Ухвала суду № 59813347, 17.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 року м. Київ К/800/40736/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника позивача Підопригора В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Колос-2012»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 року

у справі № П/811/212/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Колос-2012» (далі - позивач, ТОВ «Золотий Колос-2012»)

до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, Долинська ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Золотий Колос-2012» звернулось у січні 2015 року до суду з позовом до Долинської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2014 року № 0002602200.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 року, адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002602200 від 01.12.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 333 400,00 гривень, у тому числі за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 333 400,00 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а решту рішення залишити в силі, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судами обставин, що мають значення для справи.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду першої інстанції про часткове задоволення позову та суду апеляційної інстанції, також звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 року про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2014 року № 0002602200 про збільшення грошового зобов'язання в сумі 750 150,00 гривень.

Щодо касаційної скарги позивача, то колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги Долинської ОДПІ в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002602200 від 01.12.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 333 400,00 гривень, у тому числі за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 333 400,00 гривень. В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року переглянута не була, оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 року апеляційна скарга ТОВ «Золотий Колос-2012» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року була повернута позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

У зв'язку з зазначеним касаційне провадження з перегляду постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Колос-2012» підлягає закриттю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги згідно положень частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником та з 01.04.2014 року зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства податком на додану вартість.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності перебування на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства податком на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складено акт № 4/11-11-22-00/38146955 від 20.10.2014 року, яким встановлено порушення позивачем вимог: п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.3 ст. 199, п. 209.1, п. 209.6, п. 209.11, п. 209.15.2 ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість по загальній декларації всього в сумі 333 400,00 гривень, у тому числі за червень 2014 року в сумі 333 400,00 гривень; п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість по скороченій декларації всього в сумі 333 400,00 гривень, у тому числі за червень 2014 року в сумі 333 400,00 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем 01.12.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002602200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 750 150,00 гривень, з яких 333 400,00 гривень за основним платежем та 416 750,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002602200 від 01.12.2014 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 333 400,00 гривень, виходили з того, що в ході розгляду справи не встановлено, а представником відповідача суду не надано доказів того, що ТОВ «Золотий Колос-2012», як платником податків, було порушено вимоги п. 123.2 ст. 123 ПК України, а саме те, що ним взагалі використано кошти у сумі 333 400,00 гривень не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям отримання (застосування) податкової пільги.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0002602200 від 01.12.2014 року позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в загальній сумі 416 750,00 гривень, з яких: в сумі 83 350,00 гривень на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України та в сумі 333 400,00 гривень на підставі п.123.2 ст.123 ПК України.

Відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПК України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

В частині задоволених позовних вимог, судами попередніх інстанцій рішення обґрунтовані тим, що позивачем не спростовано ту обставину, що ТОВ «Золотий Колос-2012» у травні 2014 року перевищено встановлений п. 209.6 ст. 209 ПК України 25 відсотковий розмір питомої ваги сукупної поставки протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів несільськогосподарських товарів в загальному обсягу всіх поставлених товарів (послуг).

Судами зазначено, що було встановлено, що при здачі податкової декларації з ПДВ (скороченої) за травень 2014 року № 9035152605 від 19.06.2014 року ТОВ «Золотий Колос-2012» не подано додаток № 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДС9)».

У зв'язку з чим, суди дійшли висновку, що починаючи з травня 2014 року ТОВ «Золотий Колос-2012» є платником податку на додану вартість на загальних підставах, а відтак позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2014 року на суму 333 400,00 гривень, але суди вірно зазначили, що це не є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 123.2 ст. 123 ПК України, якщо не встановлено використання цих коштів не за призначенням.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що матеріалами перевірки не було встановлено використання цих коштів не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям отримання (застосування) податкової пільги.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафної санкції в сумі 334 400,00 гривень, оскільки в ході розгляду справи не встановлено, а представником відповідача суду не надано доказів того, що ТОВ «Золотий Колос-2012», як платником податків, було порушено вимоги п. 123.2 ст. 123 ПК України, а саме те, що ним взагалі використано кошти у сумі 333 400,00 гривень не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям отримання (застосування) податкової пільги.

За таких обставин, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій, якими визнано неправомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині, узгоджуються з вимогами законодавства. Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 210-231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Колос-2012» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 року у справі № П/811/212/15.

Касаційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015 року у справі № П/811/212/15 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. БухтіяроваСудді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) І.В. Приходько