виходить з того, що він не уповноважений вирішувати питання про скасування актів перевірки, складених субєктом владних повноважень, але при вирішенні спору про оскарження рішень субєкта владних повноважень суд повинен зясувати усі обставини по справі, зокрема, підстави та порядок проведення перевірок, дослідити вчинені відповідачем дії та їх відповідність закону, перевірити порядок прийняття актів, та винесених на підставі них рішень, тощо. Згідно вимог ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та ст. 9 КАС України, якою передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України.

Департамент ДАБІ в Одеській області - територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року № 150 та діє на підставі Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, затвердженого наказом № 230 від 01.10.2014 року на території Одеської області.

Таким чином, Департамент ДАБІ в Одеській області наділений відповідними повноваженнями щодо здійснення державного-архітектурно будівельного контролю в межах Одеської області.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду(контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з ст. 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Як встановлено ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553) закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до п. 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України № 877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Згідно з ч. 1 ст.7 Закону України №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України № 877 на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно ч. 5 ст. 7 Закону України №877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Статтею 10 Закону України № 877 передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Пунктом 11 ст. 4 Закону України № 877 встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно до п. п. 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З вищевикладеного вбачається, що Департамент ДАБІ в Одеській області при здійсненні перевірки повинна дотримуватись відповідного порядку здійснення цієї перевірки.

Так, судом достовірно встановлено, що в порушення вищезазначених вимог законодавства, позивач участь у нібито проведеної відповідачем перевірки не приймала, про що, зокрема, свідчить факт отримання позивачем 13.06.2016 року поштою поштового відправлення від відповідача, в якому містилися акт перевірки від 27.05.2016 року, припис про усунення порушення від 27.05.2016 року, протокол про адміністративне правопорушення від 27.05.2016 року, що підтверджується супровідним листом та копією конверта (а.с. 24, 30).

Наказ ДАБІ України від 08.09.2015 року № 976 про проведення позапланової перевірки позивача представником відповідача суду не надано, направлення на проведення перевірки ОСОБА_1 не пред'являлося. Копія направлення на перевірку до суду також не надано відповідачем.

Крім того, з акту перевірки, отриманого позивачем 13 червня 2016 року, вбачається, що у графі, яка передбачає наявність відомостей про дату отримання направлення на перевірку та номер направлення, дані відомості відсутні.

Також як зазначено в акті та вбачається з припису та протоколу, перевірка проводилась у присутності позивача та остання відмовилась отримувати документи які були складені за наслідками проведення такої перевірки, що як встановлено судом, не відповідає дійсності, оскільки судом встановлено, що перевірка фактично проведена не була, про що також свідчить той факт, що усі відомості (персональні дані, дані щодо підстави набуття права власності та інше) викладені в акті, а також зміст нібито встановлених порушень оформлені компютерним набором тексту та усі зазначені документи розпечатані на принтері. Дані обставини свідчать про те, що місце складання вказаних документів також не відповідає дійсності, оскільки із встановлених обставин слідує, що інспектор приїхав в с. Випасне вже заздалегідь готовими актом перевірки, приписом та протоколом про адміністративне правопорушення.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, в ньому не має даних про місце складення, так як зазначено лише, що місцем складення є Одеська область, але не село Випасне, Білгород-Дністровського району Одеській області.

До акту також не додані матеріали, які б підтверджували факт експлуатації позивачем новозбудованого будинку.

Аналогічні порушення допущені інспектором і при оформлені припису на імя позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в порушення вимог п. 11 ст. 4 Закону України № 877, п. 9 Порядку № 533 відповідачем фактично перевірка не проводилось, всі матеріали за результатами перевірки складені без виходу на об'єкт, ОСОБА_1 не була повідомлена про проведення позапланової перевірки 27.05.2016 р. та не була присутньою під час нібито її проведення, що позбавило її можливості ознайомлюватись зі змістом складених документів, надавати свої пояснення, заперечення, тощо. Матеріали, складені за результатом перевірки надіслані на адресу ОСОБА_1 зі значним запізненням, що у подальшому позбавило її можливості бути присутньою при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Також як вбачається з протоколу від 27.05.2016 року, який складено головним інспектором Каширіним Д.Ю., у ньому не зазначено про роз'яснення позивачу її прав та обов'язків та вручення копії протоколу. Відповідачем не надано жодних доказів присутності позивача при складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1

Крім того, у протоколі: не зазначено місце його складання, а зазначено лише, що він складений в Одеській області; не вірно зазначено рік народження позивача; зазначено місце проживання позивача у с. Випасне, по вул. Абрикосовій, 47, проте позивач зареєстрована у м. Білгород-Дністровському.

Наведені у протоколі дані щодо експлуатації позивачем новозбудованого будинку не підтверджуються жодними доказами, зокрема, до протоколу не додано жодних відео чи фотоматеріалів, які свідчили про експлуатацію позивачем зазначеного будинку.

Таким чином не роз'яснивши позивачу її прав та обов'язків, не надавши можливість подати свої пояснення та не надавши копію протоколу, відповідачем було грубо порушено права особи, які передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 12, п. 13 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час його здійснення, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, подавати свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки.

Крім того п.п. 16-20 Порядку № 533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишаєтьсяв органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Однак, як вже зазначалося вище, всупереч вимогам закону, право позивача бути присутньою під час проведення перевірки та на час розгляду складених документів, Департаментом ДАБІ в Одеській області забезпечено не було, чим грубо порушено вимоги вищезазначеного законодавства, а відомості у вказаних документах про нібито те, що ОСОБА_1 відмовилась від підписання акту, протоколу та припису не відповідають дійсності.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно із ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

З вищевикладеного аналізу нормативно-правових актів вбачається, що результати проведення перевірки мають бути доведеними до відома суб'єкта містобудування, про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суб'єкт містобудування має бути належним чином повідомлений, прийняте рішення має бути доведеним до відома суб'єкта містобудування з роз'ясненням строків та порядку його оскарження.

З огляду на викладене вище, необхідно наголосити на тому, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не було дотримано вимог чинного законодавства, що призвело до грубого порушення передбачених чинним законодавством України прав та інтересів позивача.

Так, як встановлено судом, 27.05.2016 року (тобто того ж дня коли був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил), головним інспектором Департаменту ДАБІ в Одеській області - Каширіним Д.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення в якому повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11:00 год. 06 червня 2016 року у приміщенні Департаменту ДАБІ в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83 (11 поверх, каб. № 1124А).

Того ж дня, а саме 27.05.2016 року було складено і припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким було зобов'язано позивача усунути порушення містобудівного законодавства України у тридцяти денний термін в строк до 27.06.2016 року. Вказані вище документи (акт, припис, протокол), як в них зазначено складені в Одеській області 27.05.2016 року.

Суд зазначає, що головний інспектор Каширін Д.Ю. взагалі не наділений повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладення відповідних стягнень, оскільки згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Також суд звертає увагу на те, що підставою для проведення позапланової перевірки, серед іншого, може бути необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом 3-х місяців з дня її подання.

Враховуючи, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації була подана позивачем 26 квітня 2016 року та фактично повернута відповідачем 17 травня 2016 року, хоча позивач отримала відповідь лише 13 червня 2016 року, вказаний факт унеможливлює проведення відповідачем 27 травня 2016 року перевірки достовірності наведених у ній даних, оскільки з викладеного слідує, що перевірка проведена після повернення декларації.

Таким чином, з огляду на те що, вищезазначені неправомірні дії відповідача при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1, складені та оформленні акту перевірки від 27.05.2016 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 27.05.2016 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.05.2016 року, постанови № 412 по справі про адміністративне правопорушення від 06.06.2016 року, порушили права позивача та мають певні юридичні наслідки для неї у вигляді накладення адміністративного стягнення, суд дійшов висновку, що оскаржувані припис та постанова є необґрунтованими та такими, що винесені без урахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, з порушенням норм процесуального та матеріального права, а отже підлягають скасуванню.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставами для прийняття спірних актів індивідуальної дії покладено на Департамент ДАБІ в Одеській області.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним рішень.

У відповідності із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, зясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку всім наданим сторонами на час розгляду справи доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_2 про визнання неправомірними та скасування припису від 27.05.2016 року, постанови по справі про адміністративне правопорушення № 412 від 06.06.2016 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів в правил від 27 травня 2016 року, виданий ОСОБА_1.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 412 від 06.06.2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (адреса: 67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Островського, 60) сплачений судовий збір у загальному розмірі 1653 грн. 60 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов