Постанова № 59812719, 16.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/7008/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Осавуляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб: ТОВ "Кей-Колект", Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (правонаступник - Юридичний департамент Одеської міської ради) про визнання протиправним та скасування рішення, здійснення певних дій -,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточнень) до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М., Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб: ТОВ " Кей-Колект ", Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (правонаступник - Юридичний департамент Одеської міської ради) про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №23336380 від 01 серпня 2015 року, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №10644016 про реєстрацію права власності, скасування постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 41166935 від 19 грудня 2013 року (номер запису про обтяження 3984120), постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 36859540 від 27 червня 2013 року (номер запису про обтяження 1452077), постанову про відкриття виконавчого провадження В-14/332 ВП №24145547 від 03 лютого 2011 року (реєстраційний номер обтяження 10792600), постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №ВП 34718485 В-25/844 від 12 жовтня 2012 року (номер запису про обтяження 13112596).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б.М. в порушення норм діючого законодавства прийнято рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, в результаті чого неправомірно здійснено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №10644016 про реєстрацію права власності, прийнято постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 41166935 від 19 грудня 2013 року (номер запису про обтяження 3984120), про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 36859540 від 27 червня 2013 року (номер запису про обтяження 1452077), про відкриття виконавчого провадження В-14/332 ВП №24145547 від 03 лютого 2011 року (реєстраційний номер обтяження 10792600), про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №ВП 34718485 В-25/844 від 12 жовтня 2012 року (номер запису про обтяження 13112596).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року адміністративний позов задоволений.

В апеляційній скарзі приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив обставини справи, невірно витлумачив норми права, здійснив неправомірну правову класифікацію спору, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права і ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М., перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

04 лютого 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №11292852000.

Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором, між акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) укладено Іпотечний договір б/н від 04 лютого 2008 року, зареєстрованого в реєстрі під № 264 в силу якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне їй на праві власності майно: квартиру під АДРЕСА_1 /т.1 а.с.41-45/

13 лютого 2012 року ПАТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ "Кей-Колект", відповідно до Договору факторингу № 2 свої права вимоги за зобов'язаннями Відповідача по кредитному договору № 11333360000 від 15 квітня 2008 року.

13 лютого 2012 року, відповідно до Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, змінений іпотекодержатель по вищевказаному іпотечному договору.

ТОВ "Кей-Колект" звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. із заявою з реєстраційним номером: про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 4947261, позивачу стало відомо, що 09 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), від, індексний номер 23336380, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ "Кей-Колект".

Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що дії нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України, є протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №1952- IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації, відповідно до ч.4ст.15 Закону №1952-IV, підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав (ч.1 ст.3 вказаного Закону).

Згідно до вказаного Закону - державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Згідно положень ст.7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси під час вчинення нотаріальних дій повинні дотримуватися Законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 передбачено, що нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно або на об'єкт незавершеного будівництва виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.

При цьому, відповідно до абз. 7 п. 2 вказаного Порядку нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього (абз. 8 п. 2 зазначеного Порядку).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за наведених приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства нотаріуси України мають повноваження щодо проведення реєстрації права власності на нерухоме майно лише безпосередньо під час вчинення нотаріальної дії.

На момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено можливість проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, пов'язаної із переходом таких прав на об'єкт нерухомості.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема, від 21 січня 2015 року у справі № К/800/66279/13 та від 20 квітня 2016 року у справі № К/800/10620/16.

Тобто, повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов'язуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину; видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме; видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса; накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації; засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах; засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту; посвідчують факт, що фізична особа є живою; посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці; посвідчують час пред'явлення документів; передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам; приймають у депозит грошові суми та цінні папери; вчиняють виконавчі написи; вчиняють протести векселів; вчиняють морські протести; приймають на зберігання документи.

В свою чергу, як встановлено з матеріалів справи, в даному випадку, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу нотаріальна дія, передбачена Законом України "Про нотаріат", з нерухомим майном не вчинялася.

Згідно реєстраційного запису, внесеному на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Б.М. від 01 серпня 2015 року, вбачається, що підставою виникнення права власності значиться договір іпотеки №264, виданий 04 лютого 2008 року, видавник - приватний нотаріус Одеського МНО Джулай С.В.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є протиправним, у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

Такий висновок суду узгоджується і з положеннями наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року № 607/5 «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» , відповідно до якого у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Таким чином, дії нотаріуса щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя були протиправними у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Борисом Михайловичем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 серпня 2015 року № 23336380, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована у м АДРЕСА_1 за ТОВ "Кей - Колект", підлягає скасуванню.

Також, на думку колегії суддів, скасовуючи оскаржуване рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що таке рішення відповідачем прийнято всупереч вимог п. 1 ч. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Так, відповідно до пп. 1 п. 1, п. 4 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до п. 23 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно частини 3 статті 33 закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В частині 2 статті 36 цього Закону також зазначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, Закон прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення які має право використати іпотекодержатель.

Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя направленою до іпотекодателя з метою задоволення своїх вимог.

При цьому, до прийняття Закону про мораторій право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як в судовому, так і в позасудовому способі) не залежало від наявності згоди іпотекодателя, а залежало від наявності факту невиконання боржника.

В свою чергу, Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що квартира, рішення щодо реєстрації права власності на яку прийнято відповідачем у даній справі за третьою особою, виступає як забезпечення зобов'язань позивача (позичальника) за споживчим кредитом, наданим їй ПАТ "УкрСиббанк", та використовується сім'єю позивача як місце постійного проживання, будь-якого іншого нерухомого житлового майна у її власності не знаходиться.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що третя особа ТОВ "Кей - Колект" не мала права відчужувати таку квартиру, оскільки вона є предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним з метою виконання позивачем умов кредитного договору, тобто споживчого кредиту, та таке нерухоме майно використовується сім'єю позивача як місце постійного проживання, і у позивача у власності не знаходиться іншого нерухомого житлового майна.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Борисом Михайловичем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 серпня 2015 року № 23336380, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована у м АДРЕСА_1 за ТОВ "Кей - Колект", підлягає скасуванню.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 41166935 від 19 грудня 2013 року (номер запису про обтяження 3984120), постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 36859540 від 27 червня 2013 року (номер запису про обтяження 1452077), постанови про відкриття виконавчого провадження В-14/332 ВП №24145547 від 03 лютого 2011 року (реєстраційний номер обтяження 10792600), постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №ВП 34718485 В-25/844 від 12 жовтня 2012 року (номер запису про обтяження 13112596) виходячи з наступного.

05 липня 2016 року до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшли листи Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції №22 від 06 січня 2016 року та №28613 від 01 липня 2016 року згідно яких вбачається, що:

- виконавче провадження 24145547 по виконанню виконавчого листа № 2-2273 від 25 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» грошової суми, завершено, постанова про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа направлені стягувачеві.

- виконавче провадження 34718485 по виконанню виконавчого листа 2-1042/11 від 06 вересня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» грошової суми, завершено, постанова про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа направлені стягувачеві.

- виконавче провадження 36859540 по виконанню виконавчого листа № 2-1042/1 І/ від 22 березня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» грошової суми, завершено, постанова про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа направлені стягувачеві.

- виконавче провадження 41166935 по виконанню виконавчого листа № 2-1042/11 від 06 вересня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» грошової суми, завершено, постанова про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа направлені стягувачеві.

Таким чином, оскільки на даний час виконавчі провадження по вищезазначених виконавчих листах про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» грошових сум, завершені, а постанови про повернення виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа направлені стягувачеві, то скасування даних постанов, на думку колегії суддів, є безпідставним.

Доводи зазначені в апеляційній скарзі колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновку суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при винесенні рішення порушив норми матеріального права, тому відповідно до ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову якою адміністративний позов ОСОБА_3 до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, Суворовського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб: ТОВ "Кей-Колект", Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (правонаступник - Юридичний департамент Одеської міської ради) про визнання протиправним та скасування рішення, здійснення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23336380 від 01 серпня 2015 року.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис про право власності №10644016 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений Суперфіном Борисом Михайловичем - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв