Ухвала суду № 59813242, 11.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року м. Київ К/800/24760/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" звернулось до суду з позовом до Київської митниці Міндоходів про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.10.2014 №125130005/2014/00156 та рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження поданими позивачем документами заявленої митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування, що призвело до заподіяння позивачеві збитків у вигляді надмірно сплачених митних платежів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, визнано протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.10.2014 №125130005/2014/00156, видану Київською митницею Міндоходів; визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2.

У поданій касаційній скарзі Київська митниця Державної фіскальної служби, яка є правонаступником Київської митниці Міндоходів, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.10.2013 між компанією Guizhou Tyre I/E Co., Ltd. (продавець) та ТОВ "Дельта-2010" (покупець) укладено контракт №GT-DE/2013-1016, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує шини, камери, обвідні смужки, ущільнювальні кільця (товар) на умовах поставки FOB або CFR, або CIF, або CIP, або DAP, відповідно до Incoterms 2000, згідно з інвойсами, які є невід'ємною частиною даного контракту.

З метою митного оформлення товару, ввезеного позивачем на виконання контракту від 16.10.2013 №GT-DE/2013-1016, товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" відповідачу подано митну декларацію від 23.09.2014 №125130005.2014.547347, згідно з якою митну вартість імпортованого товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем митному органу подано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 125/2012/0001072 від 17.03.2014; міжнародну СMR №070 від 22.09.2014; міжнародну СMR №767 від 22.09.2014; коносамент SHASEA090157 від 19.08.2014; платіжне доручення в іноземній валюті №347 від 28.08.2014; лист-підтвердження вартості перевезення товару (транспортні витрати) від 10.09.2014; прайс-лист виробника від 04.08.2014; інвойс (фактура) №14080683001 від 19.08.2014; пакувальний лист №14080683001 від 19.08.2014; контракт (зовнішньоекономічний договір) №GT-DE/2013-1016 від 16.10.2013; сертифікат відповідності UA1.009.0013492-14 від 03.03.2014; інформацію про радіологічний контроль товару 2761 від 19.08.2014; сертифікат про походження ССРІТ 141151736 14С5200А0028/00 від 19.08.2014; митну декларацію країни відправлення 530420140045608683 від 20.08.2014, завірена радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП).

У зв'язку з виникненням у органу доходів і зборів сумніву щодо достовірності заявленої позивачем митної вартості, Київською митницею Міндоходів від позивача витребувано додаткові документи, а саме: договір та рахунок на здійснення транспортування вантажу, документи, що стосуються страхування вантажу, прайс-лист виробника, висновки експертних організацій щодо вартості товару, бухгалтерська документація щодо попередніх поставок ідентичного товару.

Позивачем на вимогу відповідача, яка відображена в електронному повідомленні від 25.09.2014, надано договір на транспортно-експедиційні послуги №1911-13 від 19.11.2013, рахунок на транспортні послуги №931 від 26.09.2014, страховку від 15.08.2014 №20203252010014001123, прайс-лист виробника, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП "Украпромзовнішекспертиза" №3339 від 25.09.2014 та видаткові накладні.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2, яким скориговано митну вартість імпортованого товару - шин пневматичних гумових нових для вантажних автомобілів, тип протектору - універсальний, всесезонний, з індексом навантаження більш як 121: безкамерні: 295/80 R22.5-18 GL296А TL ADVANCE, індекс навантаження, індекс швидкості L(120 км/год) - 24 шт.; 295/80 R22.5-18 GL267D TL ADVANCE, індекс навантаження, індекс швидкості М(130км/год) - 45шт.; 315/80 R22.5-18 GL267D TL ADVANCE, індекс навантаження 154/150, індекс швидкості М(130км/год) - 20 шт.; 315/80 R22.5-18 GL296А TL ADVANCE, індекс навантаження 154/150, індекс швидкості М(130км/год) - 33 шт.; 385/65 R22.5-18 GL286Т TL ADVANCE, індекс навантаження 158, індекс швидкості L(120км/год) - 96 шт., торгівельної марки: ADVANCE, виробник: Guizhou Type Corporation, країна виробництва:CN, за шостим резервним методом на рівні 210,1313 доларів США за одиницю товару.

Також відповідачем сформовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою позивачем митною вартістю від 02.10.2014 №125130005/2014/00156, згідно з якою в якості умов, що забезпечують пропуск товарів через митний кордон, вказано на необхідність подання нової митної декларації , заповненої з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2.

Вказуючи на протиправність рішення про коригування митної вартості від 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.10.2014 №125130005/2014/00156, товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та винесеної на підставі нього картки відмови як таких, що прийнято за відсутністю факту доведення з боку органу доходів і зборів наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що мають значення для визначення митної вартості, а також за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, вважаючи при цьому зазначити наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що необхідність витребування від декларанта додаткових документів, згідно із запереченнями відповідача, обґрунтована наявністю у поданих документах неповних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: наданий позивачем експертний висновок не враховує наліз цін виробників аналогічної продукції на ринку, не враховано всі витрати до кордону України відповідно до рахунку на перевезення.

Колегія суддів вказує на необґрунтованість посилання органу доходів і зборів як на підставу для витребування додаткових документів на наявність розбіжностей, неточностей або ж неповноти відомостей в експертному висновку, оскільки експертний висновок не є документом, який надається декларантом на підтвердження митної вартості товару відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, у той час як право витребувати від декларанта додаткові документи виникає у органу доходів і зборів саме у зв'язку з наявністю розбіжностей, неповноти відомостей, ознак підробки тощо у документах, зазначених саме у частині другій статті 53.

У той же час, виходячи з умов, на яких здійснювалась поставка, - FOB (Інкотермс 2010), колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції органу доходів і зборів щодо необхідності підтвердження декларантом витрат, понесених до кордону України.

Так, за змістом частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Тобто, зазначені витрати додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, якщо вони до такої ціни не включалися.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FOB "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Умови поставки FOB "Франко-борт" на покупця покладають зобов'язання за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження. Зобов'язань покупця з укладення договору страхування умови FOB не передбачають.

Таким чином, умови поставки FOB "франко-борт" передбачають понесення позивачем як покупцем таких витрат, які не включаються первинно до ціни товару та які пов'язані із транспортуванням товару до кордону України.

За вказаних обставин, у випадку відсутності у первинно наданих позивачем документах відомостей, що підтверджують числові значення вказаних складових митної вартості, вимога органу доходів і зборів про надання додаткових документів є облгрунтвоаною.

Так, відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем на вимогу органу доходів і зборів, яка відображена в електронному повідомленні від 25.09.2014, надано договір на транспортно-експедиційні послуги №1911-13 від 19.11.2013, рахунок на транспортні послуги №931 від 26.09.2014, страховку від 15.08.2014 №20203252010014001123, прайс-лист виробника, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП "Украпромзовнішекспертиза" №3339 від 25.09.2014 та видаткові накладні.

У той же час, органом доходів і зборів ані у запереченнях, наявних у матеріалах справи, ані у рішення про коригування митної вартості товару не обґрунтовано неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору на підставі документів, у тому числі, додатково наданих позивачем. Так, органом доходів і зборів не зазначено, які саме складові митної вартості товару не підтвердив позивач, у тому числі, шляхом надання додаткових документів на запит органу доходів і зборів.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що органом доходів і зборів під час судового розгляду справи не спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не обґрунтовано, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом є неповними та/або недостовірними, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності картки відмови від 02.10.2014 №125130005/2014/00156 та рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: