Ухвала суду № 59812532, 15.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 р. Справа № 876/4961/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Большакової О.О.,

Коваля Р.Й.,

секретаря судового засідання Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі №809/594/16 за позовом ОСОБА_2 до Управління Державтоінспекції в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - УМВС України в Івано-Франківській області, Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про стягнення середнього заробітку, винагороди виплаченої за виготовлення аудиторського висновку та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

26.05.2016р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області (далі - УДАІ), треті особи Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області, Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, просив стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за період з 07.11.2015р. по 13.03.2016р. (за весь час затримки виплати грошової вихідної допомоги), який складає 22605,00 грн., а також нарахувати та виплатити середній заробіток за період з дня звільнення до дня ухвалення судом рішення про стягнення середнього заробітку (суми розрахунку); зобов'язати відповідача зробити перерахунок вихідної допомоги та виплатити різницю належної та фактично виплаченої вихідної допомоги у разі звільнення у розмірі 16 347,60 грн.; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію та компенсацію за втрату частини грошових доходів за період з дня звільнення до дня ухвалення рішення про стягнення середнього заробітку (суми розрахунку); стягнути з відповідача на користь позивача винагороду виплачену за виготовлення аудиторського висновку в сумі 500,00 грн. та документально підтверджені понесені по справі витрати; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 551,20 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016р. позов задоволено частково: стягнено з Управління державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області (код 08807340) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2015р. по 13.03.2016р. в розмірі 11 788 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 65 копійок; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016р. та прийняти нову, якою стягнути різницю належної та фактично виплаченої вихідної допомоги у разі звільнення у розмірі 16347,60грн.; стягнути з відповідача середній заробіток за період з 07.11.2015р. по 13.03.2016р. в розмірі 22605,00грн., а також нарахувати та виплатити заробіток за період з дня звільнення до дня ухвалення судом рішення про стягнення середнього заробітку - 09.06.2016р.; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію та компенсацію за втрату частини грошових доходів за період з дня звільнення до дня ухвалення рішення про стягнення середнього заробітку (суми розрахунку); визначити розмір відшкодування за час затримки розрахунку та стягнути визначену суму коштів з відповідача на користь позивача; стягнути з відповідача на користь позивача винагороду виплачену за виготовлення аудиторського висновку у сумі 500 грн. та документально підтверджені понесені по справі витрати; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 551,20 грн. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до довідки про заробітну плату, наданої відповідачем, заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи становить 9494,15 грн., і з даної суми аудитор визначив, що середньомісячна заробітна плата становить 4747,05грн. Виходячи з наведеного сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.11.2015р. по 13.03.2016р. становить 22605 грн. Суд першої інстанції не звернув уваги на не, що позивач ставить під сумнів та оспорює правильність визначення розміру вказаної грошової допомоги. Вказує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо виплати всіх сум, що належали до виплати при звільненні в день звільнення відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день постановлення рішення - 09.06.2016р. Окрім того, відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити індексацію та компенсацію за втрату частини грошових доходів з дня звільнення до дня ухвалення рішення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 з 15.08.1995р. проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області від 06.11.2015р. №591 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» за п. 64 «г» (скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с.10).

Відповідно до Наказу від 06.11.2016р. №591 о/с майора міліції ОСОБА_2 - інспектора з адміністративної практики взводу дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Івано-Франківськ підпорядкованого управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області, звільнено з виплатою компенсації за дві доби невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час у 2015 році. Вислуга років на день звільнення позивача в календарному обчисленні для виплат надбавки за вислугу років та для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складала 20 років 03 місяці 01 день.

В лютому 2016р. ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою в суд щодо виплати вихідної допомоги в розмірі 31387,60 грн., стягнення середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку, нарахування та виплати грошового забезпечення з 07.11.2015р. протягом двох місяців відповідно до п.3.4.8 Наказу МВС України від 31.12.2007р. «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016р. позов ОСОБА_2 задоволено частково: стягнено з Управління державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 08807340) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 31387,60грн. (тридцять одну тисячу триста вісімдесят сім), в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як встановлено судом першої інстанції, вказана постанова набрала законної сили відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 року.

Оскільки, УДАІ в Івано-Франківській області не дотримано передбачених законодавством строків для виплати грошової допомоги, ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п.10 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Згідно з п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII у разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. (ч.4 ст.9)

Аналогічне положення закріплено в абз.3 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 р. № 393, в редакції чинній на момент звільнення позивача, згідно з яким військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Виходячи зі змісту вказаних норм та з урахування того, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, на час звільнення вислуга років складала 20 років 03 місяці 01 день, тому одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення повинна бути виплачена за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п.3 Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007р. №499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з п.1.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007р. №499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Відповідно до Довідки Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області №16/26 від 23.02.2016р. та розрахунку, середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_2 складало 2 981,82 грн., середньоденне грошове забезпечення 138,69 грн. (а.с.48, 49).

До складових грошового забезпечення, відповідно до вказаного розрахунку, включено посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, щомісячна премія, що відповідає вимогам Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007р. №499.

Як встановлено з відомості розподілу заробітної плати УДАІ від 14.03.2016р., витягу з особового рахунку робітника за березень 2016 року та довідок ПриватБанку, одноразова грошова допомога при звільненні визначена в розмірі 31 387,60 грн., з врахуванням відрахувань обов'язкового судового збору 473,95грн., та компенсація за дві доби невикористаної чергової відпустки в розмірі 209,25 грн., всього 31122,90 грн., яка виплачена позивачу 13.03.2016р.

Вищим адміністративним судом України в Аналітичній довідці про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби від 01.02.2009р. зазначено, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Згідно з ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки спеціальним законодавством України не врегульовано питання щодо строку здійснення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що в даному випадку підлягають до застосовування положення КЗпП України.

Так, відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано обов'язку щодо виплати позивачу всіх сум, що належали до виплати при звільненні, в день звільнення, відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (13.03.2016р.).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що середній заробіток позивача за весь період затримки та повного розрахунку зі вказаним звільненим працівником складає не 22605 грн., як заявлено позивачем, а 11788,65 грн., виходячи з наступного розрахунку: 85 робочих днів затримки виплати (період з 07.11.2015р. по 11.03.2016р. включно, 12, 13 березня - вихідні дні) множиться на 138,69грн. (розмір середньоденного грошового забезпечення), що підтверджується Довідкою відповідача від 23.02.2016р. №16/26 та розрахунком середньомісячного грошового забезпечення (а.с. 48-49).

Покликання позивача на Довідку про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 14.12.2015р. №358, як на підставу обґрунтування позовних вимог не може братись судом до уваги, оскільки така Довідка була складена відповідачем для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням на виконання Постанови Кабінету Міністрів №439 від 26.06.2015р.

В свою чергу, нарахування та виплати вказаної допомоги досліджувалось у постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016р. у справі №809/67/16, яка набрала законної сили, а тому визначення позивачем інших розмірів виплат в даному випадку не може потягнути за собою перегляд та зміну встановлених в судовому рішенні виплат.

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.

Згідно з ст.34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. №108/95-ВР компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру

Оскільки відповідачем порушено строки виплати позивачу вихідної допомоги та компенсації за невикористану чергову відпустку, які належали до виплати при звільненні та мають разовий характер, позовні вимоги в частині нарахування та виплати індексації та компенсації за втрату частини грошових доходів за період з дня звільнення до дня ухвалення рішення про стягнення середнього заробітку (суми розрахунку) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.84 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.84 КАС України закріплено вичерпний перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що винагорода виплачена за виготовлення аудиторського висновку у сумі 500 грн. не віднесено ч.3 ст.84 КАС України до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, такі не підлягають розподілу в порядку ст.94 КАС України.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що заявлений адміністративний позов підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати грошової вихідної допомоги з 07.11.2015р. по 13.03.2016р. в розмірі 11 788,65 грн. та понесених позивачам судових витрат в розмірі 137,80 грн. з врахуванням часткового задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі №809/594/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: О.О. Большакова

Р.Й. Коваль

Повний текст Ухвали складено 17.08.2016р.