Постанова № 59808758, 15.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 р. Справа № 804/4075/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості від 18.09.2014,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (далі ПАТ «ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського», позивач) до Дніпропетровської митниці ДФС (далі митний орган, відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20088 від 18.09.2014;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600265/1 від 18.09.2014 .

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що ПАТ «ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського» не було допущення заниження митної вартості вантажу вугільного концентрату марки «АОМШС», зазначеної в МД №110010000/2014/021641. Митна вартість товару цілком правомірно визначено позивачем за ціною контракту. При цьому, враховуючи умови поставки DAP - ст. Правда Придніпровської залізниці, Україна витрати на транспортування товару до ст. Правда Придніпровської залізниці, Україна, включені до вартості товару, тому відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів не передбачено. Також, відповідачем безпідставно витребувано додаткові документи відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України; подані позивачем документи разом з ВМД №110010000/2014/021641 не містили розбіжностей та не мали наявних ознак підробки. Окрім того, позивач зазначав, що відповідач порушив приписи ч. ч. 4, 5, 6 ст. 58 Митного кодексу України, оскільки позивач повинен підтвердити митному органу лише ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті продавцю товару, тобто загальну суму всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця. До того ж, відповідачем не доведено подібності (аналогічності) товарів, умов поставки, обсягу партії, комерційних умов. З урахуванням зазначеного позивач наполягає на тому, що коригування митної вартості товару, заявленого до митного оформлення 10.09.2014 до 0,11дол.США/кг є необґрунтованим, митну вартість цілком обґрунтовано визначено за ціною контракту, тобто за 0,098дол.США/кг., документи на підтвердження заявленої вартості були надані декларантом в повному обсязі, а відтак оскаржені рішення №110010000/2014/600265/1 від 18.09.2014 про коригування митної вартості товару та картка відмови у прийнятті митної декларації №110010000/2014/20088 від 18.09.2014 є протиправними, а тому підлягають скасуванню судом.

Представником відповідача подано до суду заперечення проти адміністративного позову від 23.04.2015 р. за вих. №704/04-50-10-16, в обґрунтування яких зазначено, що на час митного оформлення із наданих позивачем документів неможливо було визначити митну вартість, яку останнім заявлено у МД №110010000/2014/021641, а саме: неможливо було визначити та підтвердити заявлену митну вартість поставленого до митного оформлення вантажу - «вугільного концентрату, антрациту марки «АОМСШ». Надані ж декларантом документи на підтвердження складової митної вартості, а саме: комерційні інвойси, контракт з третьої особою, рахунки містили розбіжності щодо ціни товару за кілограм, а в комерційних/транспортних документах взагалі відсутні печатки, підписи уповноважених осіб. Окрім того, додатково надані декларантом документи на підтвердження митної вартості товару не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б врахувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення з урахуванням різних умов постачання. Пояснень щодо розбіжностей в ціні визначеної на різних умовах постачання та відсутності обовязкових відміток митних органів держав СНД декларантом не надано. До того ж наданий декларантом 18.09.2014 експертний висновок від 16.09.2014 № ГО-4256 в якості підтвердження вірності визначення ціни товару не може бути врахований, оскільки у висновку експерта визначена ринкова вартість товару, що не є тотожним поняттю «митна вартість». Відповідач зауважив, що розбіжності, які унеможливили підтвердження заявленої митної вартості, не усунуті декларантом, а тому оскаржені рішення відповідача є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2015 р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/4075/15 та призначено її до розгляду на 26.03.2015 о 15:45.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Надав додаткові письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що згідно з положенням ст. 58 Митного кодексу України складовими митної вартості є вартість товару, вартість завантаження, вартість перевезення, страхування та інші витрати понесені покупцем до митного кордону України. У гр. 22 «валюта та загальна сума за розрахунком» митної декларації зазначається фактурна вартість товару, яка за МД №110010000/2015/021631 від 09.09.2014 дійсно складала 14878,71 дол. США за 138600 кг. та у перерахунку за 1кг. склала 0,10735 дол. США/кг. При умовах поставки DAP м. Дніпродзержинськ у випадку оформлення товару за ціною контракту митна вартість склала б теж 0,10735дол.США/кг. Але ж товар за вказаною МД №110010000/2015/021631 від 09.09.2014 був оформлений із застосуванням другорядного методу 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Тому є цілком правомірним посилання митного органу при прийнятті спірних рішень на митну вартість за МД від 09.09.2014 №110010000/2015/021631. З урахуванням зазначеного, відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» зареєстровано 27.02.1997 р. та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 05393043.

Основний вид діяльності Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» за КВЕД 24.10 виробництво чавуну сталі та феросплавів.

17 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (покупцем) та компанією «Sibuglemet Impex Limited», Кіпр (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № SІ-DМ/01-2014/14-0767-12 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити енергетичне/коксуюче вугілля для переробки на власних виробничих потужностях (далі товар).

Згідно з п. 1.2 Контракту марка вугілля, кількість, ціна, строки (періоди) відвантаження, поставки узгоджуються сторонами у відповідних додатках до контракту.

Розділом 3 Контракту визначено, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах поставки DAP («поставка в пункте»), станція призначення «Правда», Придніпровської залізниці, м. Дніпродзержинськ, Україна, відповідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р. Найменування станції відправки, станції призначення, вантажоотримувача і вантажовідправника узгоджуються в додатках до цього контракту.

На виконання вказаного Контакту у вересні 2014 р. здійснено відвантаження товару: «вугілля камяне, вугільний концентрат неагломерований, антрацит марки «АОМСШ», фракція 0-50мм, масова частка вологи 7%, 8%, зольність 11%, 11,7%, сірка -0,35% вміст летких речовин у перерахунку на суху беззольну основу 8,7%, 9,8%. Теплота Q(af) -7637ккал/кг, 7702ккал/кг; теплота Q(ar) 6629ккал/кг, 6816ккал/кг ДЗСТ Р 51586-2000 призначення для використання в пиловугільній установці».

10 вересня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до Дніпропетровської митниці для здійснення митного оформлення товару.

Вищевказаний товар заявлено до митного оформлення шляхом подання МД № 110010000/2014/021641; митна вартість товару заявлена декларантом за ціною договору (основний метод) та визначена на рівні 0,098дол.США/кг.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано митному органу наступні документи: контракт № SI-DM/01-2014/14-0767-12 від 17.04.2014; додаткову угоду № 1 від 17.04.2014; додаткову угоду № 4 від 28.07.2014; додаток (специфікація) до контракту № 4 від 21.08.2014; рахунок-інвойс № 488-14 від 26.08.2014; рахунок-інвойс №487-14 від 26.08.2014, залізничні накладні 28 шт.; рахунки-фактури виробника 19 шт.; лист ПАТ «ДМКД» щодо транспортних витрат № 062Д/1498 від 08.09.2014; дистрибюторський контракт № 18/07/13 від 18.07.2013; сертифікат якості № 001780 від 22.08.2014 та №001786 від 23.08.2014; копія декларації країни відправлення № 10006063/200814/0012710 від 20.08.2014 .

Як зазначено митним органом, за митною декларацією № 110010000/2014/021641 від 10.09.2014 при візуальному контролі документів до МД відповідно ст. 337 МК України виявлено певні ознаки ризиковості операції, що визначені наступними індикаторами ризиків:

-1.1.4. В комерційних та/або транспортних документах відсутні печатки, підписи уповноважених осіб, якщо вони загальноприйняті правилами оформлення таких документів;

-1.1.8. Документ, зокрема, рахунок - фактура (інвойс), надрукований, а відомості, визначальні для митного контролю та оформлення, наприклад, кількості, ціни за одиницю та вартості, внесені від руки;

-1.1.13. На документі відсутній логотип компанії/організації або зазначений логотип, що не відповідає виду її діяльності;

-4.2.4. Післяоплата.

Пунктом 1.12 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 597 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2013 р. №882/21194, передбачена можливість здійснення контролю із застосуванням системи управління ризиками неавтоматизованим способом.

З причин певного ступеню ризиковості операції та з метою здійснення вичерпного переліку форм та обсягів митного контролю для унеможливлення декларування недостовірної митної вартості посадовою особою, що здійснює митний контроль та митне оформлення за товарами сформовані ризики 106-2 «Заявлена митна вартість товарів нижча, ніж при попередньому митному оформленні такого товару одержувача» та 105-2 «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».

Як встановлено судом, посадовою особою Дніпропетровської митниці ДФС відповідно до статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В якості угоди з третіми особами надано контракт від 18.07.2013 № 18/07/13 між ОАО «Сибуглемет», Російська Федерація, та Компанії «Sibuglemet Impeх Limited», Кіпр. За відомостями контракту від 18.07.2013 № 18/07/13 та додатку від 18.07.2014 №73, за яким період відвантаження товару - 21.08.2014 - 30.09.2014, ціна товару складає 97,00 дол.США/т. Але виробником імпортованого товару є ОАО «Междуречье» (Росія). На підставі відомостей залізничних накладних разом із кожним вагоном прямували рахунки стосовно імпортованого вантажу. До митного оформлення надано такі рахунки без номерів, дат складання та без зазначення угоди, за якою імпортується вантаж, та умов постачання.

Відповідно до наданих рахунків вартість вугільного концентрату марки «АОМСШ» складає 91,00 дол.США/т (умови постачання СРТ Правда). Зазначена вартість вказана також в декларації країни експорту від 14.08.2014 №10006063/2014/0012710.

Відповідно до зазначеної митної декларації умови постачання - СРТ Правда «Перевезення оплачене до...».

Визначена контрактом ціна товару заявлена декларантом як митна вартість (лист від 09.09.2014 № 062Д/1515). Але надані ПАТ «ДМКД» документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення, з урахуванням різних умов постачання.

Відповідно до відомостей гр.23 «Документы, приложенные отправителем», наданих до митного оформлення залізничних накладних, документом, доданим відправником до кожного вагону є рахунок-фактура. Але ні надані до митного оформлення інвойси від 26.08.2014 №487-14 та 488-14 , на партії товару 2064,2т., та партію товару вагою 5149,05т, ні рахунки відправника ОАО «Междуречье» не містять печаток і штампів російських митних органів.

Окрім того, митним органом зясовано, що за інформацією офіційного сайту Холдингу «Сибуглемет», РФ (www.sibuglemet.ru) зазначено, що міжнародна компанія Холдинг «Сибуглемет» включає вугільнодобуваючі підприємства, в т.ч. ОАО «Междуречье». Документів стосовно відносин ОАО «Сибуглемет» та ОАО «Междуречье» декларантом до митниці не надано.

З урахуванням вищезазначеного та положень Інкотермс наявні підстави вважати, що до заявленої декларантом митної вартості товару на умовах поставки DAP станція «Правда» не в повному обсязі включено транспортну складову, а саме: страхування вантажу відповідно до дійсних умов постачання, що підтверджені декларацією країни експорту.

Враховуючи вищезазначене, згідно вимог статті 53 МК України митним органом зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів надати додаткові документи:

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

18 вересня 2014 року декларантом наданий експертний висновок віл 16.09.2014 № ГО-4256.

Листом від 18.09.2014 за вих. № 062Д/1548 ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» відмовився від надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до п. 7 ст. 55 МК України митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару.

У митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібного товару за МД від 09.09.2014 № 110010000/2014/21631 з митною вартістю 0,11дол.США/кг.

У звязку з наведеними обставинами, Дніпропетровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.09.2014 № 110010000/2014/600265/1, відповідно до якого митну вартість товару: «вугілля камяне, вугільний концентрат неагломерований, антрацит марки «АОМСШ», фракція 0-50мм, масова частка вологи 7%, 8%, зольність 11%, 11,7%, сірка - 0,35% вміст летких речовин у перерахунку на суху беззольну основу 8,7%, 9,8%. Теплота Q(af) -7637ккал/кг, 7702ккал/кг; теплота Q(ar) 6629ккал/кг, 6816ккал/кг ДЗСТ Р 51586-2000 призначення для використання в пиловугільній установці» скориговано до 0,11дол.США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням другорядного методу відповідно Митного кодексу України.

Митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20088 від 18.09.2014 .

Митне оформлення товару здійснено під гарантію та оформлене за МД №110010000/2014/021744 від 18.09.2014.

Вирішуючи правомірність прийняття митним органом оскаржених рішень, суд виходить з такого.

Згідно частини 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товарів, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В силу приписів частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби, з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частиною 10 статті 58 МК України визначено, які витрати (складові митної вартості) додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

У відповідності до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Нормами статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, Дніпропетровською митницею Міндоходів оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20088 від 18.09.2014, якою відмовлено в митному оформленні товару за митною декларацією ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» №110010000/2014/021641 від 10.09.2014 на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2014/600265/1 від 18.09.2014.

Підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару за МД №110010000/2014/021641 від 10.09.2014 в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості стали, зокрема, розбіжності в документах, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості «вугільного концентрату марки «АОМСШ».

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд погоджується з відповідачем, що подані позивачем до МД № 110010000/2014/021641 від 10.09.2014 документи не підтверджують в повному обсязі числові значення складових митної вартості товару за МД №110010000/2014/021641 від 10.09.2014.

Так, за умовами контракту від 17.04.2014 № SI-DM/01-2014/14-0767-12 ціна імпортованого товару складає 98,00 дол. США/т.

Відповідно до наданих рахунків вартість вугільного концентрату марки «АОМСШ» складає 91,00 дол. США/т (умови постачання СРТ Правда).

Зазначена вартість вказана також в декларації країни експорту від 14.08.2014 №10006063/2014/0012710. Відповідно до зазначеної митної декларації умови постачання - СРТ Правда «Перевезення оплачене до...».

Визначена контрактом ціна товару заявлена декларантом як митна вартість (лист від 09.09.2014 № 062Д/1515), але надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення, з урахуванням різних умов постачання.

Відповідно до Положення про уніфікований порядок проставлення митними органами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджене на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав - учасниць Співдружності рішенням N 5/32 від 13.09.2001 (набрало чинності з 01.01.2002 та обов'язкове для виконання митними органами держав - учасниць Співдружності), відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

Позивачем будь - яких пояснень стосовно розбіжностей щодо ціни визначеної на різних умовах постачання та відсутності обов'язкових відміток митних органів держав СНД не надано.

Окрім того, за інформацією офіційного сайту Холдингу «Сибуглемет», РФ www.sibuglemet.ru міжнародна компанія Холдинг «Сибуглемет» включає вугільнодобуваючі підприємства, в т.ч. ОАО «Междуречье», проте документів стосовно відносин між ОАО «Сибуглемет» та ОАО «Междуречье» позивачем не надано.

До того ж надана митна декларація країни експорту містить відомості про поставку вугілля марки АОМСШ на адресу ПАТ «ДМКД» за контрактом № 18/07/13 від 18.07.2013 (між ОАО «Сибуруглемет» та «Sibuglemet Impex Limited»), розрахована ціна якого складає 91 дол./тонну на умовах СРТ - Правда.

Враховуючи рівень ціни 98 дол./тонну на умовах поставки DAP Правда, що визначений зовнішньоекономічним контрактом від 17.04.2014 № SI-DM/01-2014/14-0767-12, торгівельна надбавка компанії «Sibuglemet Impex Limited» складає 7 дол./тонну.

Відповідно до наданого до митного оформлення додатку № 73 до вказаного посередницького договору № 18/07/13 між ОАО «Сибуруглемет» та «Sibuglemet Impex Limited)) (Кіпр), ціна партії вугілля марки АОМСШ, що постачається визначена на рівні 97 дол./тонну на умовах поставки СРТ - Правда.

З урахуванням торгівельної надбавки, ціна вугілля марки АОМСШ, що постачається за зовнішньоекономічним контрактом від 17.04.2014 № SI-DM/01-2014/14-0767-12, обчислюється на рівні 104дол./тонну, що не відповідає заявленій позивачем вартості товару 98дол./тонну.

В обґрунтування заявленої ціни позивачем до митного органу наданий висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 16.09.2014 №ГО-4256 на підтвердження того, що ринкова вартість товару «вугільного концентрату марки АОМСШ ГОСТ Р51586-2000», отриманого за контрактом від 17.04.2014 № SI-DM/01-2014/14-0767-12 складає 98,00 USD/мт.

Проте, висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 16.09.2014 р. №ГО-4256 щодо ринкової вартості виробів «вугільного концентрату марки АОМСШ ГОСТ Р51586-2000» не дає можливості визначення митної вартості товару, оскільки досліджується та оцінюється в сукупності з іншими документами, наданими в обґрунтування обраного позивачем методу визначення митної вартості та не може вважатися беззаперечним та переконливим доказом щодо спрямованості виключно доказової бази, наданої позивачем при обранні методу визначення ціни «за ціною контракту».

Зважаючи на встановлені митним органом розбіжності у поданих документах до митного оформлення та не спростовані позивачем у ході судового розгляду справи, судом встановлено, що саме вищевказані розбіжності і призвели до неможливості здійснення митним органом числового значення митної вартості та неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору у відповідності до вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що надані ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» документи не містять відомостей, які свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення.

За таких обставин суд погоджується з відповідачем, що у Дніпропетровської митниці Міндоходів були наявні підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару.

Статтею 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що митним органом проведено консультацію з декларантом позивача з приводу надання відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, проте, декларант позивача відмовився надавати будь-які додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товару, окрім наведених вище.

Згідно частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З урахуванням того, що позивачем як декларантом були подані неповні/недостовірні відомості про митну вартість товарів та використані декларантом відомості про митну вартість товарів не підтверджені документально, не визначені кількісні і достовірні показники, які піддаються обчисленню, митний орган не мав правових підстав для застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору (ст. 58 МК України).

Згідно п. 3 ст. 58 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. (ч. 1 ст. 60 МК України).

За приписами частин 2-4 статті 60 МК України, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення того, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У рішенні про коригування митної вартості №110010000/2014/600265/1 від 18.09.2014 посадовою особою митниці зазначено про проведення консультацій з декларантом та про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу відповідно до Митного кодексу України.

З урахуванням наявної у митному органі інформації щодо митного оформлення подібного товару від одного виробника за схожими характеристиками за МД №110010000/2014/21631 від 09.09.2014 з митною вартістю 0,11дол. США/кг., відповідачем здійснено коригування митної вартості.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митним органом дотримано послідовність застосування методів визначення митної вартості, що відображено в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи зазначене вище, а також ті обставини, що декларант відмовився надавати будь-які додаткові документи щодо підтвердження митної вартості відповідно до переліку та у строк, визначений п. 3 ст. 53 МК України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтування з боку позивача заявленої митної вартості товару, поставленого відповідно до контракту від 17.04.2014 № SI-DM/01-2014/14-0767-12, з урахуванням методу визначення митної вартості, самостійно обраного декларантом.

При цьому, судом враховано, що права на доведення визначеної декларантом митної вартості товарів за «основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються» у передбачений чинним митним законодавством строк позивач позбавлений не був, що підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відтак, встановлені судом обставини у справі щодо недостатнього підтвердження з боку позивача митної вартості відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості на підставі п.1 ч.1 ст.57 МК України спростовують доводи позивача щодо повноти відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та дозволяють суду критично поставитися до тверджень позивача щодо відсутності у останнього обов'язку щодо подання визначених митним органом документів, які б підтверджували врахування усіх складових у заявленій декларантом митній вартості товару, а також зауважень позивача щодо свавільного, в порушення приписів ч.2 ст.19 Конституції України та приписів ст.53 МК України характеру дій відповідача щодо зобов'язання позивача надати додаткові документи.

Таким чином, у зв'язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-а (ст. 60 МК України) та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органом доходів та зборів митної вартості у співставлених обсягах за МД № 110010000/2014/21631 від 09.09.2014 з митною вартістю 0,11 дол. США/кг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2014/20026 від 07.05.2014 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600043/1 від 07.05.2014 відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні адміністративного позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 122, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20088 від 18.09.2014, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості №110010000/2014/600265/1 від 18.09.2014 відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 червня 2015 року

Суддя ОСОБА_1