Справа № 815/1168/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2016 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів Танцюри К.О., СтефановаС.О., ОСОБА_1, розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 поліції України, Центральної атестаційної комісії №7 про визнання протиправними дій та рішення, визнання незаконним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 поліції України, Центральної атестаційної комісії №7 ОСОБА_3 поліції України про визнання протиправним рішення ОСОБА_3 поліції України в частині включення ОСОБА_2 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання Наказу ОСОБА_3 поліції України від 23.11.2015р. №210 «Про організацію заходів з тестування складу ОСОБА_3 поліції України», визнання протиправними дій ОСОБА_3 поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_2, визнання незаконним та скасування рішення викладеного у протоколі Центральної атестаційної комісії №7Національної поліції України від 01.03.2016р. та зазначене в розділі IV Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа, а саме: 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, яке прийняте стосовно ОСОБА_2, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 08.08.2016р.(а.с. 162-172).
В адміністративному позові позивач зазначив, що 11.11.2015р. він був призначений на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки ОСОБА_3 поліції України. 23.11.2015р. ОСОБА_3 поліцією України був виданий наказ №102 Про організацію заходів з тестування особового складу поліції відповідно до якого керівникам міжрегіональних територіальних органів доручено скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, скласти атестаційні листи та поліцейських та забезпечити їх прибуття на засідання атестаційних комісій. Позивач зазначив, що на момент проведення атестації він працював на посаді менше одного року, у звязку з чим були відсутні підстави для проведення атестування. Разом з тим, на думку позивача, атестація проводилась неправомочною комісією, не обєктивно, без врахування професійних якостей позивача, його характеристик, висновку безпосереднього керівника та проведено оцінку його професійного рівня і кваліфікації за ознаками, що безпосередньо не повязані з виконуючою роботою.
Представник відповідача ОСОБА_3 поліції України заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов від 25.05.2016р., зазначивши що позивач добровільно зареєструвався у відповідній базі та в подальшому прибув для проходження тестування та на співбесіду з ЦАК №7. Жодних заяв позивача щодо небажання проходити атестацію, оскарження факту атестації чи повідомлень про порушення її процедури до ОСОБА_3 поліції не надходило. Представник відповідача також зазначав, що атестування позивача було проведено у межах наданих атестаційній комісії повноважень та у спосіб, який передбачений Законом України Про ОСОБА_3 поліцію та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015р. № 1465, що, на думку відповідача, спростовує твердження позивача про порушення його прав під час проведення атестування.
Представник Центральної атестаційної комісії №7 ОСОБА_3 поліції України повідомлявся про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з'явився.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 відповідно до наказу голови ОСОБА_3 поліції України ОСОБА_4 №174 о/с від 11.11.2015р. згідно п.9 та п.12 розділу ХІ Закону України Про ОСОБА_3 поліцію був призначений на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки ОСОБА_3 поліції України як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції (а.с.99)
Таким чином, позивач проходить службу в органах ОСОБА_3 поліції України, що згідно положень п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори щодо її проходження, згідно п.2 ч.2 ст.17 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Відповідач Центральна атестаційна комісія №7 ОСОБА_3 поліції України, є спеціальним органом з питань проведення атестування поліцейських, яка створена відповідно до п.п.1 п.2 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015р. №1465, в компетенцію якого входить проведення атестування поліцейських та згідно п.15 Розділу цієї ж Інструкції складання обовязкового для керівника поліцейського висновку про подальше його просування по службі або звільнення з неї, а тому, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.17 КАС України, спори щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності з цього приводу віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України зобовязано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільнення із неї, права і обов'язки таких осіб були визначені та урегульовані Законом України від 20.121990 р. № 565-ХІІ "Про міліцію".
Відповідно до ст.18 Закону України "Про міліцію" було встановлено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
02.07.2015р. Верховною Радою України було прийнято Закон України Про ОСОБА_3 поліцію. Відповідно до п.1 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ОСОБА_3 поліцію він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Також, з дня набрання чинності вказаного Закону втрачає чинність Закон України "Про міліцію".
Оскільки перше офіційне опублікування Закону відбулося в газеті Голос України 06.08.2015р. (випуск №141-142), Закон набрав законної сили з 07.11.2015р., окрім вищевказаних норм.
Відповідно до п.4 розділу ХІ Закону України Про ОСОБА_3 поліцію до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 8 розділу ХІ Закону України Про ОСОБА_3 поліцію встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Згідно з п.9 розділу ХІ Закону України Про ОСОБА_3 поліцію працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Відповідно до п.12 розділу ХІ Закону України Про ОСОБА_3 поліцію працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема підполковник міліції - підполковник поліції.
Позивач маючи бажання проходити службу в поліції, у звязку з відповідністю його вимогам до поліцейських, визначеними Законом України Про ОСОБА_3 поліцію, 11.11.2015р. був призначений на посаду оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки ОСОБА_3 поліції України
Наказом Голови ОСОБА_3 поліції України від 20.11.2015р.№210 о/с (а.с. 104) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст.57 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію було призначено проведення атестування поліцейських апарату ОСОБА_3 поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи Центр обслуговування підрозділів ОСОБА_3 поліції України, головних управлінь ОСОБА_3 поліції в Київській області та м. Києві, в тому числі посадових осіб відділу, у якому працював позивач.
Цим наказом зобов'язано керівників структурних підрозділів апарату НПУ, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи Центр обслуговування підрозділів ОСОБА_3 поліції України, головних управлінь ОСОБА_3 поліції в Київській області та м. Києві скласти списки поліцейських апарату НПУ, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи Центр обслуговування підрозділів ОСОБА_3 поліції України, головних управлінь ОСОБА_3 поліції в Київській області та м. Києві, які підлягають атестуванню; скласти атестаційні листи стосовно поліцейських; підготувати для надання на засідання атестаційної комісії додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими; забезпечити прибуття поліцейських на засідання атестаційних комісій у разі необхідності.
Наказом ОСОБА_3 поліції України від 18.02.2016р. №147 створено Центральну атестаційну комісію №7 ОСОБА_3 поліції України та затверджений її персональний склад у кількості 7 осіб: голова комісії - полковник поліції ОСОБА_5, заступник голови - начальник Головного слідчого управління; секретар - лейтенант поліції ОСОБА_6., інспектор роти 10 батальйону 4 Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції; члени комісії: полковник поліції ОСОБА_7, заступник начальника управління Департаменту кадрового забезпечення; старший лейтенант поліції ОСОБА_8, головний оперуповноважений - інспектор Департаменту карного розшуку; ОСОБА_9, представник громадської організації Експертна рада при МВС (за згодою); ОСОБА_10, представник громадської організації ВО Автомайдан (за згодою); ОСОБА_11, представник громадської організації Народний тил (за згодою) (а.с.106).
Як свідчать матеріали справи, 22.02.2016р. відносно позивача на підставі наказу №210о/с від 20.11.2015р. складений атестаційний лист (а.с.117). В атестаційному листі від 22.02.2016р. зазначено, що ОСОБА_2 за період служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивної сторони, як висококваліфікований спеціаліст, умілий організатор, який володіє високим почуттям відповідальності за доручену справу. В атестаційному листі наведені дані його роботи за 2015 рік, а також зазначено про наявність авторитету у колективі. Атестаційний лист підписаний начальником відділу управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ ОСОБА_3 поліції України підполковником поліції ОСОБА_12 Відповідно до висновку прямого керівника начальника управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ ОСОБА_3 поліції України полковника поліції ОСОБА_13 займаній посаді ОСОБА_2 відповідає.
У розділі ІІІ атестаційного листа Результати тестування зазначено тестування загальних навичок 35/60, професійне тестування 24/60.
Згідно з протоколом ОП №15.00004192.0027033 від 01.03.2016р. засідання Центральної атестаційної комісії №7 на засіданні були присутні: голова комісії - ОСОБА_9., секретар - Лишневська К.С. та чотири члена комісії: ОСОБА_11, ОСОБА_8., ОСОБА_7, ОСОБА_10 Членами комісії під час проведення атестації було досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ Про очищення влади, інформацію з відкритих джерел.(а.с.119)
У зазначеному протоколі вказано, що членами Центральної атестаційної комісії №7 позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в ОСОБА_3 поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди Центральна атестаційна комісія №7 прийняла рішення про визнання ОСОБА_2 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 119).
Зазначені результати атестування занесені у розділ ІV атестаційного листа ОСОБА_2, з яким він ознайомлений 05.03.2016р. (а.с. 117, зворотній лист).
Як свідчать матеріали справи, 05.03.2016р. ОСОБА_2 подав до Центральної апеляційної атестаційної комісії ОСОБА_3 поліції України скаргу на висновок центральної атестаційної комісії, в якій просив його скасувати (а.с.132-133).
Згідно з протоколом від 12.03.2016р. засідання Центральної апеляційної атестаційної комісії №1 членами комісії залишено без розгляду скаргу ОСОБА_2 (а.с. 135).
Відповідно до ст.60 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію проходження служби в поліції регулюється Законом України Про ОСОБА_3 поліцію та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 59 цього Закону визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Згідно з приписами статті 58 Закону України Про національну поліцію призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Таким чином, оскільки позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ОСОБА_3 поліцію шляхом видання наказу про призначення він вважається відповідно до ст.58 Закону призначеним безстроково.
Аналіз правової норми пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ОСОБА_3 поліцію свідчить про те, що вказана норма не визначає будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначає порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у звязку з ліквідацією цих органів субєктів публічного права та утворення органів поліції.
Згідно з ч.2 ст.58 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.
Наказ ОСОБА_3 поліції України від 11.11.2015 року №174 о/с відносно ОСОБА_2 про прийняття його на службу в поліцію та призначення на посаду не містить жодних застережень про тимчасовість призначення його на посаду.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 11.11.2015р. проходить службу на вказаній посаді в органах ОСОБА_3 поліції у відповідності до ст.58 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, за умови успішного виконання службових обов'язків.
Однією з таких гарантій незалежності поліцейського є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.
При цьому, атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який відповідно до ч.1 ст.57 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського.
Частиною 1 ст.57 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію не передбачено проходження поліцейськими так званих планових атестацій, для підтвердження ними відповідності займаним посадам.
Наказ Голови ОСОБА_3 поліції України від 20.11.2015р. №210о/с про призначення проведення атестації поліцейських апарату управління ОСОБА_3 поліції України та підпорядкованих структурних підрозділів, виданий в порушення вимог ст.3 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію, не ґрунтується на положеннях Конституції та законах України та в порушення вимог ч.1 ст.7 цього ж Закону не забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
За вказаних обставин, суд, згідно ст.9 КАС України не може розглядати цей наказ, як належну законну підставу для проведення атестації позивача, а тому застосовує для оцінки законності призначення та проведення атестації позивача положення Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, Конституції України, Закону України Про ОСОБА_3 поліцію та інші нормативні акти, які відповідають ним.
Таким чином, суд з урахуванням наведеного приходить до висновку, що підстав, встановлених Законом України Про ОСОБА_3 поліцію, для призначення проведення атестації усіх без будь-яких виключень поліцейських апарату управління ОСОБА_3 поліції України та підпорядкованих структурних підрозділів не було.
Наказ від 20.11.2015р. №210о/с містить лише мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 ст.57 Закону. На цю мету проведення атестування посилається і представник відповідача у письмових запереченнях, обґрунтовуючи правомірність вказаного наказу та правомірність проведення атестування у відповідності з цим наказом позивача. Проте таке обґрунтування є неспроможним, оскільки мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, так як, мета - це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава це причина або достатній привід для її проведення.
Щодо наявності індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених Законом України Про ОСОБА_3 поліцію, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.57 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію передбачені підстави проведення атестації поліцейського в окремих випадках. Так, атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до даних атестаційного листа позивача від 22.02.2016р., атестація позивача проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у ч.2 ст.57 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію.
Навпаки, у цьому атестаційному листі зазначено, що позивач проходить службу в органах поліції з 07.11.2015р. та у займаній посаді атестується вперше, при цьому фактично позивач проходить службу в поліції з 11.11.2015р., у звязку з чим суд приходить висновку, що індивідуальних підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України Про ОСОБА_3 поліцію для призначення атестації позивача не було.
Крім того, суд вважає, що призначення для проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.
Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Постановою Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі №21-42а-12 (номер рішення у ЄДРСР - 24068075) встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ Про міліцію, Законом України від 2 грудня 1990 року №509-XII Про державну податкову службу, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17.02.2015р. по справі №21-8а15 (номер рішення у ЄДРСР 42946756).
Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції - Законом України Про ОСОБА_3 поліцію не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням наведених рішень Верховного Суду України, вважає за можливим застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України Про професійний розвиток працівників.
Статтею 12 цього Закону визначені категорії працівників, які не підлягає атестації. Так, зокрема, згідно ч.1 цієї статті не підлягають атестації працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Позивача було призначено на теперішню посаду наказом ОСОБА_3 поліції України від 11.11.2015 року №174о/с вперше, а тому він не міг бути призначений до проходження атестації за цією посадою до 12.11.2016 року.
За таких обставин, суд вважає, що підстави для проведення атестації ОСОБА_2 були відстутні, та, відповідно, неправомірним є проведення його атестування.
Твердження представника ОСОБА_3 поліції України у письмових запереченнях, що ОСОБА_2 сам виявив бажання проходити атестацію, так як зареєструвався для її проходження, а тому відсутні протиправні дії з боку відповідача - ОСОБА_3 поліції України щодо віднесення позивача до поліцейських, які підлягають атестуванню, суд не приймає до уваги, оскільки зі змісту наказу ОСОБА_3 поліції України від 20.11.2015р. №210о/с атестуванню підлягали всі поліцейські апарату ОСОБА_3 поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи Центр обслуговування підрозділів ОСОБА_3 поліції України, головних управлінь ОСОБА_3 поліції в Київській області та м. Києві. Виконання ОСОБА_2 як поліцейським вказаного наказу не є свідченням правомірності дій НПУ щодо віднесення позивача до поліцейських, які підлягають атестуванню та проведення атестування при відсутності на це встановлених Законом підстав.
Враховуючи викладене та відсутність підстав для проведення атестації ОСОБА_2, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення його позовних вимог про визнаня протиправними дій ОСОБА_3 поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_2.
Відповідно до Закону України Про національну поліцію розроблена Інструкція №1465, розділом ІV якої визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.
Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.
При цьому за змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2)дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4)займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Дослідженням атестаційного листа відносно позивача судом встановлено, що він за період служби органах внутрішніх справ і в займаній посаді зарекомендував себе з позитивної сторони, як висококваліфікований спеціаліст, умілий організатор. Має добру теоретичну підготовку та достатній досвід практичної роботи. В атестаційному листі наведені дані його ефективної роботи за 2015 рік, а також зазначено про вміння організовувати роботу, наявність авторитету в колективі. Висновок прямого керівника займаній посаді відповідає.
Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7)результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Згідно з п.15 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1)займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно з пунктами 20-23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
Таким чином, аналіз вищевказаних норм, свідчить про те, що приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465.
Згідно з протоколом від 01.03.2016р. засідання Центральної атестаційної комісії №7 членами комісії під час проведення атестації позивача було досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 ЗУ Про очищення влади, інформацію з відкритих джерел. Копії вказаних документів додані до позову та досліджені судом. Вказані документи не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обовязків, навпаки він характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обовязків.
Дослідивши протокол засідання атестаційної комісії щодо атестації позивача, суд дійшов до висновку, що в ньому відсутні обґрунтування та мотиви прийнятого рішення.
Протоколом є документ, який містить запис усього, про що йшлося на засіданні. Враховуючи відсутність запису технічними засобами засідання, а також тієї обставини, що відповідно до п.17 Інструкції атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення та голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, суд вважає, що протокол повинен відображати підстави прийнятого рішення займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність з зазначенням яким саме критеріям, встановленим законодавством, не відповідає поліцейський, який проходив атестацію.
Проте в протоколі засідання Центральної атестаційної комісії №7 від 01.03.2016р. не відображені встановлені законом підстави для прийняття вказаного рішення комісією, не відображений перелік питань, які були поставлені позивачу атестаційними комісіями під час проведення співбесіди та на які питання позивач не надав чи уникав відповіді.
Наданий до суду відповідачем список осіб, щодо яких атестаційна комісія прийняла рішення, не відповідають займаній посаді, як додаток до відомості протоколу засідання атестаційної комісії, не є документом, складення якого передбачено діючим законодавством та не спростовує зазначеного вище (а.с.120-122).
Відсутність у протоколі вказаних обставин з урахуванням складу Центральної атестаційної комісії №7 (чотири працівника поліції, один з яких інспектор патрульної поліції, три представника громадських організацій) при наявності атестаційного листа, в якому позивач характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обовязків, свідчить про необґрунтованість та не відповідність прийнятого рішення атестаційному листу та наданим комісії матеріалам, зміст яких в протоколах не спростований.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок Центральної атестаційної комісії №7 ОСОБА_3 поліції України від 01.03.2016р. займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність щодо оперуповноваженого управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки ОСОБА_3 поліції України підполковника поліції ОСОБА_2 є протиправним та необґрунтованим та не може бути підставою для звільнення позивача з органів поліції.
Також суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до п.п.1 п.2 Розділу ІІ Інструкції у ОСОБА_3 поліції України створюються центральні атестаційні комісії, персональний склад яких затверджується наказом ОСОБА_3 поліції України.
Як судом встановлено вище, наказом ОСОБА_3 поліції України від 18.02.2016р. №147 створено Центральну атестаційну комісію №7 ОСОБА_3 поліції України та затверджений її персональний склад у кількості 7 осіб, з яких 4 осіб кадрові працівники органів ОСОБА_3 поліції України та 3 особи ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11., які є представниками громадських організацій.
Відповідно до абз.2 п.4 Розділу ІІ Інструкції кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.
Відповідно до процедури підготовки та проведення атестування, визначеної п.п.4 п.1 Розділу ІV Інструкції за наказами відповідних керівників органів ОСОБА_3 поліції України здійснюється розміщення на офіційному сайті МВС, ОСОБА_3 поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційних комісій.
Під час зясування обставин справи встановлено, що відповідні оголошення щодо формування складу Атестаційної комісії №13 Головного управління ОСОБА_3 поліції в Одеській області не розміщувались.
Тобто, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як представники громадських організацій, були включені ОСОБА_3 поліцією України до складу членів ЦАК №7, без дотримання встановленого п.п.4 п.1 Розділу ІV Інструкції порядку розміщення оголошення по набору та отримання пропозицій щодо її формування.
Таким чином, персональний склад Центральної атестаційної комісії №7 було сформовано ОСОБА_3 поліцією України всупереч вимогам законодавства, яке регламентує порядок її створення та формування персонального складу.
При цьому, як вбачається з протоколу ОП №15.00004192.0027033 від 01.03.2016р. обовязки голови комісії виконувала представник громадської організації ОСОБА_9 (а.с.119).
Разом з тим, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як представники громадських організацій, були включені Головним управлінням ОСОБА_3 поліції в Одеській області до складу членів Центральної атестаційної комісії №7 було сформовано ОСОБА_3 поліцією України, без дотримання встановленого п.п.4 п.1 Розділу ІV Інструкції порядку розміщення оголошення по набору та отримання пропозицій щодо її формування.
Таким чином, персональний склад Центральної атестаційної комісії №7 було сформовано ОСОБА_3 поліцією України всупереч вимогам законодавства, яке регламентує порядок її створення та формування персонального складу.
Крім того, відповідно до п.4 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що член атестаційної комісії повинен бути відведений, якщо є інформація про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. Якщо такі обставини існують, член атестаційної комісії повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких атестаційна комісія може прийняти рішення. Доказів того, що позивачу було забезпечене право заявити відводи складу комісії, у разі їх наявності до суду не надано.
Відповідно до положень ч.1 ст.55 Конституції України Кожному гарантоване право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових й службових осіб.
Відповідно до положень ч.1 ст.6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, вказані правові норми Конституції України та КАС України надають право особі звернутись до суду, якщо рішенням, дії чи бездіяльність субєкту владних повноважень порушує її права, свободи чи інтереси.
Згідно положень п.15 Розділу ІV Інструкції результати проходження атестації поліцейським оформлюється відповідним висновком, який може бути: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Згідно п.24 Розділу ІV Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського та звільнення з посади або зі служби в поліції.
Пунктом 28 Розділу ІV Інструкції встановлено, що керівник органів поліції, яким надано право призначання поліцейського на посаду та звільнення з посади або із служби в поліції, зобовязані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктами 3 та 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Відповідно до п.5 Розділу VІ Інструкції встановлено, що поліцейський щодо якого центральною атестаційною комісією або атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений пунктами 3 та 4 пункту 15 Розділу ІV Інструкції, має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення з висновком або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, ОСОБА_3 поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.
Тобто, МВС України текстом вказаної Інструкції та Міністерство юстиції України, зареєструвавши її підтверджують, що висновок атестаційних комісії, визначений пунктами 3 та 4 пункту 15 Розділу ІV Інструкції можуть порушити права поліцейського, а тому йому надається право на його оскарження.
Законодавством передбачено два шляхи оскарження такого висновку атестаційної комісії згідно п.5 Розділу VІ Інструкції така скарга може бути подана поліцейським до відповідно створених апеляційних комісій або згідно положень ст.55 Конституції України та ч.1 ст.6 КАС України безпосередньо до суду.
Закон не пов'язує звернення до суду попереднім обовязковим розглядом цієї скарги відповідною апеляційною атестаційною комісією, до того ж норми ст.55 Конституції України є нормами прямої дії для забезпечення права особи на доступ до суду, який гарантований особі ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, яке є гарантоване державою Україна та не може бути звужено або обмежено нормами національного законодавства.
Підтвердженням такої правової позиції є наступні рішення Конституційного Суду України.
Так, Конституційний Суд України своїм рішенням від 25.11.1997р. по справі №18/1148-97 за зверненням громадянки ОСОБА_14 щодо офіційного тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України та ст.248-2 ГПК України, згідно якого Конституційний Суд України розяснив, що частину 2 статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дії чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді. Такі скарги підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що прийнятим рішенням міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до органу, посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової особи , що прийняли рішення, вчинили дії або допустили бездіяльність. Подання скарги до органу, посадової особи вищого рівня не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду.
В своєму рішенні від 25.12.1997р. по справі №9-зп/1997 Конституційний Суд України зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що рішення викладене у протоколі Центральної атестаційної комісії ОСОБА_3 поліції України від 01.03.2016р. та зазначене в розділі IV Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа, а саме: 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, яке прийняте стосовно ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення ОСОБА_3 поліції України в частині включення ОСОБА_2 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню що складений на виконання Наказу ОСОБА_3 поліції України від 23.11.2015р. №210 «Про організацію заходів з тестування складу ОСОБА_3 поліції України», задоволенню не підлягають, оскільки під час офіційного зясування судом обставин справи не встановлено прийняття ОСОБА_3 поліцією України такого рішення щодо затвердження конкретного списку поліцейських із зазначенням їх прізвища, імені та по батькові, які підлягають атестуванню, до якого було включено ОСОБА_2
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.158-163,167, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ОСОБА_3 поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_2.
Скасувати рішення Центральної атестаційної комісії ОСОБА_3 поліції України викладене у протоколі від 01.03.2016р. та зазначене в розділі IV Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа, а саме: 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, яке прийняте стосовно ОСОБА_2.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Танцюра
Суддя Н.В. Бжассо
Суддя С.О. Стефанов
Судове рішення № 59809721, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 12.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/1168/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: