Постанова № 59809386, 18.08.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2016 р. Справа № 809/960/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківськийокружнийадміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Куриша Р.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до приватного акціонерного товариства Оргхім про стягнення податкового боргу в розмірі 369 71, 64 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2016 Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства Оргхім (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 369 171,64 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку, встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України, не сплатив в дохід держави орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2013 року у сумі 7 817,11 гривень, за 2014 рік у сумі 13 400,76 гривень, за 2015 рік у сумі 16 737,55 гривень, за січень-травень 2016 року у сумі 9 972,80 гривень; земельний податок за червень-грудень 2013 року у сумі 4 945,15 гривень, за 2014 рік у сумі 8 477,50 гривень, за січень-травень 2016 року у сумі 6 309 гривень; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 22 282,09 гривень та за 2016 рік у сумі 3 151,14 гривень; податок на прибуток підприємств у сумі 153 гривні; податок на додану вартість за червень-грудень 2013 року у сумі 79 828 гривень, за 2014 рік у сумі 93 114 гривень, за січень-червень 2015 року у сумі 27 119 гривень, штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 11 201,53 гривень, а також пеню, нараховану на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб, земельного податку з юридичних осіб, з податку на додану вартість у сумі 2 645,20 гривень, 1 665,59 гривень та у сумі 60 352,22 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 369 171,64 гривень, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому позовні вимоги визнав повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство "Оргхім" 04.05.2000 зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10-13).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків, є платником плати на майно, податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 369 171,64 гривень, що виник в результаті несплатиорендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2013 року у сумі 7 817,11 гривень, за 2014 рік у сумі 13 400,76 гривень, за 2015 рік у сумі 16 737,55 гривень, за січень-травень 2016 року у сумі 9 972,80 гривень; земельного податку за червень-грудень 2013 року у сумі 4 945,15 гривень, за 2014 рік у сумі 8 477,50 гривень, за січень-травень 2016 року у сумі 6 309 гривень; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2015 рік у сумі 22 282,09 гривень та за 2016 рік у сумі 3 151,14 гривень; податку на прибуток підприємств у сумі 153 гривні; податку на додану вартість за червень-грудень 2013 року у сумі 79 828 гривень, за 2014 рік у сумі 93 114 гривень, за січень-червень 2015 року у сумі 27 119 гривень, штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 11 201,53 гривень, а також нараховано пені у загальній сумі 64 663,01 гривень.

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, земельного податку визначені податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013-2016 роки, поданих відповідачем податковому органу (а.с.81-89, 90-25).

Відповідач, шляхом подачі 24.02.2015, 16.02.2016, 26.06.2016 позивачу податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 та 2016 роки та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, узгодив податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з податку на прибуток підприємства у сумі 22 282,09 гривень, 12 604,57 гривень та у сумі 153 гривні (а.с.75-76, 77-78, 79-80).

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість за червень-грудень 2013 року, 2014 рік, за січень-червень 2015 року визначені податковими деклараціями з податку на додану вартість та в уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2014 року (а.с.19-74).

Суми невиконаних грошових зобовязань зі сплати штрафних (фінансових) санкцій визначені податковими повідомленнями-рішеннями за №0025301501 від 22.11.2013, №0001851501 від 11.02.2015, №0024921501 від 24.12.2015 (а.с.13, 15, 17).

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд виходить з чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актів та зазначає їх зміст у відповідній редакції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 8 Податкового кодексу України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на прибуток, податок на додану вартість.

Згідно підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції закону чинної станом до 31.12.2014) до загальнодержавних належала плата за землю.

Відповідно пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України (в редакції закону чинної з 01.01.2015) до місцевих податків належать податок на майно (підпункт 10.1.1).

Згідно пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (підпункт 265.1.1), плати за землю (підпункт 265.1.3).

При цьому, суд зазначає, що згідно пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (підпункт 14.1.136 статті 14).

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками обєктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 113.1 статті 113 даного Кодексу строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 цього Кодексу у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобовязання відповідача з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 47 928,22 гривень, земельного податку у сумі 19 731,65 гривень, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 25 433,23 гривень, податку на прибуток підприємств у сумі 153 гривні, податку на додану вартість у сумі 200 061 гривень у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту подання таких декларацій, а грошові зобовязання відповідача зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11 201,53 гривень, визначених вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, є узгодженими у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.

Однак, відповідачем не здійснено сплату вказаних податкових зобовязань у загальній сумі 293 307,10 гривень та визначених податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій у сумі 11 201,53 гривень у строки, визначені даним Податковим кодексом України.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу за №985 від 04.04.2011, яку відповідач залишив без належного реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобовязань, не сплатив (а.с.20).

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Як встановлено судом, позивачем на суму несвоєчасно сплаченого відповідачем податкового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб, з податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб нараховано відповідачу пеню в розмірі 2 645,20 гривень, 60 352,22 гривень та у розмірі 1 665,59 гривень відповідно.

Згідно пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, узгоджені грошові зобовязання з сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 47 928,22 гривень, земельного податку у сумі 19 731,65 гривень, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 25 433,23 гривень, податку на прибуток підприємств у сумі 153 гривні, податку на додану вартість у сумі 200 061 гривень, штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 11 201,53 гривень, а також нарахована пеня у сумі 64 663,01 гривень утворюють податковий борг відповідача в розмірі 369 171,64 гривень, який ним не сплачено.

Статтею 113 Податкового кодексу України встановлено, що суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори (пункт113.1).

Суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки (пункт 131.3).

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено, визнання представником відповідача позовних вимог не порушує жодних прав чи інтересів, а отже податковий борг в розмірі 369 171,64 гривень підлягає стягненню в дохід бюджету з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне акціонерне товариство «Оргхім» (ідентифікаційний код 00206115, вул. Галицька, 67, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 369 171 (триста шістдесят девять тисяч сто сімдесят одна) гривня 64 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 19.08.2016..