Постанова № 59812883, 15.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 р. Справа № 818/7/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі № 818/7/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Ім. Чапаєва"

до Глухівського управління Державної казначейської служби України , Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про стягнення заборгованості державного бюджету з відшкодування податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ім. Чапаєва", звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідачів, Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, Глухівського управління Державної казначейської служби України у Сумській області, та просив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 311239грн., заявлену до бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку та пеню в сумі 8766грн.41коп., а всього 320005грн.41коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі №818/7/16 вимоги позивача були задоволені.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чапаєва" (41436, Сумська область, Глухівський район, с. Слоут, вул. Леніна, буд.22, ідентифікаційний код 30822068, р/р №26008273257 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Київ, МФО 380805) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 311239грн. (триста одинадцять тисяч двісті тридцять дев'ять грн.), заявлені до бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку та пеню в сумі 8766,41грн. (вісім тисяч сімсот шістдесят шість грн. сорок одна коп.), а всього 320005,41грн. (триста двадцять тисяч п'ять грн.) сорок одна коп.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі №818/7/16 відповідач, Шосткінська об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Сумській області, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представника позивача колегія суддів встановила, що ТОВ АФ "ім. Чапаєва" було подано до Глухівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість (вх. № 9078345341 від 20.01.2015р.) за грудень 2014 року. З урахуванням уточнюючого розрахунку (вх.№9026371457 від 28.02.2015р.) товариством було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ у сумі 312194,00 грн., що виникло в листопаді 2014 року після експорту кукурудзи власного виробництва (а.с.19-77).

Керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Глухівської ОДПІ від 26.05.2015 року №185 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ "Агрофірма ім. Чапаєва" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року, за результатами якої складений акт від 10.06.2015 р. №396/18-04-15/30822068 (а.с.78-99).

На підставі акту Глухівською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015р. №0001221500 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 312194грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 78048грн.50коп. (а.с.100), яке в подальшому було визнано протиправним та скасовано постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2015р. у справі №818/2330/15 за адміністративним позовом ТОВ АФ "Ім. Чапаєва", залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015р. (а.с.101-106).

12.11.2015р. позивач звернувся до начальника Глухівської ОДПІ із листом щодо подання висновку про бюджетне відшкодування ПДВ до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства (а.с.107).

Листом від 16.11.2015р. №4928/10/18-04-15 відповідач 1 повідомив позивача про те, що копія ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду у справі №818/2330/15 від 27.10.2015р. надійшла до Глухівської ОДПІ 06.11.2015р.; на підставі п.200.12, п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України та наказу ДПС України від 06.11.2012р. №991 "Про організацію роботи із проведення бюджетного відшкодування ПДВ" 13.11.2015р. відділом оподаткування юридичних осіб була надана зведена інформація про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ грошовими коштами по ТОВ АФ "Ім. Чапаєва"; після отримання узагальнених матеріалів з ГУ ДФС у Сумській області, контролюючий орган має право підтвердити суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування підприємством, сформувати та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (а.с.108).

Станом на 10.02.2016р. позивачу відшкодовано 30.12.2015р. ПДВ в сумі 955грн., внаслідок чого залишок заборгованості складає 311239грн.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 200.7 встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктами 200.11 200.12, 200.13, 200.14 за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України).

Проте, на момент пред'явлення позову до суду та на час розгляду справи судом першої інстанції, в порушення вимог п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, відповідачем не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, сума ПДВ не відшкодована.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Тому не відшкодоване ПДВ в сумі 311239грн. є заборгованістю державного бюджету перед ТОВ АФ "Ім. Чапаєва".

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказів наявності законних підстав, з яких Глухівська ОДПІ не було складено та подано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування сум ПДВ по ТОВ АФ "Ім. Чапаєва" у встановлені Податковим кодексом України строки, відповідачем надано не було.

Доводи представника Глухівської ОДПІ про неможливість скласти та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування сум ПДВ без отримання від ГУ ДФС у Сумській області узагальненої інформації щодо обсягів відшкодування ПДВ, на думку суду першої інстанції, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам Податкового кодексу України, ст.200 якого чітко передбачено порядок визначення сум, які підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків.

Зокрема, Наказом Державної податкової служби України від 06.11.2012 року № 991 "Про організацію роботи із проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість" визначено порядок складання Інформації про можливі обсяги відшкодування ПДВ коштами суб'єктам господарювання, які мають право на бюджетне відшкодування, за податковими деклараціями, наданими в умовах дії Закону України "Про податок на додану вартість" Податкового кодексу України (Додаток 2).

Згідно із вказаним порядком структурний підрозділ ДПС України, який здійснює контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ, отримує від відповідних структурних підрозділів пропозиції для зведення узагальнених матеріалів щодо відшкодування ПДВ, які надсилаються регіональним ДПС, якими формуються узагальнені інформації, які підписуються Головою ДПС України та надаються до ДКС України з одночасним направленням до регіональних ДПС. Представник відповідача 1 зауважив, що висновку подано не було внаслідок не отримання узагальнених матеріалів з ГУ ДФС у Сумській області щодо можливості такого відшкодування.

Суд першої інстанції зазначив, що вищезазначений Наказ є актом відомчої дії, носить внутрішній характер, є ненормативним актом, який має нижчу юридичну силу порівняно з Податковим кодексом України, прямою нормою якого, а саме п. 200.15 ст. 200 ПК України передбачено обов'язок контролюючого органу протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Таким чином, застосовується нормативний акт, який має вищу юридичну силу, а саме Податковий кодекс України.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З викладеного слідує, що Глухівська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області не виконала вимоги законодавства та не подала у п'ятиденний строк після отримання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду у справі №818/2330/15 від 27.10.2015р. до Глухівського управління ДКСУ у Сумській області висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню товариству з бюджету, чим порушила права позивача, внаслідок чого позовні вимоги ТОВ АФ "Ім. Чапаєва" про стягнення суми бюджетного відшкодування в розмірі 311239грн. підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з не поверненням товариству суми бюджетного відшкодування, позивач звернувся з вимогою про стягнення пені на рівні 120% облікової ставки НБУ.

Враховуючи положення п.200.23 ст.200 ПК України, ТОВ АФ "Ім. Чапаєва" на суму бюджетної заборгованості з ПДВ донарахувало пеню з дати виникнення заборгованості до 29.12.2015р. включно.

Сума пені на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період прострочення з 21.11.2015р. до 29.12.2015р. складає 8766грн.41коп.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 311239грн., заявлену до бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку, та пеню в сумі 8766грн.41коп., а всього 320005грн.41коп.

На думку суду першої інстанції вимога про стягнення спірної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в разі її задоволення судом, повністю відновлює порушене право позивача, з метою захисту якого подано цей позов.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими у повному обсязі з наступних підстав.

Бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року N 39 (далі - Порядок взаємодії), на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей Порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.

Слід зазначити, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державної казначейської служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Порядок взаємодії не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.

Таким чином оскільки в силу вимог абзацу другого пункту 200.15 статті 200 ПК після закінчення процедури судового оскарження результатів перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та у зв'язку із тим, що рішеннями судів, які набрали законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, то у податкового органу не було підстав для ненадання (відкликання) з органу державної казначейської служби висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Така ж правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України, Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду від 12.07.2016 № 21-794а16, 826/2184/15 Про визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення бюджетного відшкодування та стягнення коштів.

У зв'язку з не поверненням товариству своєчасно суми бюджетного відшкодування, позивач звернувся з вимогою про стягнення пені на рівні 120% облікової ставки НБУ.

Колегія суддів вважає, що враховуючи положення п.200.23 ст.200 ПК України, ТОВ АФ "Ім. Чапаєва" правомірно на суму бюджетної заборгованості з ПДВ донарахувало пеню з дати виникнення заборгованості.

Сума пені на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період прострочення з 21.11.2015р. до 29.12.2015р. складає 8766грн.41коп. і висновки суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ з прийняттям нової постанови та зобов'язання відповідача надати висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі №818/7/16 прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Що стосується вирішення питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи при подачі апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянтом сплачено судовий збір в розмірі -5 295,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 437 від 20.05.2016 року, наявним в матеріалах справи (а.с. 214).

У відповідності до ч. 1 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, враховуючи вище наведені положення та вирішуючи питання про судові витрати, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнути на користь Шостківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань відшкодування судових витрат за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 5 150,77 грн.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі №818/7/16 скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чапаєва" (41436, Сумська область, Глухівський район, с. Слоут, вул. Леніна, буд.22, ідентифікаційний код 30822068, р/р №26008273257 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Київ, МФО 380805) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у сумі 311239грн. (триста одинадцять тисяч двісті тридцять дев'ять грн.), заявлені до бюджетного відшкодування у декларації за грудень 2014 року.

Прийняти нову постанову, якою зобов'язати Шосткінську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Сумській області прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та подати його до Глухівського управління Державної казначейської служби України у Сумській області.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі №818/7/16 залишити без змін.

Стягнути на користь Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань відшкодування судових витрат за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в розмірі 5 150,77 грн. (п'ять тисяч сто п'ятдесят).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.08.2016 р.