Рішення № 59801688, 09.08.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8504/15-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Зарицької Ю. Л. ,

при секретарі - Демченко Л. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.08.2014 між сторонами було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу. Позивач вказав, що 27.12.2014 внаслідок ДТП належний йому автомобіль зазнав технічних ушкоджень на суму 102075, 86 грн., тому позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив компенсувати заподіяну йому шкоду. Позивач зазначив, що страхове відшкодування йому не було виплачено. Тому він і звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 102075,86 грн. - основний борг, 275,60 грн. - пеню, 226,52 грн. - 3 % річних. Також, позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 45233,30 грн. - невиплачене страхове відшкодування, 417,77 грн. - 3 % річних за період з 26.06.2015 по 19.08.2015 ( з суми боргу 92415,12 грн.), 1221,18 грн. - 3 % річних за період з 20.08.2015 по 14.07.2016 ( з суми боргу 45233,30 грн.), 1899,80 грн. - інфляційні втрати за період з 20.08.2015 по 14.07.2016 (з суми боргу 45233,30 грн.), 508,28 грн. - пеню за період з 26.06.2015 по 19.08.2015 (з суми боргу 92415,12 грн.), 1488,18 грн. - пеню за період з 20.08.2015 по 14.07.2016 (з суми боргу 45233,30 грн.). Також, позивач просив стягнути з позивача несені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задоволити, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2014 сталась ДТП за участю автомобіля марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який рухаючись автодорогою сполученням Київ-Чоп у напряму м. Львів, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2, про що внесено відомості до ЄРДР за № 12014140160001067 від 27.12.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с.а.с 9-10).

Майнові інтереси позивача на момент ДТП, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Peugeot 3008», 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, застраховані в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується укладеним між сторонами договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № АЗ-177/000/140001000 від 13.08.2014, строк дії якого з 15.08.2014 по 14.08.2015 (а.с.а.с. 13-19).

30.12.2014 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою - повідомленням про настання страхового випадку, яку одержано 30.12.2014 та зареєстровано в журналі реєстрації за № 1903 (а.с.а.с. 11-12).

Постановою старшого слідчого СВ Бородівського РВ ГУ МВС України у Львівській області Білик І.Ю. від 30.04.2015, зазначене вище кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.а.с. 7-8).

11.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, яку одержано 11.06.2015 та зареєстровано в журналі реєстрації за № 0712 (а.с. 23).

Заступником директора Київської дирекції ПрАТ «УПСК» з врегулювання збитків ОСОБА_4 направлено лист ОСОБА_1 16.06.2015 № 0745, яким повідомлено, що розмір страхового відшкодування за пошкоджений застрахований ТЗ та/або ДО визначається виходячи з розрахованого обсягу матеріального збитку з урахуванням пропорційної відповідальності, що застосовується якщо дійсна вартість ТЗ/ДО на момент страхового випадку перевищує 10 % дійсної вартості ТЗ/ДО вказаної в договорі страхування. Ринкова вартість на момент ДТП застрахованого автомобіля складала 393003,55 грн., відповідно до звіту № 1774 з оцінки транспортного засобу від 06.03.2015, проведеного ФОП «ОСОБА_6», проте страхова сума та дійсна вартість застрахованого авто визначена договором страхування - 260000 грн., що становить 66 % від дійсної вартості на момент ДТП. Розрахунок суми страхового відшкодування проведено на підставі рахунку № ВТиС-0001689 від 09.04.2015 ТОВ «ВІДІ АВЕНЮ» (а.с. 24).

Відповідно до Звіту № 159/10 від 23.06.2015 про визнання ринкової вартості КТЗ ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», ринкова вартість колісного транспортного засобу «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_2, станом на момент ДТП 27.12.2014, складає 258323,02 грн. (а.с.а.с. 25-37).

Згідно з Страховим актом № КАСКО/177/000/15/0460 від 19.08.2015 ПрАТ «УПСК», вартість відновлювального ремонту складає 92415,12 грн., страхове відшкодування, що підлягає виплаті з врахуванням пропорційної відповідальності (66 %) становить 50828,32 грн., 3646,50 грн. зараховано у якості оплати чергової частини платежу по договору страхування, страхове відшкодування в розмірі 47181,82 грн. виплачено ОСОБА_1, що підтверджується платіжним дорученням № 672 від 19.08.2015 (а.с.а.с. 53-54).

Відповідно до Звіту № 1774 від 06.03.2015 з оцінки транспортного засобу ФОП «ОСОБА_6», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП, складає 58174,80 грн. (а.с.а.с. 65-79).

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи Київської незалежної судово-експертної установи від 30.05.2016 № 176, ринкова вартість автомобіля «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_2, без врахування аварійних пошкоджень, станом на момент ДТП - 27.12.2014, становить 258033,75 грн. (а.с.а.с. 118-126).

Договором страхування визначено, що дійсна вартість та страхова сума транспортного засобу становить 260000 грн., тобто дійсна вартість транспортного засобу на момент страхового випадку не перевищує дійсну вартість транспортного засобу, вказаної в договорі страхування. Отже, в даному випадку не може бути заснований п.п. б п. 21.9 договору страхування, яким керувався страховик при визначенні розміру страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про страхування», страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

П. 21.1.6 договору передбачено, що у разі настання події, що має ознаки страхового випадку страхувальник (експлуатант) зобов'язаний письмово повідомити страховика (шляхом подання заяви-повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку) протягом 2 робочих днів з дня настання події із зазначенням обставин пригоди, характеру і розміру збитків.

Позивач на виконання умов договору страхування, надав відповідачеві необхідні документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

В той же час, згідно із ст. 988 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до п. 20.2.3. договору, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у строк, передбачений договором страхування та програмою страхування. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику (вигодонабувачу) пені у розмірі 0,01 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, за кожен день прострочки.

Згідно з п. 21.5 договору, страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 5 робочих днів з моменту отримання останнього документу за виплатною справою.

Відповідно до п. 21.6 договору, в разі виплати суми страхового відшкодування за страховими випадками, що настали за ризиками «ДТП», «ІВП», «ПДТО» готівкою, шляхом безготівкового розрахунку на рахунок страхувальника чи вигодонабувача, страховик тимчасово утримує із суми матеріального збитку суму податку на додану вартість. Сума податку на додану вартість включається до суми матеріального збитку, який є основою для визначення суми страхового відшкодування і підлягає виплаті, лише після підтвердження факту її сплати (в порядку визначеному п. 21.2 цього договору) або в разі направлення суми страхового відшкодування безпосередньо на рахунок СТО, яке проводить ремонт застрахованого ТЗ і є платником податку на додану вартість.

Верховний Суд України в Листі від 19.07.2011 при аналізі Судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування зазначив про наступне. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. При цьому нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість (далі - ПДВ). Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Сторони погодили, що вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу складає 92415,12 грн.

Страхове відшкодування, що підлягає виплаті позивачу, з урахування 20 % ПДВ та суми вже виплаченого страхового відшкодування, становить 26750,28 грн. (92415,12 грн. - 18483,02 грн. (20 % ПДВ) - 47181,82 грн.).

З заявою про виплату страхового відшкодування позивач звернувся 11.06.2015, тобто рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування відповідач повинен був прийняти 18.06.2015, а виплатити страхове відшкодування, в разі прийняття такого рішення, 25.06.2015. Однак, рішення про виплату страхового відшкодування відповідачем було прийнято 19.08.2015 та виплачено в цей же день.

Отже, виплата страхового відшкодування здійснена несвоєчасно.

Пеня за період з 25.06.2015 по 19.08.2015 становить 6805,80 грн. (73932,10 грн. * 0,01 % / 100 % * 56 днів), за період з 20.08.2015 по 14.07.2016 - 10453,13 грн. (26750,28 грн. * 0,01 % / 100 % * 330 днів). Так, загальна сума пені становить 17258,93 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд України в Листі від 19.07.2011 при аналізі Судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування дійшов наступного висновку. Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Інфляційні втрати за період з 25.06.2015 по 19.08.2015 становлять - 1324,86 грн. (73932,10 грн. * індекс інфляції (червень 2015 року - 100,40 %, липень 2015 року - 99,00 %, серпень 2015 року - 99,20 %) / 100 % - 72932,10 грн.), за період з 20.08.2015 по 14.07.2016 інфляційні втрати становлять 2365,44 грн. (26750,28 грн. * індекс інфляції (серпень 2015 року - 99,20 %, вересень 2015 року - 102,30 %, жовтень 2015 року - 98,70 %, листопад 2015 року - 102, 00 %, грудень 2015 року - 100,70 %, січень 2016 року - 100,90 %, лютий 2016 року - 99,60 %, березень 2016 року - 101,00 %, квітень 2016 року - 103,50 %, травень 2016 року - 100,10 %, червень 2016 року - 99,80 %) / 100 % - 26750,28 грн.). Так, загальна сума інфляційних втрат становить 2365, 44 грн.

Враховуючи, що рішення ухвалюється судом в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача інфляційних втрат та пені в сумі, що заявлені в позові, оскільки сума, що розрахована судом виходить за межі заявлених позовних вимог.

3 % річних за період з 25.06.2015 по 19.08.2015 становить 340,29 грн. (73932,10 грн. * 3 % / 100 % / 365 днів * 56 днів), за період з 20.08.2015 по 14.07.2016 - 725,56 грн. (26750,28 грн. * 3 % / 100 % / 365 днів * 330 днів). Так, загальна сума 3 % річних становить 1065,85 грн.

Так, з відповідача належить стягнути страхове відшкодування в сумі 26750 грн., інфляційні втрати - 1899,80 грн., 3 % річних - 1065,85 грн., а також пеню - 1996,46 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 317,12 грн. та повернення позивачу надлишково сплаченого судового збору в сумі 416,78 грн.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про часткове доведення позовних вимог та про необхідність часткового задоволення позову.

На підставі ст. ст. 526, 625, 988, 992 ЦК України, Закону України "Про страхування", керуючись ст.ст. 10, 11,88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (м. Київ, вулиця Кирилівська 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3) страхове відшкодування - 26750 грн. 28 коп., інфляційні - 1899 грн. 80 коп., 3 відсотки річних - 1065 грн. 85 коп., пеню - 1996 грн.46 коп., судовий збір - 317 грн. 12 коп., а всього стягнути - 32029 (тридцять дві тисячі двадцять дев'ять) гривень 51 (п'ятдесят одну) копійку.

Повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3) надлишково сплачений судовий збір в сумі 416 (чотириста шістнадцять) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ю. Л. Зарицька