Ухвала суду № 59809437, 11.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження в адміністративній справі

11 серпня 2016 року 810/1724/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» ОСОБА_3, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

До Київського окружного адміністративного суду від позивача надішли письмові пояснення по справі б/н від 09.08.2016 (вх.№12260/16 від 09.06.2016).

10.08.2016 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі б/н від 10.08.2016 (вх.№12341/16 від 10.08.2016). У вказаному клопотанні відповідач просив суд закрити провадження у справі, у звязку з тим, що дана справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

У той же час, судом встановлено, що 10.02.2016 Конституційним Судом України відкрито провадження за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням ст.6, ч.1 ст.8, ч.4 ст.13, ст.ст.21, 22, ч.ч.1, 4, 5 ст.41 Конституції України.

Згідно ч.2 ст.61 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР від 16.10.1996 (далі-Закон №422) Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

В силу вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Частиною 3 ст.61 Закону №422 встановлено, що у разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Відповідно до ст.69 Закону №422 рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.70 Закону №422 у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Конституційний Суд України має право зажадати від органів, зазначених у цій статті, письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.

Частиною 6 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року у справі №1-31/2000 (про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) передбачено, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, у випадку визнання неконституційними норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» такі втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення. Проте, Конституційний Суд України вправі визначити у своєму рішенні, порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Разом з тим, визнання неконституційними норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відповідності їх Конституції України може призвести до порушення його логічної структури, зумовити появу прогалин у ньому. У звязку із цим, може виникнути необхідність вжиття додаткових заходів щодо забезпечення виконання прийнятого рішення.

Отже, за результатами розгляду подання щодо конституційності положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правове регулювання суспільних відносин, повязаних із предметом даного спору, в залежності від рішення Конституційного Суду України може змінитися. Вказане підтверджує висновок про істотність результатів розгляду судом конституційної юрисдикції подання Верховного Суду України для прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що невизначеність у питанні про те, чи відповідають положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Конституції України, зокрема, щодо конституційності наділення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб функцією нагляду за банками, та необхідність забезпечення конституційних прав і свобод позивача унеможливлює розгляд даної адміністративної справи до вирішення справи, яка перебуває на розгляді Конституційного Суду України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

У звязку цим, з метою повного та об'єктивного розгляду справи, для недопущення порушення прав сторін у справі, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до винесення Конституційним Судом України рішення за наслідками розгляду подання Верховного Суду України від 08 липня 2015 року щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням ст.6, ч.1 ст.8, ч.4 ст.13, ст.ст.21, 22, ч.ч.1, 4, 5 ст.41 Конституції України.

При цьому, суд вбачає за доцільне зазначити про те, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі буде розглянуто судом після прийняття Конституційним Судом України рішення за наслідками розгляду подання Верховного Суду України від 08 липня 2015 року щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням ст.6, ч.1 ст.8, ч.4 ст.13, ст.ст.21, 22, ч.ч.1, 4, 5 ст.41 Конституції України, та поновлення судом провадження у даній справі.

У судовому засіданні 11.08.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали складений та підписаний 12.08.2016.

Керуючись ст.ст.156, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Зупинити провадження у справі до винесення Конституційним Судом України рішення за наслідками розгляду подання Верховного Суду України від 08 липня 2015 року щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням ст.6, ч.1 ст.8, ч.4 ст.13, ст.ст.21, 22, ч.ч.1, 4, 5 ст.41 Конституції України.

2.Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дудін С.О.