Постанова № 59800304, 04.08.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.08.2016 Справа № 554/2233/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.08.2016 року

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі: головуючого судді - Антонова C.B., секретаря - Плаксюк І.Ю., представника відповідача - Силки І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративною позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, прохаючи суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому відновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком з 1 червня 2015 року та зобов'язати відповідача відновити йому виплату раніше призначеної пенсії за віком з 1 червня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказав, що 22.08.2008 року йому була призначена пенсія за віком відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і з цього часу він перебував на обліку як пенсіонер за віком в УГІФУ в м. Ясинувата Донецької області, аз 2014 року в м. Полтава. На час призначення пенсії за віком позивач працював на посаді судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області. Указом Президента України від 16 грудня 2015 року «Про переведення суддів, обраних безстроково», його переведено на посаду судді Новосанжарського районного суду Полтавської області, де він працює до теперішнього часу. З 1 квітня 2015 року виплата пенсії ОСОБА_2 була зупинена відповідно до ст.12 Закону України від 02 березня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», ст.47 Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

24.05.2015року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Полтави із заявою про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена з 1 квітня 2015 року.

За вих.№56/Г-08 від 24.08.2015 року УПФУ Київського району в м.Полтава було відмовлено у відновленні виплати позивачу пенсії. При цьому, відповідач, серед підстав для припинення виплати пенсії з 1 квітня 2015 року, посилається на зайняття на даний ас ОСОБА_2 посади судді.

Такі дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позивач вважає незаконними та просить зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної йому пенсії за віком з 1 червня 2015 року.

Позивач, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі ( а.с. 9).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні у зв'язку із тим, що 01.04.2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015 року, яким внесено зміни до статті 47 Закону України №1058-ІУ та зазначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально захисту»), на посадах, які дають право на призначення пенсії та щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії, відповідно до цього Закону, поновлюється.

П.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» визначено вичерпний перелік осіб, щодо яких скасовуються норми щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, а обмеження у виплаті пенсій для працюючих пенсіонерів продовжують діяти (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911 -VIII від 24.12.2015 року).

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 року встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюється за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, заява щодо переведення пенсії з одного виду на інший, про перерахунок пенсії, поновлення виплати пенсії, подається пенсіонером особисто, або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку, як одержувача пенсії. Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1458001876 від 10.12.2015 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення в м.Авдіївці Донецької області, місце фактичного проживання позивача: АДРЕСА_1. Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно звернутись до відповідного територіального управління Пенсійного фонду з заявою про переведення пенсійної справи за місцем фактичного проживання, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Заслухавши представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 22.08.2008 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області та отримував пенсію за віком відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААД № 498913, виданим 08 жовтня 2008 року (а.с. 7).

На час призначення пенсії за віком позивач працював на посаді судді Ясинуватького міськрайонного суду Донецької області та Указом Президента України від 16 грудня 2015 року «Про переведення суддів, обраних безстроково», останнього переведено на посаду судді Новосанжарського районного суду Полтавської області, де позивач працює по теперішній час.

З 01 квітня 2015 року відповідачем виплату вказаної вище пенсії позивачу припинено з посиланням на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УІП (далі - Закон № 213), яким внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У відповідь на запит позивача з приводу припинення виплати пенсії, 08.05.2016 року за №516/Г-08 УПФ України Київського району в м. Полтаві, де позивач перебуває на обліку, надано відповідь із зазначенням інформації наступного змісту. Так, Законом України від

02.03.2015року №213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» встановлюється відповідний порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам, в тому числі, які перебувають на посадах, що дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законодавством України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому порядок виплати пенсій, поширюється на пенсіонерів незалежно від дати призначення пенсії, її виду та закону, згідно з яким вона призначена. На виконання зазначеного закону у квітні 2015 року позивачу було припинено виплату пенсії у період роботи на посаді судді Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області. Згідно з порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 документами, які підтверджують, що особа не працює (не проводить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи-підгіриємця. Враховуючи викладене, статус «непрацюючий» можливо визначити в разі звільнення з роботи на надання підтверджуючих документів. Тому виплату ОСОБА_2 призначеної пенсії припинено згідно норм чинного пенсійного законодавства (а.с. 8).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.

2березня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-УІП від 02 березня 2015 року, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року.

Вказаним Законом (п. 1 розділу 1) внесені зміни в ст. 50 Закону України «Про прокуратуру», згідно яких: тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується.

Згідно з пунктом 2 розділу III «Прикінцеві положення» вказаного Закону порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Судом встановлено, що станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач ОСОБА_2, дійсно давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим відповідач припинив виплату йому пенсії з 1 квітня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах у період з 01 квітня 2015 року по 01 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення і, відповідно, пенсії за цим Законом не призначаються.

Таким чином, з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з чим відпали передбачені п. 1 розділу 1 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213- VIII від 02 березня 2015 року підстави, на які посилається відповідач у листі за № 318/Ж-04 від 05 січня 2016 року, для невиплати ОСОБА_2 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Отже, з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачеві вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що дії відповідача стосовно припинення виплати позивачеві пенсії, починаючи з 01 червня 2015 року є такими, що суперечать Конституції України та наведеним вище законам України, а тому є протиправними, в зв'язку із чим право ОСОБА_2 на належний рівень соціального забезпечення підлягає захисту.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою

29.03.2016року. Доказів поважності причин пропуску позивачем строку на звернення до суду не надано. А тому, враховуючи дату звернення до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який ОСОБА_2 просить відновити йому виплату пенсії, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 29.09.2015 року.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача та зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відновити з 29 вересня 2015 року виплату ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус

суддів».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 70, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві щодо припинення виплати ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії за віком з 1 червня 2015 року.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відновити з 29 вересня 2015 року виплату ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії за віком.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії через Октябрський районний суд м.Полтави.

Суддя С.В.Антонов