Ухвала суду № 59809564, 19.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

19 серпня 2016 року № 813/2797/16

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику осіб в судове засідання, клопотання позивача про забезпечення позову у справі № 813/2797/16 за позовом приватного підприємства «ОККО - Нафтопродукт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и л а:

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом приватного підприємства «ОККО – Нафтопродукт» (надалі – ПП «ОККО - Нафтопродукт», позивач) до Офісу великих платників Державної фіскальної служби (надалі – Офіс великих платників податків ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 12.08.2016 року № 570 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОККО – Нафтопродукт».

18.08.2016 року позивачем через канцелярію суду подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу.

Клопотання позивач обґрунтовує тим, що виходячи із змісту п.п. 16.1.5. п. 16.1 ст. 16, п. п. 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 ПК України, виключною передумовою для прийняття контролюючим органом рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України є дії контролюючих органів щодо витребування у платника податків пояснень та їх документального підтвердження щодо обставин, що свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Разом з тим, контролюючим органом не було дотримано встановлені нормами ПК України умови та порядок прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, тому зазначена в наказі від 12.08.2016 року підстава для проведення перевірки ПП «ОККО - Нафтопродукт», а саме п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, є неправомірною, оскільки контролюючим органом призначено проведення документальної позапланової перевірки без попереднього витребування у ПП «ОККО - Нафтопродукт» пояснень та їх документального підтвердження щодо обставин, що б свідчили про недостовірність даних у податкових деклараціях, поданих платником податків з акцизного податку за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. Крім того, в порушення ст. 81 ПК України, в оскаржуваному наказі не зазначено дати початку перевірки. Зазначені вище обставини дають достатні підстави вважати, що очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного наказу від 12.06.2016 року, що є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає, що таке підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У відповідності до ч. 3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

З аналізу наведеної вище правової норми вбачаються окремі підстави для забезпечення позову: очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення прав та інтересів позивача; неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів; якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсним рішення, тощо); очевидність ознак протиправності такого рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Рішення, дії чи бездіяльність мають очевидні ознаки протиправності, якщо вони істотно суперечать чинному законодавству.

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 року № 1844/11/13-10 зазначено, що у разі очевидної наявності ознак протиправності наказу про призначення позапланової перевірки, адміністративні суди не позбавлені на підставі частини четвертої статті 117 КАС України права вжити заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, зокрема, заборонити до вирішення спору по суті проведення відповідної перевірки.

З огляду на викладене, законодавцем визначено достатньою та самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення позову встановлення судом очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на стадії розгляду клопотання про вжиття таких заходів (зокрема, заборонити до вирішення спору по суті проведення відповідної перевірки). Водночас, встановлення таких обставин не буде вирішенням спору по суті.

Встановлені главою 8 розділу II Податкового Кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час здійснення контролюючими органами контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Лише дотримання контролюючим органом встановлених умов та порядку прийняття контролюючим органом рішень про- проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у справі X 21-425а 14).

Судом встановлено, що позивач оскаржує прийнятий щодо нього Офісом великих платників ДФС наказ від 12.08.2016 року № 570 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ОККО – Нафтопродукт».

Як вже було вказано вище, обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП «ОККО - Нафтопродукт» покликається на те, що виходячи із змісту п.п. 16.1.5. п. 16.1 ст. 16, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, виключною передумовою для прийняття контролюючим органом рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України є витребування у платника податків пояснень та їх документального підтвердження щодо обставин, що свідчать про недостовірність даних у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Дійсно, як випливає зі змісту оскаржуваного наказу від 12.08.2016 року № 570, підставою для призначення перевірки Офісом великих платників податків ДФС вказано п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази попереднього витребування контролюючим органом у ПП «ОККО - Нафтопродукт» пояснень та їх документального підтвердження щодо обставин, які свідчать про недостовірність даних у податкових деклараціях, поданих платником податків з акцизного податку за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. В той же час обов’язковість надіслання письмового запиту контролюючим органом, як умова призначення перевірки, передбачена самим же п. 78.4 ст. 78 ПК України.

Суд також погоджується з твердженням позивача про відсутність, в порушення ст. 81 ПК України, в оскаржуваному наказі від 12.08.2016 року № 570 дати початку проведення перевірки.

Зазначені вище обставини дають достатні підстави вважати наявними очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу від 12.06.2016 року, що є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація податковим органом своїх функцій податкового контролю шляхом проведення виїзної документальної позапланової перевірки може також призвести до порушення прав та інтересів позивача, а саме донарахування податкових зобов’язань.

Одночасно, для відновлення порушених прав ПП «ОККО - Нафтопродукт» необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (зокрема, незаконне проведення перевірки та нарахування податкових зобов’язань призведе до необхідності ініціювання судових процесів щодо оскарження актів, прийнятих за результатами перевірки, що, в свою чергу, потягне за собою матеріальні витрати у вигляді сплати судового збору, оплати правової допомоги тощо).

Наведене підтверджується, зокрема, обставинами здійснення контролюючим органом донарахування податкових зобов’язань з акцизного податку та нарахування штрафних санкцій на загальну суму понад 16 млн. грн., яке було здійснено за результатами документальної позапланової перевірки, незважаючи на те, що до винесення податкового повідомлення-рішення судом визнано неправомірним наказ про проведення перевірки (справа №813/120/16, рішення наявне в матеріалах справи). ПП «ОККО-Нафтопродукт» вимушене було вживати зусиль та витрат (сума сплаченого судового збору 243485,61 грн.) до відновлення свого порушено права та оскаржувати податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами неправомірно проведеної перевірки в судовому порядку (справа №813/1565/16, рішення наявне в матеріалах справи).

Крім того, суд також вказує і на той факт, що недопуск до проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення (в тому числі і наказу) або від допуску посадових осіб контролюючого органу є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до п. 94.1, п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України або звернення контролюючого органу до суду з позовом про арешт коштів на рахунку платника податків, відповідно до п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України.

З огляду на викладене, захист прав, свобод та інтересів ПП «ОККО - Нафтопродукт» може стати значно утрудненим без вжиття заходів забезпечення позову, і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що, виходячи з аналізу норм ст. 117 КАС України, є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу № 570 від 12.08.2016 року буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи.

Крім того, вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації податковим органом його контролюючих функцій після розгляду справи по суті.

При цьому, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову про зупинення дії рішення не скасовує чинність останнього, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.

Аналогічними є висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень, за II півріччя 2014 року.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

у х в а л и л а:

клопотання приватного підприємства «ОККО - Нафтопродукт» про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Зупинити дію наказу від 12.08.2016 року № 570 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ОККО - Нафтопродукт» (код ЄДРПОУ 36670361) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Згідно ч. 6 ст. 118 КАС України, ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Потабенко В.А.