Ухвала суду № 59809931, 08.08.2016, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 серпня 2016 рокуСправа №817/1665/15 м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Шарапи В.М., (головуючий), суддів Гломба Ю.О., Сала А.Б., за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача (стягувача): ОСОБА_1,

відповідача 2 (боржника): представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви боржника про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчими листами по справі за позовом:

ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за час затримки розрахунку та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Головне територіальне управління юстиції в Рівненській області звернулось до суду із заявами про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №2 від 09.07.2015 року в справі №817/1665/15 та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів у сумі податків у розмірі 1069,03 грн. та про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа від 30.10.2015 року в справі №817/1665/15 та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів у сумі податків у розмірі 812,65 грн.

У судовому засіданні представник відповідача 2 (боржника) заяву підтримала, пояснила суду на її обґрунтування, що зазначені виконавчі листи видані з метою стягнення з божника на користь стягувача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Представник відповідача 2 (боржника) вважає, що суд повинен був розрахувати суми, присуджені до стягнення суми середнього заробітку за виключенням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які сплачені роботодавцем при виплаті працівнику цієї суми. Просить заяву задовольнити.

Позивач (стягувач) у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив. Пояснив суду, що виконавчі листи було видано на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Зазначив, що сума середнього заробітку, присуджена до стягнення на користь позивача, розрахована вірно, тому підстави, передбачені КАС України, для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в частині, відсутні.

Заслухавши думку стягувача та боржника, з'ясувавши обставини, покладені в основу заяви, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами на основі вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 року по справі №817/1665/15 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 14.05.2015 року №1520/к. ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Головного управління юстиції у Рівненській області з 15.05.2015 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції в Рівненській області щодо не проведення розрахунку з ОСОБА_1 у день звільнення - 14.05.2015 року. Присуджено стягнути з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 9369,15 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 5621,58 грн. допущено до негайного виконання.

09.07.2015 року Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по адміністративній справі №817/1665/15 №1 про поновлення ОСОБА_1 з 15.05.2015 року на посаді заступника начальника Головного управління юстиції у Рівненській області, боржником в якому визначено Міністерство юстиції України та №2 про допущення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 5621,58 грн., боржником в якому визначено Головного управління юстиції у Рівненській області.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.07.2015 року по справі №817/1665/15 залишено без змін.

30.10.2015 року Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №817/1665/15 про стягнення з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 9369,15 грн.

З наданих заявником доказів вбачається, що з метою виконання виконавчих листів Рівненського окружного адміністративного суду по справі №817/1665/15 №2 від 09.07.2015 року та від 30.10.2015 року Головним управлінням Державної казначейської служби у Рівненській області проведено безспірне списання коштів у сумі 4220,38 грн. та 3747,57 грн., відповідно, з рахунків Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Після проведення такого списання Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області нараховано та сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб, воєнний збір та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, по виконавчому листу №2 від 09.07.2015 року - у сумі 1069,03 грн. та по виконавчому листу від 30.10.2015 року - у сумі 812,65 грн. (т. 3 а.с. 62-79).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 2 ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Частиною 4 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Таким чином, у розумінні КАС України, виконавчий лист може бути визнано таким, що не підлягає виконанню зі стягненням на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим листом, у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника за виконавчим документом відсутній повністю чи частково і за таким виконавчим листом відбулося стягнення не у відповідності до судового рішення.

У свою чергу, стаття 124 Конституції України гарантує, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За змістом п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив під час визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку із заробітної плати є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає таку суму без утримання цього податку та інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 26 даного Порядку передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Водночас, в силу приписів пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу є базою нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, воєнного збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною 8 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV визначено, що у разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи боржник є податковим агентом, який виконує судове рішення, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплати стягувачу.

Системний аналіз наведених норм дає суду підстави для висновків, що з огляду на відсутність добровільного виконання Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області виконавчих листів №2 від 09.07.2015 року та від 30.10.2015 року в справі №817/1665/15, примусове стягнення на користь ОСОБА_1 присуджених сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу правомірно здійснено органами Державної казначейської служби в межах сум, визначених у виконавчих документах.

З огляду на положення законодавства, боржник був зобов'язаний нарахувати та утримати з вказаних сум податки і збори, проте, наведена обставина не свідчить про помилковість видачі судом виконавчих листів або про відсутність у боржника обов'язку з їх виконання чи здійснення їх виконання не у відповідності до судового рішення.

Відтак, підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчими листами, визначені статтею 259 КАС України, відсутні.

Тому, у задоволенні заяв боржника слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 165, 259 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №2 від 09.07.2015 року в справі №817/1665/15 та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів у сумі податків у розмірі 1069,03 грн. та про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа від 30.10.2015 року в справі №817/1665/15 та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим листом коштів у сумі податків у розмірі 812,65 грн. - відмовити повністю.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Гломб Ю.О.

ОСОБА_4