Ухвала суду № 59801952, 19.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

760/13342/16-к

1-кс/760/10789/16

солом`янський районний суд міста києва

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі слідчого судді - Кицюк В.С.,

за участю секретаря Піддубняк І.О.,

заявника ОСОБА_1,

детектива Ліпи О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України Ліпи О.П., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із скаргою в порядку ст.303 КПК України, в якій просив визнати бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) неправомірною, яка полягає у неповерненні йому тимчасово вилученого майна згідно ст.169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний був вчинити у визначений КПК України строк, мотивуючи свої вимоги наступним.

Так, 27.07.2016 в квартирі, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1, в якій останній також проживає, відбувся обшук в рамках кримінального провадження, під час якого було вилучено, зокрема, адвокатське досьє адвоката по іншому кримінальному провадженню, блокнот (щоденник), які за твердженням ОСОБА_1 є майном, яке не було зазначено як таке, для відшукання та вилучення якого надавався дозвіл слідчим суддею під час постановлення ухвали про проведення обшуку, та в подальшому, детективом чи прокурором не було подано клопотання про накладення арешту на це майно у встановленому процесуальним законом порядку.

Окремо, ОСОБА_1 акцентував увагу на тому, що втручання таким чином в професійну діяльність адвоката не є допустимим в демократичній та правовій державі.

Детектив НАБУ категорично заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що дійсно за адресою проживання адвоката було проведено обшук, під час якого вилучено виключно ті речі та документи, дозвіл на відшукання та вилучення яких надано слідчим суддею, відтак необхідності в подальшому подавати клопотання про накладення арешту на майно детектив не вбачав. Будь-яке порушення прав адвокатів заперечував, зважаючи на те, що заявником по кримінальному провадженню, в рамках якого проведено обшук, і є один із клієнтів адвоката ОСОБА_1, а також акцентуючи увагу на тому, що певна адвокатська діяльність ОСОБА_1 вже «розсекречена», оскільки стосовно нього проводилися санкціоновані НРСД. Між тим, відповідаючи на питання слідчого судді, які саме документи із такого адвокатського досьє «привернули» увагу детективів в розумінні досягнення дієвості кримінального провадження, зауважив, що більше останніх здивувало, що такі документи ОСОБА_1 тривалий час під час самого обшуку відмовлявся надавати детективам, незважаючи на те, що вони повідомляли його про те, що свою згоду на розкриття інформації, що складає адвокатську таємницю, надав їм його клієнт - ОСОБА_4, відтак таку ступінь втручання вважав законною та обґрунтованою.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріли скарги та надані сторонами додаткові документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

Згідно ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено (ч.6 ст.173 КПК України)

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України)

Так, судовим розглядом встановлено, що НАБУ проводиться досудове розслідування кримінального провадження №52016000000000064 від 02.03.2016 за підозрою, в тому числі, ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.

26.07.2016 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва було задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І., та надано дозвіл на проведення обшуку в приватній квартирі, що розташована за адресою АДРЕСА_1, в якій фактично проживає ОСОБА_1, та яка на праві власності належить останньому, з метою відшукання та вилучення в тому числі щоденників, документів, чорнових записів, які можуть містити записи чи інші сліди вчинення злочину з вимагання неправомірної вигоди (а.с.5, 30)

27.07.2016 проведено такий обшук, про що складено протокол, згідно якого вилучено серед іншого папку рожевого кольору із документами, які іменовані «Адвокатське досьє», та особистий блокнот чорного кольору на 170 аркушах (а.с.8, 32)

При вирішенні питання про те, чи є це майно таким, дозвіл на відшукання та вилучення якого надав слідчий суддя у вищезазначеній ухвалі від 26.07.2016, чи воно набуває статусу тимчасово вилученого, яке в разі не звернення із клопотанням про накладення арешту та задоволення останнього, підлягає поверненню володільцеві, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно п.2) ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності, до яких віднесено, заборону будь-якого втручання і перешкоджання здійсненню такої діяльності, а також заборону вимагання від адвоката надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань адвокат не може бути допитаний, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов`язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом. Крім того, забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності, забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом (ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)

Так, сторонами не заперечується, що адвокат ОСОБА_1 на даний час здійснює адвокатську діяльність, його свідоцтво не зупинено.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що зважаючи на те, що він є діючим адвокатом, то в даному адвокатському досьє зберігається не тільки та інформація, яка стосується заявника по кримінальному провадженню №52016000000000064 - Геновського, який був лише одним із багатьох клієнтів - адвоката ОСОБА_1 по іншому кримінальному провадженню №32015230000000055 від 17.03.2015, а й дані по іншим клієнтам, розголос яких можна з достовірністю прирівняти до розголошення адвокатської таємниці щодо них. Відтак висловив обґрунтовані побоювання з приводу того, що навіть за наявності згоди самого Геновського на розголошення даних, які складають адвокатську таємницю, щодо нього в рамках здійснення адвокатом ОСОБА_1 захисту останнього в кримінальному провадженні №32015230000000055 від 17.03.2015, такого дозволу від інших клієнтів по цьому ж самому кримінальному провадженню №32015230000000055 від 17.03.2015, захист яких він здійснював, не отримано ні самим ОСОБА_1, ні тим більше детективом НАБУ.

Зазначені доводи слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу, тим більше вони не були спростовані детективом в судовому засіданні. Будь-яких дозволів від Геновського на розголошення таких даних адвокатом ОСОБА_1 також слідчому судді не представлено, так само стосовно інших обвинувачених/засуджених, які є або були клієнтами адвоката в кримінальному провадженні №32015230000000055 від 17.03.2015. Твердження про те, що детективи НАБУ будуть діяти сумлінно і така інформація не буде піддана розголосу, слідчий суддя вважає не охоплюється змістом гарантій адвокатської діяльності, встановлених спеціальним законом, про що наведено вище. Також є неспроможним твердження про те, що сам клієнт ОСОБА_4 звертаючись із заявою про злочин, вчинений на його думку його адвокатом ОСОБА_1, вже таким самим зверненням засвідчив свою згоду на розголошення даних, які містяться в адвокатському досьє. Таких виключень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить. Навпаки, редакція останнього від 05.07.2012 (№5076-VI) детально регламентує спеціальні вимоги для попередження зловживань та свавілля.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома, зокрема, адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених даним законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.22 даного закону інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених законом підстав)

Повертаючись до аналізу резолютивної частини ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні, то органу досудового розслідування було дозволено відшукувати та вилучати в тому числі щоденники, документи, чорнові записи, проте вони повинні були містити записи чи інші сліди вчинення злочину з вимагання неправомірної вигоди. Однак, чому саме така «кваліфікація» була надана таким документам як копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів, пам`ятка про права та обов`язки захисника, копія постанови ВСУ від 08.10.2014 «з рожевої папки» тощо слідчому судді незрозуміло. Щодо копій/оригіналів договорів про надання юридичної допомоги та рахунків-фактур за ці послуги, інших документів згідно переліку відповідного протоколу обшуку із відміткою «Адвокатське досьє», то слідчий суддя зазначав про це вище, на них розповсюджуються гарантії захисту і неможливість розкриття такої інформації, що в них (документах) міститься без письмової згоди клієнта.

В той же час, необхідність розповсюдження режиму тимчасово вилученого майна на щоденник чорного кольору і зобов`язання детектива його повернути ОСОБА_1 за переконанням слідчого судді виключена, оскільки сам ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що це його записник за 2016 рік і в ньому можуть міститися записи, які відповідають часу інкримінованого йому правопорушення.

Оцінюючи наведені сторонами доводи в їх сукупності та співставленні, зважаючи на принципи диспозитивності та змагальності кримінального процесу, а також рівності, з урахуванням положень ч.3 ст.22 КПК України, згідно яким на суд неможна покладати одночасно всі функції, і обвинувачення, і захисту, і здійснення правосуддя, у зв`язку з чим вирішуючи справу виключно на підставі представлених сторонами слідчому судді доказів на підтвердження своєї переконливості, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України Ліпи О.П., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити частково.

Зобов'язати детектива Національного антикорупційного бюро України Ліпу О.П., який здійснює досудове розслідування кримінального провадження №52016000000000064 від 02.03.2016 негайно повернути ОСОБА_1 тимчасово вилучене у нього майно під час обшуку в квартирі за адресою АДРЕСА_1, а саме папку рожевого кольору із документами, які іменовані «Адвокатське досьє», і вичерпний перелік яких наведений в протоколі обшуку від 27.07.2016.

В іншій частині - відмовити.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає безумовному виконанню.

Слідчий суддя В.С. Кицюк