Постанова № 59809264, 16.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року , о 13:15 годині,

Справа № 808/1800/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області до публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 282514,7 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань та прийняття податкових повідомлень-рішень. Позивач просить стягнути зазначену суму боргу.

В судове засідання представник ОДПІ не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана в витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: судом встановлено, що відповідач подав до ДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік №9016705806 від 17.02.2015, в якій самостійно визначив податкове зобов’язання у розмірі 243566,38 гривень, яке повинно сплачуватися щомісячно рівними частками у розмірі 20297,2 гривень впродовж січня-листопада 2015 року та 20297,18 гривень - в грудні 2015 року (а.с. 6-7).

Також судом встановлено, що відповідач подав до ДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9036732629 від 16.03.2016, в якій самостійно визначив податкове зобов’язання у розмірі 348725,14 гривень, яке повинно сплачуватися щомісячно рівними частками у розмірі 29060,43 гривень впродовж січня-листопада 2016 року та 29060,41 гривень - в грудні 2016 року (а.с. 8-9).

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, «податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку».

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК, «податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків».

Відповідно до п. 57.1 ст.57 ПК, «платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

Судом встановлено, що 30.07.2015, 30.08.2015, 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015, 30.01.2016, на підставі вищевказаної декларації за 2015 рік, відповідачу нараховано податкове зобов’язання за кожний місяць у розмірі 20297,2 гривень, а 16.03.2016, 30.03.2016, 30.04.2016, на підставі вищевказаної декларації за 2016 рік, нараховано податкове зобов’язання за кожний місяць у розмірі 29060,43 гривень (а.с.20-22).

Крім того, ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за землю, результати якої викладено в акті №9/15 від 21.03.2016. На підставі вказаного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000641500 від 01.04.2016, яким відповідача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 15662,6 гривень. Зазначене повідомлення-рішення було отримано уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Також ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за землю, результати якої викладено в акті №23/15 від 21.03.2016. На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000631500 від 01.04.2016, яким збільшено суму грошового зобов’язання, за платежем – орендна плата з юридичних осіб, за штрафними (фінансовими) санкціями на 170 гривень. Зазначене повідомлення-рішення отримано уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.17).

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК, «у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу».

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК, «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

Таким чином, сума податкового зобов’язання ПАТ «Завод будівельно-опоряджувальних машин» з орендної плати за землю з юридичних осіб, визначена ним самостійно в податкових деклараціях та податковими повідомленнями-рішеннями, проте не сплачена у строк, передбачений Податковим кодексом України, з урахуванням пені у розмірі 33245,34 гривень, є податковим боргом й складає 278339,61 гривень.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК, «контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини».

Судом встановлено, що ОДПІ вживались заходи стягнення податкової заборгованості у встановленому законом порядку – відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ю» №343-23 від 21.05.2015 на суму 135660,92 гривень. Вимогу було надіслано на адресу відповідача та отримано його уповноваженою особою 25.05.2015, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.23).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК, «у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення». Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилались.

Оскільки податковий борг на час судового розгляду відповідачем не сплачено, суд вважає, що борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з рахунків публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» (ЄДРПОУ 04689323, адреса: 71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Степова, буд. 10) податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 278339 (двохсот сімдесяти восьми тисяч трьохсот тридцяти дев’яти) гривень 61 копійки на р/р 33210812700046, код платежу – 18010600, код ОКПО 38025519, МФО 813015, банк одержувача – ГУДКСУ у Запорізькій області, одержувач – УК у Василівському районі/Дніпрорудне.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш