Постанова № 59802158, 17.08.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14011/16-а

провадження № 2-а/753/655/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., за участі секретаря Гаврилюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом

Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до ОСОБА_2 - громадянки Республіки Узбекистан, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про примусове видворення з України,

ВСТАНОВИВ:

Дарницький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві в особі представника ОСОБА_5 26.07.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 - громадянки Республіки Узбекистан, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання та примусове видворення з України.

Позивач зазначав, що громадянка Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач), 22 лютого 2016 року прибула на територію України через КПП «Бориспіль» в приватних цілях та на даний час проживає на території України нелегально, ухиляється від виїзду з території України після закінчення строку перебування на території України 21.05.2016 року, чим порушує вимоги ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 150 від 15.02.2012 року «Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України».

15.07.2016 року на громадянку Республіки Узбекистан ОСОБА_2 було складено протокол ПР МКМ 075803 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, постановою від 15.07.2016 року ОСОБА_2 було притягнено до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн., який станом на день подання позовної заяви не сплачено.

15.07.2016 року завідувачем сектору у справах іноземців та осіб без громадянства Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві Лопатинським Ю.М. було прийняте рішення про примусове повернення громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України та зобов'язання її покинути територію України до 18.07.2016 року; зазначене рішення було затверджене начальником даного підрозділу Державної міграційної служби України Лазаренко І.В.; оскільки вказане рішення відповідачкою добровільно не виконане, позивач був змушений звернутися до суду з адміністративним позовом.

У судовому засіданні представник позивача Лопатинський Ю.М. позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, у тому числі в частині зазначеного у позовній

заяві - про затримання особи, без додаткових обгрунтувань; відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, не заперечуючи проти задоволення позову, пояснила, що на територію України вона прибула легально, без порушення будь-яких положень міграційного законодавства; під час перебування на території України, а саме - 19.05.2015 року у м. Львові вона (відповідачка) народила дитину - доньку ОСОБА_4, яка на даний час перебуває на території України разом з нею, а також разом з відповідачкою та дитиною на даний час перебуває матір відповідачки - ОСОБА_8, 1963 року народження; відповідачка не заперечує добровільно повернутися до Республіки Узбекістан, де вона постійно зареєстрована, але відсутні кошти на проїзд.

Заслухавши пояснення представника заявника та відповідачки (сторін) в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено: громадянка Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідачка) - згідно національного паспорта НОМЕР_1 (термін дії з 05.05.2012 р. до 22.04.2018 року), 22 лютого 2016 року прибула на територію України через КПП «Бориспіль» в приватних цілях; на даний час проживає на території України - в м. Києві; 19.05.2015 року у м. Львові відповідачка ОСОБА_2 народила дитину - доньку ОСОБА_4, яка на даний час перебуває на території України разом з матір»ю (а.с.4-5, 13).

15.07.2016 року завідувачем сектору у справах іноземців та осіб без громадянства Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві Лопатинським Ю.М. було прийняте рішення про примусове повернення громадянки Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України та зобов'язання її покинути територію України до 18.07.2016 року (а.с.10-12).

Крім того, з пояснень відповідачки ОСОБА_2 вбачається, що на територію України вона прибула, маючи на меті отримати дозвіл на постійне проживання.

Згідно ч.2 ст.25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов»язок виїзду з України у зв»язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

Відповідно до положень ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги у повному обсязі є необгрунтованими та недоведеними в судовому засіданні, тому в задоволенні позову має бути відмовлено.

Керуючись ст.9, 11, 86, 159, 160, 183-7, 256 КАС України, на підставі ст.25, 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Дарницького районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до ОСОБА_2 - громадянки Республіки Узбекистан, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання та примусове видворення з України - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Парамонов М.Л.